Жителі сільської глибинки у двобій з правоохоронцями вступають нечасто. Але факт залишається фактом: мешканець Нововодолазького району пострілом у живіт убив співробітника Харківського райвідділу міліції Віталія Сидоренка.

Погодьтеся, жінки полковниками не тільки не народжуються, а й украй рідко ними стають. Тому, вирушаючи на зустріч із цими двома незвичними пані, мимоволі готувалася побачити таких собі «генеральш» у спідницях, які і коня на скаку зупинять, і в палаючий дім увійдуть. Здавалося, що в інший спосіб або, скажімо, з більш жіночною вдачею майбутнього рятувальника підготувати до ратної служби практично неможливо.

Справжня кіношна драма розгорілася позавчора біля дверей Московського райсуду Харкова. Чоловік прийшов офіційно розлучатися зі своєю дружиною, але, не дочекавшись початку засідання, накинувся на неї з ножем. Його лють була настільки сильною, що за кілька секунд вiн устиг завдати одразу шість ударів.

Новина про те, що голова обласної ради Василь Салигін запросив до співробітництва з Харківським регіоном російського бізнесмена Максима Курочкіна, була визнана в місті найгучнішим хітом осіннього сезону. І це зрозуміло. Недавно сусіди-дніпропетровці ледве відбили озброєний напад АВТОРИТЕТного москвича на ринок «Озерка», тричі перехрестившись йому вслід. А пан Салигін сам покликав Курочкіна в регіон, до того ж як замало не рятівника українського народу.

Можливо, ця подія з розряду неймовірних, але факт залишається фактом: днями лікарі одного з харківських пологових будинків допомогли з'явитися на світ вже третій цього року трійні. Єгор, Олеся та Аліса так само, як і їхня мама Інна Ємельяненко, почуваються добре.

Біля дверей художньої галереї «АВЕК» — черга хвилин на двадцять. «Дають» дуже модного Нікаса Сафронова. Російський художник, якого вже давно називають людиною світу, вперше в Україні з персональною виставкою. Подивитися на «світського лева», «героя пліток», «майстра епатажу», «придворного маляра» харків'яни рушили цілими родинами. У третини відвідувачів — фотоапарати і кінокамери. В об'єктив потрапляє все — Нікас власною персоною у день презентації, його картини і люди на їхньому розкішному тлі, фотографії Сафронова, де він із сильними світу цього, відгуки знаменитостей про роботи художника у красивих рамочках. Для тих, хто не зміг побачити розпіареного митця «живим» і відчуває з цього приводу душевний дискомфорт, — під самою стелею сюрприз у вигляді трьох гігантських автопортретів. Причому — на будь-який естетичний смак: уявляєте Ніка новозавітним Лукою — ось він, примарився Сафронов великим мислителем сучасності — будь ласка. Словом, класичне «усе, чого ізволітє», і навіть трішечки більше. Товар, можливо, й не кращої якості. Але ж яка обгортка!

Факт залишається фактом: для управлінської еліти Харківщини сьогодні немає важливішої проблеми, аніж доля «губернаторського» крісла Арсена Авакова. Картинка з натури ще та: на зустрічі з бізнес-колами регіону Президент обговорює насущні проблеми економічного життя країни, на устах підприємців суцільний дебет-кредит із податками на додану вартість, а тут слово бере голова облради, «регіонал» Василь Салигін — і знову про своє. Мовляв, допоможіть же хоч ви, Вікторе Андрійовичу, відставити цього нестерпного Авакова. Вже й до Кабміну звертався, і до парламенту — ніхто не чує. На вас остання надія, аби звільнили главу облдержадміністрації, якому облрада висловила недовіру більш ніж двома третинами голосів.

Харківська мерія звинуватила облдержадміністрацію у нецільовому використанні державних коштів, призначених для закупівлі імпортного інсуліну. Причому з погрозою залучити до розслідування резонансної справи Генеральну прокуратуру. Позицію міських чиновників та депутатів днями озвучив Ігор Шурма — у минулому член парламентської фракції СДПУ(о), а тепер заступник харківського мера і директор департаменту охорони здоров’я та соціального захисту міськради. На роботу до Харкова відомого львів’янина кілька місяців тому запросив новообраний міський голова Михайло Добкін.

Формат «круглого столу», який глава держави використовує для налагодження діалогу з політичними силами, практикуватиметься і надалі. Але тепер за участі найширшого кола громадськості, включаючи представників регіонів. Про це Віктор Ющенко повідомив, перебуваючи вчора в Харкові. «Моя мета в цілому, — говорить він, — приблизити полярні сторони. Посадити усіх за «круглий стіл», щоб усі засвоїли: політику протистояння необхідно замінити на політику співіснування, а потім ми разом сформуємо спільну політику інтересів. Ми побачимо речі, які можуть об'єднати націю, і тоді перейдемо до політики співпраці».

Територія навколо села Студенок Ізюмського району нагадує справжній рай — безкраї ліси, дзеркальне плесо Сіверського Дінця, гряда мальовничих озер. Саме сусідство з подібною красою тут споконвіку гарантувало селянам, окрім естетичної насолоди, ще й теплу грубку зимою та кошик свіжих грибів восени. Сьогодні ж цей давній уклад може канути в Лету, так само, як і сільські городи, розпайовані луки. Причому усі біди на людей нахлинули під личиною радикальної боротьби за збереження природи. Місцеві жителі кажуть, що й самі охоче б приєдналися до екологічного проекту, якби його автори врахували не лише свої, а й їхні інтереси.