Останніми роками влітку, коли в національних клубних чемпіонатах настають перерви, у нас вирішили проводити фінальні змагання між студентськими колективами й командами регіонів. Студенти визначили кращих тиждень тому в Миколаєві. З-поміж 11 суперників до фінального квартету пробилися баскетболістки Києва, АР Крим, Миколаївської і Запорізької областей. Як розповів кореспонденту «УМ» головний тренер запоріжанок Геннадій Шилкін, «фінал чотирьох» проходив за коловою системою. У вирішальному матчі киянки здолали представниць козацького міста (77:60) і стали переможницями турніру.

Південні райони Запорізької області вже розпочали збір зернових. Щоправда, дощі, яких селяни чекали ще навесні, змусили затримати комбайни біля межі. Тепер старт хліборобам може дати тільки погода — і люди, і техніка до «битви за врожай» готові. Найсумніше, що в нинішньому році збирання хліба через низку причин і справді може перетворитися на повномасштабну військову операцію. Ситуацію в аграрному сегменті економіки мої співрозмовники коментують по-селянськи коротко і дотепно: «Що тут скажеш? Ні боги, ні царі жити не дають!». І кивають-зиркають на небо — так, начебто натякають: до запрудженого збайдужілими чиновниками-бюрократами Києва, на жаль, ще далі...

На узбережжі Азовського моря, між запорізькими селами Степанівка-1 та Новокостянтинівка, виявлено велику кількість замореної риби. Основна причина її загибелі — аномально висока температура води, що призводить до зменшення концентрації кисню.

У лівобережній частині Запоріжжя сталася неординарна ДТП. На перехресті вулиці Верхня і проспекту Металургів легковик «Ніссан Прімера» виїхав на узбіччя, збив світлофор і наїхав на 39-річну жінку, доцента місцевого медуніверситету. За мить авто врізалося в паркан біля п'ятиповерхового будинку. Його мешканці свідчать, що іномарка розчавила також дитячу коляску, з якої, — за кілька хвилин до ДТП — молода мама забрала немовля.

Відоме висловлювання про світло в кінці тунелю стосується і Бердянського морського торговельного порту, проте з одним суттєвим уточненням: обіцяного світла справді багато, однак труба така довжелезна, що десь там, у перспективі, ніяк не просвітлішає!.. Вкоротити цю «трубу» хотіла б мерія Бердянська (близько третини бюджету міста-курорту — відрахування саме з «морських воріт»). Проте «це, на жаль, не в нашій компетенції, — сказав у розмові зі мною мер Бердянська Валерій Баранов. — Перебіг подій не такий, яким він міг би бути. Та порт буде розвиватися, приносити користь місту і державі. Маю інформацію з Мінтрансу, що на підприємстві буде проведено реструктуризацію. Знаю, приміром, що задля скорочення витрат вивільнять частину невиробничого персоналу, позбудуться низки соціальних об'єктів...».

Після того, як увесь світ облетіли телекадри про побиття дебелим «беркутівцем» беззахисної дівчини-уболівальниці, навіть затяті оптимісти затямили, що наша міліція нас що завгодно — тільки не захищає! Жах ще й у тому, що аналогій у нашій державі на всю спантеличену побаченими телекадрами Європу вистачить. Віднедавна однозначну оцінку діям силовиків почав давати і колектив Запорізької дитячої залізниці.

По триста тисяч гривень компенсації за втрачене здоров'я і моральні страждання вимагає для себе і двох своїх дітей Олена Сєрбова. Мотивація позивачки відома: «Чотири роки ми живемо, ніби на пороховій діжці... Навіть спимо в одязі... Міністерство з надзвичайних ситуацій і Міноборони повинні за це відповісти. Міністр Шуфрич заявляє, що в нас усе спокійно, а що насправді? За три роки в Новобогданівці стало удвічі менше людей! Хворіють і помирають як дорослі, так і діти. У багатьох відмовляють ноги, звичними стали високий тиск, запаморочення, сухий кашель... Я хочу врятувати своїх рідних. Достукалася до столичного суду — і тепер не зупинюся. Бо в мене на руках підписи трьох тисяч моїх земляків, які також вважають себе потерпілими».

Статистику трагедій у небі Запоріжжя поповнив інцидент, що стався минулої суботи неподалік села Успенівка Гуляйпільського району. Як розповіли «УМ» секретар сільради Ніна Мироненко і головний лікар дільничного шпиталю Валерій Бичков, близько десятої години вечора у полі впав літак. Випадковими очевидцями були селяни, які заготовляли сіно.

Специфічний і водночас звичний для початку літа пасажир у Мелітополі штурмує потяги, що прямують у північному напрямку: «маленькі українці» прагнуть збільшити сімейні бюджети завдяки черешневому бізнесу. Як розповів директор місцевого держпідприємства «Дослідне господарство «Мелітопольське» Юрій Єрещенко, з урожаєм знаменитих ягід, попри природні катаклізми, усе гаразд, і перші десятки тонн «Рубінової ранньої» та інших сортів оптові покупці вже придбали. Мелітопольська черешня — для реалізації на внутрішньому ринку, якщо, звичайно, не маєш «вікна» на кордоні. Адже експортувати дозволено не більш як 500 кілограмів. Везтимеш більше — прикордонники з митниками відберуть (якщо не вмієш домовлятися). Тому мелітопольці й пруть самотужки відра, ящики і корзини: реалізуєш півтонни в Росії — буде на хліб із маслом для всієї сім'ї. Бо ж неоптові реалізатори здійснюють за сезон принаймні з десяток—півтора «черешневих набігів» на Росію чи Білорусь.

Тиждень тому на полі суперниць підопічні Леоніда Ратнера відстояли нічию, яку фахівці вважали певною сенсацією. Чимало фахівців були переконані, що в матчі-відповіді у Запоріжжі данські гандболістки зіграють успішніше, і на грудневий чемпіонат світу до Франції поїдуть саме триразові олімпійські чемпіонки. Дебют суботнього поєдинку у палаці «Юність» справді був за гостями. «На перших хвилинах у нас не все виходило, — скаже потім у розмові з кореспондентом «УМ» Олена Резнір. — Але ми швидко оговталися, і гра пішла. Хоча важко було до останньої секунди. Суперниці високорослі, «розібрали» всіх нас, намагалися персонально завадити грі».