Коли ми наливаємо у склянку запашне парне молоко і нарізаємо скибками білосніжне сало, то навряд чи замислюємося над тим, чи вдасться нашим нащадкам через сотні років відчути той самий смак. Адже не знаємо і навіть не уявляємо смак того молока, тієї свинини, тих же курячих яєць, які вирощували і їли наші діди–прадіди. На щастя, сорок років тому вчені Інституту генетики та розведення тварин замислилися над проблемою — і створили банк генофонду порід великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз, птиці, звірів, риби, бджіл та шовкопряду. У 2004 році банк генофонду тварин отримав статус національного.