Трійця, Зішестя Святого Духа або ж П'ятидесятниця - найбільше після Великодня свято. Його відзначають завжди в неділю, на 50-й день після Великодня. Цього дня, за обіцянкою Спасителя, на апостолів зійшов Святий Дух, і вони отримали дар говорити різними мовами.

Різдвяний піст, як і передвеликодній, триває 40 днів (iз 28 листопада по 6 січня). Утім, порівняно з Великим постом, його вважають менш суворим. У церковому статуті цей піст названий Чотиридесятницею, а також Пилипівкою, бо починається після дня пам'яті святого апостола Пилипа. За словом Симеона Солунського, він нагадує нам «піст Мойсея, який постив 40 днів і ночей, і отримав на кам'яних скрижалях написані слова Божі.

Об'єднання двох гілок православ'я Київської традиції у єдину Помісну Українську православну церкву обговорюється вже роками. 2005 рік, здається, став для цього питання переломним. Ще на його початку священство й миряни намагалися витягти з глибин призабутої історії корінець міфу «про неканонічність Київської церкви». 29 січня цього року відбулася архієрейська хіротонія першого за понад 300 років українця, якого висвятив у єпископи Константинопольський патріарх — Іларіона (Рудюка). У березні столиця вселенського православ'я вкотре завірила Україну: «Матір-Церква, Константипольський патріархат, вважає, що її дочка — Московський патріархат — має ту канонічну територію, яка існувала в цій Церкві до 1686 року» (отже, без Києва, підпорядкування якого провадилося опісля, з кричущими порушеннями законів). Того ж місяця учасники 8-го Львівського єпархіального Собору УАПЦ звернулися до Президента Віктора Ющенка з проханням закликати Вселенського патріарха Варфоломія I сприяти об'єднавчому процесу всіх гілок православ'я в Україні.

Ось уже кілька місяців тягнеться «справа» добряче обікраденого Центрального державного історичного архіву у Львові. Ця дивна «справа» розпочалася після того, як учасник президентських перегонів Віктор Янукович люб'язно «подарував» київському Національному музею історії України листи Михайла Грушевського. Невдовзі виявилося, що вони крадені. Завдяки певним міткам стало зрозуміло, що їхнє місце — у Львівському історичному архіві. Однак винних досі не знайдено. Багато хто вважає, що значною перешкодою для виявлення крадіїв стало приховування керівництвом архіву факту крадіжки. Адже, коли у кінці 1980-х років з Київського історичного архіву викрали документи з фондів Михайла Грушевського, цього не приховували і тому менш ніж за рік злодій був знайдений. Ним виявився колишній співробітник архіву — «людина з вулиці» не зорієнтувалася б, в якому кутку сховища зберігаються папери, що зацікавили його.

Ті, хто переглядав книгу Леоніда Кучми «Україна — не Росія», мимоволі запам'ятали назву села на Чернігівщині — Костобобрів. Майбутній Президент України деякий час навчався у тамтешній школі. Але навряд чи хтось сьогодні знає, що Костобобрів в історії нашої державності має особливе значення. Бо саме тут народився Ісаак Мазепа — одна з центральних постатей Української революції 1917—1920 років, людина, яка ще раз своїм життєвим прикладом довела, що соціалізм — не вельми тривкий фундамент для Української держави. І що український соціалізм соціалістами радянськими та їхніми послідовниками не визнається... Адже про Кучму в Костобоброві знає і старий, і малий, а от про Мазепу, тим паче Ісаака — далеко не кожен... Навіть тепер, коли вже й героїв Крут на державному рівні вшановуємо, і багато інших «білих плям» розкрили. Як не дивно, Ісаака Мазепи промінь пам'яті ще майже не торкнувся.

За словами декана фізичного факультету, члена-кореспондента НАН України Леоніда Булавіна, саме тут студенти отримують сучасні якісні знання, що базуються на «трьох китах»: оволодінні потужним фізико-математичним апаратом, який дає змогу розв`язувати не лише наукові задачі, а й проблеми в таких далеких від фізики сферах як економіка, соціологія, екологія, психологія; опануванні сучасними комп'ютерними інформаційними системами; знанні іноземних мов. Сьогодні фізичний факультет шевченківського «універу» є одним із найпотужніших не тільки в Україні, а й у Європі наукових центрів з підготовки висококваліфікованих професійних фізиків. Понад 700 студентів (щорічно ними стають 150 хлопців і дівчат) навчаються тут на 10 кафедрах: астрономії та фізики космосу, експериментальної фізики, загальної фізики, квантової теорії поля, молекулярної фізики, оптики, теоретичної фізики, фізики металів, фізики функціональних матеріалів, ядерної фізики. На факультеті є свої органи студентського самоврядування: Рада студентів та аспірантів (РСА), Рада гуртожитку та профком студентів.

Удавнину Великдень був одним із традиційних свят на пошану сонця. Люди колись вважали, що небесні світила — то очі божеств. У міфологічному світогляді світло символізує зрячість і правду, а темрява, ніч, туман є своєрідними синонімами сліпоти і кривди. З першим ранковим променем, за повір'ям, знищується вплив злих духів. Отож сонце позначає знання, справедливість, милосердя, переможця зла.

Архангел Гавриїл з'явився до Марії з радісною вісткою в момент, коли вона роздумувала над щойно прочитаним текстом у Святому Письмі про зачаття Дівою сина. Марія з трьох років жила при Єрусалимському храмі, там навчалася, працювала, молилася і дала обітницю присвятити своє життя Богові. Коли ангел возвістив Марії, що знайшла вона благодать від Бога: «І от, зачнеш у чреві, і родиш Сина, і наречеш йому ім'я Ісус; Він буде великий і наречеться сином Всевишнього, і Царству Його не буде кінця», — Марія усе-таки спитала: «Як буде це, коли я мужа не знаю?» Ангел сказав їй у відповідь: «Дух Святий найде на тебе, і сила Вишнього осінить тебе; тому і народжуване Святе наречеться сином Божим».