Навіщо Ялті статут

Навіщо Ялті статут

Виявляється, за 12 років дії чинного Закону України «Про місцеве самоврядування», в якому вперше у правовому полі визначено місце і роль статуту територіальної громади, своєю малою чи комунальною «конституцією» обзавелись понад дві третини обласних центрів країни, зокрема й Київ, та половина інших міст і містечок. Курортна столиця ж допоки обходилася без нього. Але минулої осені Ялта все ж узялась надолужувати згаяне, про що свідчить завзятість тутешньої комісії з розробки статуту. Усе це в підсумку має увінчатись місцевим референдумом (він запланований на початок 2010 року. — Авт.), на що допоки не відважилась жодна самоврядна територія країни. Що передбачатиме майбутній документ і наскільки він необхідний — «УМ» розпитала в голови комісії, заслуженого діяча науки і техніки Криму, доктора юридичних наук, професора і завідувачки кафедри теорії та історії держави і права Кримського юридичного інституту Марини Гуренко–Вайцман.

Почесний Лутак

Рішення про заснування такого звання Черкаська обласна рада ухвалила тільки торік. І вже є перші два номінанти. У їх числі — заслужений діяч мистецтв України, відомий український письменник та поет–пісняр Микола Негода. Автор відомої пісні–реквієму «Степом, степом» помер минулого року на 81–му році життя. Таким чином черкащани увічнили талановитого земляка, віддавши йому заслужену шану.

Не все золото, що в золотаря

На останній сесії Полтавської міськради депутати підтримали запит голови «екологічної» комісії Олексія Горика до мера міста й начальника обласного управління Державтоінспекції з проханням якнайшвидше припинити більш ніж сумнівні «витівки» місцевих приватних перевізників–золотарів. Для непосвячених нагадаємо, що золотарями в Україні здавна називали не лише ювелірів, а й асенізаторів — людей, які очищають вигрібні ями громадських і приватних туалетів. І якщо донедавна цю роботу виконували винятково комунальники, то тепер до них додалися й охочі заробити «свіжу» копійку приватні власники автомобілів із цистернами.

Не підстелив соломку — то спали

Не підстелив соломку — то спали

Обговорюючи з журналістами програму використання місцевих поновлювальних видів палива, радник голови Сумської обласної державної адміністрації Марк Берфман ще в кінці минулого року погодився: щоб її впровадити, слід займатися роз’яснювальною роботою. Але зауважив, що найсильнішою агітацією за використання альтернативного палива стануть квитанції про сплату за тепло, які прийдуть людям уже незабаром.
Нинішня газова ситуація справді наочно роз’яснила, що «блакитний вогник», який стільки років, прокладаючи кілометри труб, ми вели до наших домівок у містах і селах, — не енергетична панацея. Тепер не лише прогнозисти–аналітики, а й рядові громадяни усвідомлюють: вогник може просто погаснути. Тому, хай і з дискусіями, на січневій сесії облради прийняли «Програму організації виробництва та використання місцевих поновлювальних видів палива на 2009–2015 роки».

Знову височіє наша цитадель

Знову височіє наша цитадель

Батурин — звучить гордо, відколи у 2004 році Президент Віктор Ющенко взявся за актуалізцію його історичної ваги. Наразі це маленьке містечко, вікна будинків якого часто світять пусткою. Відтак масштаби реконструкції та реставрації, розгорнутої тут, справді вражають. Учора, до Дня Злуки, на центральній площі Батурина біля відновлюваної цитаделі та церкви Президент урочисто відкрив пам’ятник п’яти українським гетьманам–самостійникам: Самойловичу, Многогрішному, Мазепі, Орлику та Розумовському, які схилилися над символічною долею України. Столицею цих гетьманів був саме Батурин.

«Дикий піп» проти варварів сьогодення

«Дикий піп» проти варварів сьогодення

Новомосковськ, що розташований за якихось 40 кілометрів від обласного центру — Дніпропетровська, скандали хвилюють рідко. Тут зазвичай живуть тихим провінційним життям. Але останні події, без перебільшення, можуть сколихнути всю Україну. Ще б пак: місцева влада благословила руйнування будинку отця Кирила Тарловського, прозваного колись запорожцями «диким попом».

Токсичний спадок

Токсичний спадок

Дотепер тему небезпеки зберігання твердого ракетного палива у Павлограді зазвичай порушувала хіба що громадськість. Мовляв, у разі вибуху п’ять тисяч тонн твердого ракетного палива дістанеться навіть розташованому за 70 кілометрів Дніпропетровську. Керівництво ж державного підприємства «Науково–виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» не втомлювалося переконувати в протилежному: ситуація перебуває під контролем і особливо чогось боятися не варто.

Уран в обмін на податки

Уран під Кіровоградом видобувають не одне десятиліття. Але старі запаси руди закінчуються, а для розробки нових гірничих відводів потрібен дозвіл районної, міської та обласної рад. Про отримання таких документів до кіровоградських депутатів і звернулося підприємство «Схід ГЗК». І коли з районною і міською радою клопотів було менше, там дозвіл дали в обмін на обіцянки підтримувати соціальні програми, то депутати Кіровоградської облради підійшли до питання глобальніше і з першого разу проголосували проти добування урану.

Нехрещені діти, невідспівані покійники — чи неповага конфесій?

Єпископа Сумського і Охтирського УПЦ Московського патріархату Євлогія звинувачують у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі. Саме так було сприйнято його доповідь «Самосвятський розкол в Україні», зроблену в Сумському державному університеті.

А газ ми спустимо в унітаз

А газ ми спустимо в унітаз

Геотермальну систему опалення приміщень Затуринських очисних споруд із застосуванням теплових насосів керівники обласного комунального підприємства «Полтававодоканал» уперше продемонстрували журналістам в останні дні минулого року. Однак «презентаційну» стрічку при цьому ніхто не перерізав. Адже система безвідмовно функціонує тут уже кілька місяців, обігріваючи два з шести наявних приміщень. У найбільшому з них — триповерховому адміністративному корпусі — медійники затрималися на кілька годин. І самі переконалися в тому, що пропозиція господарів зняти пальта і куртки — не лише данина ввічливості. У будинку загальною площею понад тисячу квадратних метрів було справді тепло. Як і у виробничому приміщенні, де встановлені так звані механічні граблі, тобто звичайні решітки, які очищають каналізаційні стоки тільки від великогабаритного непотребу. Хоча раніше, коли сюди надходило тепло зі «звичайної» котельні, в якій спалюють газ, тут узимку можна було побачити «нарости» криги.