Будинок на вулиці Софійській, 20/21, з балкона якого 22 січня 1918 року, за свідченнями очевидців, Михайло Грушевський зачитував IV Універсал УНР (рівно через рік на цьому ж фантастично об'єднавчому місці Директорія проголосила Акт Злуки УНР і ЗУНР), сьогодні під загрозою знищення. На його місці запланували побудувати шестиповерхову «елітну» будівлю з казино, рестораном і підземним паркінгом.

Трагедія ледь не сталася у селі Ясна Поляна Оріхівського району. Кваплячись уранці на роботу, 55-річний Анатолій Запольський вирішив скоротити шлях до фермерського господарства «Стрюков» і пішов через ставок. Ризикнув чоловік марно: вже за кілька метрів від берега крихкий лід під ним затріщав, і той опинився у крижаній воді.

«Якось журналісти поцікавилися, як давно ми знайомі з Анатолієм, — розповів народний депутат Григорій Омельченко. — Не знаю чому, але я відповів жартома: з дитячого, мовляв, садка, у пісочниці, бувало, навіть билися з ним за лопатку... І преса рознесла легенду! З часом я принагідно уточнював, що товаришуємо ми з кінця 80-х років. Не вірили. І я перестав спростовувати красиву легенду».

Певен, що більшості моїх співвітчизників вже не хочеться згадувати про минулорічні вибори Президента. А як забудеш, коли досі тривають поствиборчі «розборки»? У Запоріжжі про них знову нагадали, цього разу в обласній прокуратурі.

Не вщух скандал з обвинуваченням першого секретаря Запорізького обкому СПУ Сергія Кузьменка в моральному приниженні голови ОДА Юрія Артеменка (лідер соціалістів врешті оскаржив рішення в апеляційному суді — але не на свою користь), а симпатики Олександра Мороза вже змушені захищати ще одну персону. Принаймні повинні захищати, позаяк саме Соцпартія після Помаранчевої революції наполягала, аби «гуманітарним» заступником запорізького губернатора» був «Валерій Сапронов і ніхто інший.

На виконання розпорядження Президента України Віктора Ющенка у липні поточного року Кабмін призупинив будівництво у Запоріжжі автотранспортної магістралі через Дніпро. Триватиме наруга над Хортицею чи буде задіяно все ж таки альтернативний, в обхід національного заповідника, варіант нового автосполучення між двома берегами?

Перебіг подій, якими супроводжується ліквідація збанкрутілого запорізького АТ «Наш банк», аж ніяк не зайвий раз засвідчив, що паталогічно-безмежними в Україні бувають не лише апетити ерзац-банкірів, а й довіра до них облапошених вкладників, які затято не бажають вчитися на чужих помилках.

Вірус розколу вразив козацький рух ще на початку 1990-х років: хто більше не бажав сповідувати православ'я під юрисдикцією Київського патріархату, той «відбрунькувався» у так зване Військо запорізьке низове (ВЗН). Проросійськи налаштоване козацтво очолив Олександр Панченко. Та невдовзі керманич новоспеченого товариства був застуканий на хабарах і загримів за грати. Булава отамана перейшла до Петра Заболотного; затим її передоручили директоровi Запорізької школи джур Валерію Наріжному.

Призначення на посаду голови Запорізької облдержадміністрації Юрія Артеменка було однією з головних несподіванок кадрових пертурбацій посткучмівського періоду на рівні регіонів. На Запоріжжі майже всі обізнані люди були впевнені, що портфель «губернатора» дістанеться Сергію Соболєву, незмінному керівникові обласного штабу «Нашої України». Ім'я ж іншого народного депутата IV скликання — Артеменка — асоціювалося передусім, якщо не винятково, з журналістикою — освіта, робота за фахом, «мас-медійний» комітет Верховної Ради.

«УМ» уже повідомляла, що на Запоріжжі розбився літак Як-52, який належав авіаційно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України. Пілот-інструктор і курсант загинули. Деякі подробиці трагедії днями повідомив ЗМІ старший слідчий Запорізької транспортної прокуратури Олександр Данильченко. За його словами, трагедія сталася під час тренувально-навчальних польотів, які розпочалися о 17.00. Перші декілька вильотів завершилися без інцидентів, курсанти відпрацьовували прийом «зліт-посадка».