У козацькій чайці — козацький дух: екіпаж–залога «Спаса» жартує і ніби глузує з океанських хвиль, хоча, за власним визнанням співорганізатора виправи Юрка Червінського, «Немає жодної гарантії, що чайка допливе. Однак ми віримо, що все буде гаразд. Є така ідея, що чайка може ходити по океанських хвилях». «Спас» — 20–метрове дерев’яне судно з низькими бортами та двома прямокутними вітрилами — майже точна копія козацьких чайок. Судно збудувала своїм коштом група ентузіастів української морської минувшини, і воно вже пройшло морське хрещення в експедиціях навколо Європи. У серпні цього року чайка повернулася з походу в Батумі, а зараз готується до найграндіознішої та унікальної виправи: з Києва — через Чорне та Середземне море, Атлантичний океан, до Нью–Йорка та Чикаго. «Для нас чайка — це посол: ми несемо наш український дух, відомості про себе і, можливо, якесь послання Президента до українства і до всього світу», — каже Юрко Червінський.

Данія така маленька, що її можна об’їхати за день. Данія така велика, що її важко пізнати й за рік. На 46 тисячах квадратних кілометрів — понад 800 замків. У кожному з них — свій сховок історії, до якої можна хіба доторкнутись, бо на більше у туриста просто бракує часу. Помиляються ті, хто вважає цю країну трохи відстороненою і зарозумілою. Навпаки, вона затишна і якась домашня, відкрита до спілкування і... наскрізь казкова. Країна Андерсена і Русалоньки, маленьких білочок, що перебігають дорогу в передмісті Копенгагена, і вітряків, що підробляють посередниками між вітром і енергією. Вікна її маленьких будиночків у надвечір’ї нагадують світлячків, а благородне скандинавське сонце не втомлює надміром тепла. Столичні вулички на кожному кроці переповідають вічні андерсенівські сюжети. Ранкове повітря міст і містечок пахне запашними тістечками і кавою. Сюди хочеться приїхати знову, відкинувши банальність незмінного кредо мандрівника — «я обов’язково сюди повернусь». Адже Данія — як нагорода за сізіфове прагнення незвичайного у світі, що не надто прихильний до див.

Якщо ви збираєтесь до цієї країни, звільніть валізи від довідників і туристичних посібників. Бо Індію неможливо зрозуміти, навіть перелопативши всю «світову павутину» і прочитавши десятки книжок. Її нереально переповісти і законспектувати. Вона живе за своїми законами, що недоступні більшості туристам, випещеним примхливою цивілізацією. Просто сідайте в літак і знайомтеся з нею «наживо» — в численних храмах і «мегаполісах на асфальті», у фортецях і на колоритних весіллях, у придорожніх кав'ярнях і на базарах зі спеціями. Можете нотувати враження, але будьте певні: через деякий час і вони вже здаватимуться вам неповними і нереальними...

...Здавалося, ми дещо знали про цю країну, то ж і відкривати там нiби нічого. Бразилія — це перш за все карнавал, самба, ламбада, тропіки, пляжі, Амазонка,— найповноводніша річка у світі, джунглі, папуги, дорогоцінне каміння... Бразилія — це найбільша країна Латинської Америки, п'ята у світі за величиною території. А з ключових відомих слів: Пеле, «Маракана», Жоржі Амаду, який продав 50 млн. своїх книг-бестселерів на 50 мовах світу і якому лише з фатальної несправедливості не дали Нобелівську премію. Ну а Ріо-де-Жанейро — це вітрина країни. Ось тільки залишалося пересвідчитись, що Ріо, ця нездійснена мрія Остапа Бендера, — дійсно щось дивовижне.

Розшукати знаменитого мандрівника вдалося у селищі Атманай Якимівського району Запорізької області, де мешкають батьки Федора Конюхова. Тут «непосида» зазвичай улітку вiдпочиває з сім'єю. Причому активно: цими днями він власноруч споруджує храм.

Переважна більшість українців на запитання про античну Україну насамперед згадає саме руїни Херсонеса в Севастополі. Важко уявити людину, яка ніколи не чула про цю відому на весь світ «руську Трою». Зауважимо, саме руську, а не російську. Це місто-держава мало найдовше життя з усіх грецьких полісів Причорномор'я — майже дві тисячі років (виник наприкінці VI ст. до н.е. й проіснував до початку XV ст. н.е.), тож його історія є частиною історії Стародавньої Греції, Риму, Візантії та Київської Русі. Не дивно, що Комітет ООН з питань освіти, науки та культури включив Херсонес до числа 150 найвизначніших стародавніх пам'яток, поруч із такими чудесами світу, як египетські піраміди, афінський Парфенон та римський Колізей.

Iдея була така: побувати в місцях України, де колись кипіло життя давньогрецьких полісів. Античній спрямованості подорожі неабияк сприяв сезон — коли ще вибиратися до Чорного моря, як не влітку! Тож упродовж неповних п'яти діб четверо «УМівців» розглядали залишки Тіри з фортечного муру Аккерману, Керченську, чи то пак Боспорську, бухту — з гори Мітридат у Пантікапеї, стрибали в море із залишків руїн Херсонеса та вешталися «вуличками» загадкової Ольвії. Головна умова подорожі — ніяких інших історичних об'єктів, окрім античних, була дотримана повністю.

Літо. Спека. До нестями хочеться води. Де ж проводити цей гарячий час, як не біля моря? — подумали ми і подалися з рідних Карпат вивчати південні околиці неозорої Неньки.

Не все можна дізнатися з туристичних довідників навіть про країни, яким віддають перевагу наші співвітчизники, коли обирають, куди ж поїхати відпочивати влітку. В таких довідниках можна прочитати про Хорватію, що це країна більш як 1100 островів, що винахідник акваланга, славетний французький мандрівник та дослідник морських глибин Жак Кусто назвав хорватську частину Адріатики «найчистішим морем світу». Але є також інші хорватські історії, про які інколи не знають навіть більшість хорватів.

Горгани — не найвищі гори в Україні. Зате будь-який турист, ноги якого топтали карпатську землю, підтвердить, що Горгани — одні з найкрасивіших гір у наших краях. Кілька хребтів почергово тягнуться кремезними смугами на 75 кілометрів між Івано-Франківською та Закарпатською областями. Гори вкриті камінням, яке туристи називають цекотами. Деякі камені змогла би втримати в одній руці навіть дитина, а за інші сховається дюжина братів Кличків. Ще одна назва цього каменюччя — горгани. Вони й дали назву гірському масиву.
Саме на Горгани ми вирішили поїхати на уїк-енд, який випав на Зелені свята. Мандрівка обіцяла бути цікавою та драйвовою. Нас чекало три доби в горах, сходження на чотири вершини і купіль у водоспаді.