Поезія фізики

09.06.2004
Поезія фізики

Ігор Юхновський читає лекцію у великій фізичній аудиторії. (Фото Оксани СВЄЧНІКОВОЇ.)

      За словами декана фізичного факультету, члена-кореспондента НАН України Леоніда Булавіна, саме тут студенти отримують сучасні якісні знання, що базуються на «трьох китах»: оволодінні потужним фізико-математичним апаратом, який дає змогу розв`язувати не лише наукові задачі, а й проблеми в таких далеких від фізики сферах як економіка, соціологія, екологія, психологія; опануванні сучасними комп'ютерними інформаційними системами; знанні іноземних мов. Сьогодні фізичний факультет шевченківського «універу» є одним із найпотужніших не тільки в Україні, а й у Європі наукових центрів з підготовки висококваліфікованих професійних фізиків. Понад 700 студентів (щорічно ними стають 150 хлопців і дівчат) навчаються тут на 10 кафедрах: астрономії та фізики космосу, експериментальної фізики, загальної фізики, квантової теорії поля, молекулярної фізики, оптики, теоретичної фізики, фізики металів, фізики функціональних матеріалів, ядерної фізики. На факультеті є свої органи студентського самоврядування: Рада студентів та аспірантів (РСА), Рада гуртожитку та профком студентів. Звичайно, є і Наукове товариство студентів та аспірантів (НТСА), та SPIE (товариство оптиків), які допомагають студентам у науковій роботі, а професорам — в організації міжнародних наукових конференцій. Старші товариші також не дрімають, а розвивають свою науку. В 2000 році група науковців та викладачів кафедри ядерної фізики, а в 2002-му викладачі кафедри фізики функціональних матеріалів отримали Державні премії України в галузі науки і техніки. За останні 4 роки викладачі, науковці та аспіранти виїздили у понад 25 країн Європи, Азії, Африки, Північної Америки — на конференції та стажування і для спільних наукових досліджень.

      Медична фізика — один із напрямів, що розвиваються у стінах факультету. На думку декана Леоніда Булавіна, вона є однією з трьох перспективних проблем сучасної науки. «Фізика накопичує багато інформації, яку слід поставити на службу здоров'ю людства, — каже професор Булавін. — Сьогодні ми можемо моделювати діяльність людського організму, зокрема, серця та кровоносної системи, за допомогою фізичних моделей. Як впливає напруга судин на тиск, яка роль кров'яних капілярів в організмі? Все це можна описувати диференційним рівнянням. Сучасними фізичними методами можна також дослідити пружні та оптичні властивості людського волосся і сказати, чого бракує організму».

      Прийнято вважати, що науковці — занадто серйозні та відповідальні. Однак вони ще й дуже веселі. А студентська організація, яка займається культурно-масовою роботою на факультеті, називається МІФ (Молоді iніціативні фізики). Серед «знакових» свят факультету, що ними опікується МІФ, День першокурсника, Новий рік, «Екватор», а також найголовніше свято — День фізика (або ДФ). Це свято (раніше День Архімеда) зародилось тут у 1963 році і святкується у травні. «ДФ-2004» гуляли цілих п'ять днів. Відкрилися вони Науковими зборами фізичного факультету, на яких з доповіддю «Про єдність законів фізики та суспільства» виступив академік НАНУ, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти, директор Інституту конденсованого стану НАНУ Ігор Юхновський. За допомогою фізичних моделей учений спробував пояснити процеси, що відбуваються у нашому суспільстві. На прикладі циклу Карно він продемонстрував економічні моделі Європейського Союзу й України та вказав, яким чином українську модель можна підняти на рівень європейської. Після лекції пан Юхновський, за традицією, вручив медаль імені Михайла Білого (видатного фізика, колишнього ректора КНУ імені Т. Шевченка) найкращому випускникові фізичного факультету. В цьому році нагороду отримала Катерина Яблочкова. Свято продовжила наукова конференція молодих учених фізичного факультету (докторантів, аспірантів та старшокурсників) «Фізика ХХІ століття», в цьому році присвячена 170-річчю Київського університету. Після засідань та обговорення доповідей відбувся брейн-ринг між командами студентів фізичного, радіофізичного, механіко-математичного факультетів, військового інституту КНУ, ФІОТ Національного технічного університету «КПІ», учнів київського фізико-математичного ліцею № 145, а також з командою найулюбленіших викладачів фізичного факультету.

      Наступного дня був традиційний парад фізиків на площі перед факультетом. Декан, як завжди, був оригінальним — з'явився в образі султана верхи на арабському скакуні. Як і в інші роки, кожна кафедра й окремо першокурсники «звітували» за прожитий на факультеті рік. Гумористичні тексти чергувалися з віршами, піснями, вічними студентськими виставами про іспити, професорів та студентів. А потім першокурсники урочисто присягнули «на вірність науці» і їх посвятили «у справжні фізики». Після параду всі перейшли до великої фізичної аудиторії для участі в найбільш очікуваному заході ДФ — прес-конференції викладачів та випускників фізичного факультету. Впродовж неї можна запитувати будь-що, наприклад: «Якщо націоналізм — це любов до нації, то що таке популізм?». А у відповідь від найулюбленішого викладача у номінації «Містер Гумор-2004» професора Сисоєва почути: «Це любов до популяції». Або на питання «Як ви, професоре, охороняєтесь від комп'ютерних вірусів?» почути від також найулюбленішого, але в номінації «Найсуворіший викладач» професора, завідувача кафедри теоретичної фізики Єжова: «Я не користуюсь системами колективного доступу». У різноманітних атракціонах упродовж веселих святкувань можна було взяти участь тільки за гроші. Та не прості, а фізичні — так звані «фізари», які щороку мають інший матеріальний вигляд. На завершення святкового концерту всі на чолі з деканом заспівали Гімн фізика, а потім веселилися на дискотеці. Останній день запам`ятався неперевершеною грою у футбол команд студентів, викладачів та випускників та проведенням КВН — фестивалю за участю гостей з фізфаку Одеського університету, Кривого Рогу та Вінниці.

      Цього року набір студентів на фізичний факультет збільшено. Може, наступні ДФ будуть іще цікавішими?

 

Довідка «УМ»

      Починаючи з 1999 року, щорічно видають збірки висловів, афоризмів та жартів викладачів фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під назвою «Фізики жартують». Як сказано в анотації, це «антиметодичний посібник, що містить основи викладацького фольклору». Матеріали до книги студенти збирають під час лекцій і семінарів. Ось деякі з них:

* Дірак зробив багато вимірів, і, коли у нього поскорочувалось усе, за це він отримав Нобелівську премію...

* ... як один студент казав: «випромінювання помилок».

* ... Що робили Лісс і Ватсон — вони займалися дивними експериментами, з точки зору нормальної людини...

* Викладач: «Нам треба чітко усвідомити, чого ми хочемо».

Студент (позіхаючи): «Спати».

* Алгебра — дуже цікавий об'єкт: вона дає інформацію навіть про ті точки, які не описує.

* Існує потенційний бар'єр між тим, що я можу сказати, і тим, що ви можете записати.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>