Близько трьох тижнів тривала пауза у вітчизняному чемпіонаті, пов’язана з матчами збірної України. У суботу представники прем’єр–ліги відновили змагання, назабивавши у черговому турі на радощах аж 24 м’ячі. Центральним був поєдинок між «Динамо» та «Шахтарем», в якому наставник киян Валерій Газзаєв із другої спроби переміг принципового опонента з Донецька, та ще й із великим рахунком. Про важливість цієї звитяги свідчило обличчя російського наставника після голів його підопічних: воно просто світилося від радості.

Щільному графіку плавців можна лише дивуватися. У суботу спортсмени завершили етап Кубка світу в Москві, а вже у вівторок і середу змагалися на четвертому старті цієї серії в Стокгольмі. Як і в столиці Росії, українці у Швеції без нагород не залишилися.

Після чергової впевненої перемоги донеччан у другому за рангом єврокубку знову доводиться дивуватися, як вони докотилися до участі в цьому турнірі. При всій повазі до нового дітища УЄФА команди тут помітно слабші за учасників Ліги чемпіонів, куди «Шахтар» не пустила «Тімішоара». От і мусить український гранд громити посередні західні клуби, часто навіть граючи проти них у півсили. По–справжньому цікаві матчі Ліги Європи ми побачимо лише навесні, коли в «плей–оф» до нинішніх учасників приєднаються невдахи чемпіонської ліги.

Про цю дівчину вся Україна дізналася в серпні минулого року. В Пекіні шаблістка Ольга Харлан та троє її подруг по команді — Олена Хомрова, Ольга Жовнір і Галина Пундик — вибороли першу українську золоту медаль Олімпіади–2008. Вирішальні уколи у фіналі, які принесли дівчатам світову славу, зробила 17–річна Оля. Пізніше уродженка Миколаєва не раз доводила закономірність того тріумфу. У 2009–му це засвідчили чемпіонати континенту та світу. Харлан на обох турнірах здобула «золото» в компанії подруг, а на «світі» виграла «срібло» в особистих змаганнях. Після вдалих стартів Ольгу визнавали найкращим спортсменом України в липні й жовтні. На одному з нагороджень, де дівчину вітали з її досягненнями, кореспондент «УМ» поспілкувався із гордістю вітчизняного спорту.

Надзвичайно низьку відвідуваність зафіксували минулих вихідних у вітчизняній прем’єр–лізі — сумарна кількість глядачів заледве перетнула позначку в 20 тисяч. Причина зрозуміла: епідемія грипу, що налякала і вболівальників також. Але не керівництво ПЛ та ФФУ — чиновники відмовилися переносити матчі, посилаючись на тверду позицію УЄФА в цьому питанні. Подивитися на стадіонах було на що: чемпіон знову недорахувався очок, у таборі аутсайдерів відбулися перестановки.

Трохи більше трьох місяців залишається до старту Білої Олімпіади, яку з 12 по 28 лютого прийматиме Ванкувер. Позавчора засновники Ігор, греки, на афінському Мармуровому стадіоні офіційно передали полум’я представникам країни–організаторки. Тож сьогодні вранці за київським часом символ змагань — олімпійський вогонь — прилетів до Канади, аби продовжити свою естафету вже в Новому світі.

Позавчорашні поєдинки 1/4 фіналу національного Кубка цілковито підтвердили «бійцівське» реноме турніру й подарували вболівальникам чимало емоцій. Тут була й сенсація на полі луцького стадіону «Авангард», і несподівана розв’язка в Дніпропетровську, і кримський «голепад». Звісно, особливий інтерес викликало протистояння «Шахтаря» та «Динамо» — матчі принципових суперників завжди проходять за неабиякої боротьби, і перше їх побачення на «Донбас–Арені» не стало винятком.

Межа вересня та жовтня стала надзвичайно вдалою для львівських спортсменів. Бронзовими медалями чемпіонатів світу, дебютними для дівчат у кар’єрі, відзначилися молода шпажистка Анфіса Почкалова та борчині Олександра Когут і Людмила Балушка. Турнірна дистанція 24–річної Балушки — колишньої дублерки славнозвісної Ірини Мерлені у ваговій категорії до 48 кг — була цікавою тим, що на шляху до нагороди світової першості жереб звів її з двома українками, які виступають під прапорами інших держав. Про те, що відчуваєш, коли змагаєшся проти землячок, а також про інші моменти кар’єри й повсякденного життя спортсменка розповіла в інтерв’ю «УМ».

Перед початком турніру об’єднаної суперліги любителі вітчизняного баскетболу сперечалися, представники якої нашої ліги «розливу» минулого сезону — УБЛ чи ФБУ — сильніші. Учасників змагань під егідою Федерації називали потенційно потужнішими, але стартові тури чемпіонату сплутали всі карти.

Коли на європейській арені якийсь клуб справді боїться українську команду і ще напередодні матчу готовий їй програвати, то зазвичай таке буває хіба на кваліфікаційному етапі. Дивно було чути приреченість у словах головного тренера французької «Тулузи» Алена Казанови перед матчем проти нашого «Шахтаря» в Лізі Європи. Здалося, що в Донецьк приїхав не бронзовий призер першості Франції, а якийсь футбольний «карлик». Зрештою, позавчора ввечері на «Донбас–Арені» господарі розтрощили «Тулузу» й довели, що пан Казанова не помилився з оцінкою співвідношення сил суперників.