Жалобні заходи на Майдані триватимуть два дні — у суботу та неділю.

Спершу, 29 березня, жалобною ходою пом’януть своїх побратимів, загиблих 18 та 20 лютого, Самооборона Майдану та «Правий сектор».

Музей народної архітектури та побуту в Пирогові, Музей Великої Вітчизняної війни, Успенський собор Києво–Печерської лаври, Золоті ворота – це традиційно найбільш відвідувані туристами місця в Києві. Та мало хто знає, що ці скарби історії існують зараз завдяки лише одній людині — Петру Тимофійовичу Троньку.

Його називали видатним ученим, генієм або ж просто безумцем. Одні вірили в реальність ідей дослідника, інші ж просто насміхалися й дивувалися польоту фантазії невгамовного Глушкова.

На батьківщині української письменниці Лесі Українки — в Новограді–Волинському, що на Житомирщині, — відбулося літературно–музичне дійство, приурочене 100–річчю з дня смерті поетеси. До рідної колиски Лесі завітали гості з Києва — члени Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України і Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки.

Цьогоріч вшанування жертв політичних репресій зовсім загубилося на тлі бурхливих подій сучасної політики. Але в будь–якому разі суть не в якихось одноразових заходах чи акціях. Набагато важливіше те, як вшановується ця пам’ять щодня і як живеться сьогодні тим стареньким людям, по чиїх долях так жорстоко вдарили колись катаклізми історії.

Наприкiнцi минулого тижня Вiктор Ющенко здiйснив поїздку на Чернiгiвщину, до Батурина. Саме третiй Президент України iнiцiював вiдтворення комплексу колишньої гетьманської столицi. В часи його президентства i були здiйсненi основнi археологiчнi та реставрацiйнi роботи.

У Биківнянському лісі, подзьобаному численними ямами, де енкаведисти закопували трупи розстріляних, уже понад 20 років у травні правозахисники та родичі загиблих організовують мітинг–реквієм. Цьогоріч пам’ятні заходи влаштувала дирекція заповідника «Биківнянські могили», що підпорядкований Мінкультури.

4–5 лютого 1919 року біля залізничного мосту через річку Трубіж (нині територія Баришівського району Київської області) відбулася одна з багатьох маловідомих подій героїчної боротьби за Українську соборну державу. Тоді козаки Вороньківської, Бориспільської й Баришівської сотень Переяславського полку вступили в нерівний бій проти більшовицького війська, що наступало на Київ зі сходу. Перемогти ворогів не вдалося. Проте українські воїни затримали їх на кілька важливих днів на підступах до столиці.

Минулого тижня у Будинку вчителя оголосили лауреатів четвертого Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів «Врятувати від забуття», iніціаторами якого є Інститут історії України НАНУ та Міжнародний благодійний фонд національної пам’яті України. Учасники конкурсу мали створити невеличкий аматорський фільм — не більше ніж на шість хвилин. «Метою конкурсу є збір джерел усної історії, — пояснив директор згаданого благодійного фонду Борис Пономаренко. — Це родинні перекази, інтерв’ю та спогади безпосередніх учасників та свідків подій минулого. До участі у конкурсі ми запросили учнів та вчителів загальноосвітніх шкіл, студентів і викладачів вишів, громадські організації, усіх, хто цікавиться історією України».

Учора народним вічем біля пам’ятника Українським загиблим козакам полтавські «свободівці» разом із представниками небайдужої громадськості вшанували загиблих у бою під станцією Крути молодих героїв. Потім з нагоди 95–річчя їхнього подвигу влаштували концерт «Прометеї нації». А напередодні в обласному центрі відбувся тематичний «круглий стіл».