Цю «новелу з десяти частин» (саме так жанровано твір переможниці конкурсу «Коронація слова 2002 року») я перечитала тричі (!!!). Так, це не опечатка. І це не мій улюблений Генрік Манн, що до нього повертаюся протягом усього свідомого життя. Це Лариса Денисенко зі своїм прозовим дебютом «Забавки з плоті та крові». Щоправда, обсяг твору далеко не маннівський. Саме останнє й підштовхнуло мене після першого прочитання підсунути книжку старшому синові. Йому вже й не таке можна. Син, на відміну від мене, поведений на фентезі (фе, яка нудота), тому особливо не сподівалася, що він ту «соврємєнку» подужає. Тицьнула йому книжку: «На прочитай, мені дуже твоя думка важлива», — а сама мерщій до кабінету свого священного, себто на кухню. Аж коли чую з хлопчачої кімнати: «Гуп! Гуп!» — і регіт, знову регіт і глухі удари дерева об залізобетонну стінку.

Плодюче на нові імена видавництво «Кальварія» започаткувало нову серію актуальної літератури «Жіночий кулак». Презентація перших трьох книжок відбулася 11 вересня у рамках Х Львівського форуму видавців. Одначе ваша покірна слуга, безнадійно шарпаючись між двома заходами, не потрапила на жоден. Тобто живого знайомства з авторками не відбулося. Із трьох представлених письменниць — Марини Гримич, Лариси Денисенко та Марини Меднікової — особисто знайома лише з останньою. Її перші два (з майбутньої трилогії) романи «Ой!» та «Тю!» свого часу жадiбно зажовувала у громадському транспорті, а в перервах між редагуванням теленовин із насолодою ті тексти перетравлювала. Відтоді мій власний кулак дещо змінив пріоритети, тож із «Терористкою» зазнайомилася вже в теплій квартирі у м'якенькому фотельчику з твердим наміром хай там що про цю книжку написати в першу чергу.

— Мізантропія — хвороба юності. Коли тілесного більше, ніж душевного, а надто — духовного, вітальне в спілці з ментальним дуже сердяться, коли не задовольняються всі забаганки тут і зараз. Життєвий досвід перевіряє на правдивість максими, які звуться народною мудрістю. Одна з них аудит витримала: хоч би що робилося, все — на краще. Мала доста прикладів. Життя триває. Жити — цікаво.