Повернути до древнього Острога, в стіни сучасної Острозької академії, унікальне видання Острозької Біблії 1581 року було найзаповітнішим бажанням ректора навчального закладу Ігоря Пасічника. Довгий час ця мрія залишалася лише мрією, оскільки на придбання раритетного видання потрібні були чималі кошти, адже нині у світі збереглося лише приблизно 260 примірників книги. Унікальна пам’ятка української культури XVI ст., видана Іваном Федоровим накладом у 1000—1500 примірників, відразу розійшлася по всьому слов’янському світові. І тепер окремі екземпляри першого повного видання Святого Писання церковнослов’янською мовою зберігаються в музеях, бібліотеках, архівах, приватних колекціях здебільшого за кордоном. І ось у день святкування 15–річчя відродження академії один зі стародруків, подолавши дорогу в понад 400 років, повернувся до місця, де він уперше побачив світ. Важко передати словами почуття Ігоря Пасічника, коли меценат Острозької академії Віталій Гайдук передав йому унікальну святиню. Одягнувши білі рукавички, ректор академії узяв до рук відреставровану книгу та трепетно поцілував її.

«Усереднений українець» — це те, що починається зі школи. Прохання «не висовуватися» — щоденна трагедія тисяч школярів. «Середній» — це ж «ніякий». Чи не родом із дитинства наше доросле скраюхатство?» Цей пролог до перформенсу абсурду, представленого театральним центром Києво–Могилянської академії, — красномовне свідчення того, що відбувається з мовою у наших школах та й у державі в цілому. Ми наче живемо в Україні й наче маємо повне право говорити рідною мовою. Але спробуйте, скажімо, в Криму запитати продавця, скільки коштують його кавуни. Реакція в бідолахи буде рівнозначна запитанню, чи є життя на Марсі. А очі — ну, може, трішечки менші, ніж його товар.

Ще якийсь десяток років тому про Острозьку академію знали лише з підручників історії. Адже наприкінці XVI століття цей навчальний заклад був єдиним не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Й користувався неабиякою шаною. Окрім семи вільних наук (граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія), спудеї академії опановували ще й п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Сьогодні Острозька академія знову в авангарді освітнього процесу. Стати її студентом — мрія багатьох школярів. Адже ВНЗ дуже нагадує зарубіжні університети, коли навчальний заклад розташовується у віддаленому містечку і є такою собі «державою в державі». До речі, саме студенти вдихнули життя і в провінційний Острог, який поступово занепадав. Як такого розквіту ВНЗ вдалося досягти всього за 15 років, «УМ» поцікавилася у ректора Національного університету «Острозька академія» Ігоря Пасічника.

Харківські винахідники розробили універсальну програму, за допомогою якої будь–який навчальний заклад може вирішувати свої внутрішні питання та спілкуватися із «зовнішнім світом». Проект «Курс: Школа, 1.0» схожий на звичайну базу даних, але має безліч вкладок на всі випадки життя. Тут можна складати розклад занять, слідкувати за відвідуваністю учнів, ставити їм оцінки та вести шкільні канцелярські справи. Програма розрахована і на вчителів, і на учнів, і на батьків: кожен знайде для себе цікаву інформацію у відповідному розділі.

Наступного року одним з обов’язкових предметів під час Зовнішнього незалежного оцінювання буде історія України. Тих школярів, які оберуть цю дисципліну для тестувань, звісно, цікавить, як найліпше підготуватися до тестів з історії. В Києві найкращі результати під час ЗНО з історії України показали випускники Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Шевченка: понад 45% учасників (34 учні з 75) цього іспиту отримали від 190,5 до 200 балів.

Виходить, що на дванадцять балів історію знає, принаймні, три десятки цьогорічних випускників ліцею. Яким чином учням навчального закладу вдалося досягти таких високих результатів? Секретом підготовки успішних випускників «УМ» попросила поділитися завідувача кафедри історико–суспільних дисциплін ліцею Якова Гольденберга.

Ще в липні цього року міністр освіти та науки Іван Вакарчук підписав наказ, яким дозволив студентам гуманітарних дисциплін вільно вибирати предмети для вивчення. Запрацювати ця новація мала у вересні, проте «вільна траєкторія» (так називається система, коли студенти вчать обрані дисципліни) так і не стартувала.

Для випускників, які отримають атестати наступного року, у нас є не надто втішна новина: літніх канікул у них практично не буде. У травні вони здаватимуть державні іспити й отримуватимуть на руки атестати. У червні та першій половині липня на них чекає зовнішнє незалежне оцінювання й тривожне очікування його результатів. І тільки з середини літа розпочнеться, нарешті, прийом документів у «виші». Кульмінація вступної кампанії–2010 припаде на серпень: у ці дні абітурієнтам та їхнім батькам доведеться пережити найтривожніші дні — пройшов чи не пройшов? Словом, чергова вступна кампанія буде проходити зовсім інакше, ніж було досі. Це підтвердив у понеділок на прес–конференції і міністр освіти Іван Вакарчук, посилаючись на нові умови прийому до вищих навчальних закладів, які були зареєстровані в Мін’юсті 6 жовтня. «УМ» спробувала розкласти всі нововведення по поличках...

Коли люди не вміли говорити, вони спілкувалися мовою жестів. Та й сьогодні в розмові, навіть знаючи кілька мов, люди часто допомагають своєму язику руками. Бо так... зрозуміліше і переконливіше. До речі, в деяких країнах мова жестів має статус державної. Професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Юрій Крак також пропонує внести до нового варіанта Конституції України пункт про українську мову жестів як державну. Великих коштів, запевняє він, для реалізації цього задуму не знадобиться. Сам же він розробив унікальний посібник для вивчення жестової мови: за допомогою спеціальної комп’ютерної програми опанувати мову рук можна досить швидко...

...Починалося все 25 років тому з однієї кімнатки музею профтехосвіти області. Тоді він був новацією і отримав схвалення. Це додало ентузіазму засновнику та завідувачу закладу Анатолієві Близнюку. Сьогодні в приміщенні обласного управління освіти й науки розташувалися аж чотири музейні зали. До ювілею музею навіть путівник видали. Сьогодні в Україні всього п’ять подібних закладів. Сумський вважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько десяти тисяч людей.

У Молдові — лінгвістичний бум: діти починають вивчати іноземні мови не в школі, а в дитячому садочку. При дошкільних закладах освіти існують спеціальні факультативи, відвідувати які може будь–який малюк. Вчителі вважають навчання трирічної малечі вдячною справою, адже, вивчивши основи нерідної мови в ранньому віці, діти легше засвоять матеріал у майбутньому.