Один із найвищих достойників Болгарської православної церкви, митрополит Пловдивський Ніколай, подарував свій наручний годинник марки «Ролекс» церкві святої великомучениці Марини у Пловдиві. Храм не мав коштів, щоб сплатити заборгованість за електроенергію за січень. Якби до 26 лютого борг на суму 2940 левів (1500 євро) не було погашено, енергопостачальна компанія опечатала б церкву.
Дорогий Кррр, у своєму останньому листі ти просив мене ділитися свіжими враженнями. Хоча те, про що я хотіла би тобі розповісти, не так «свіже», як «настояне» — мене не перестають дивувати їхні посмішки і запитання типу «Як справи?». Гадаю, щось подібне відчували наші радянські люди, коли потрапляли у закордонний супермаркет: різноманіття й різнокаліберність товарів у яскравих обгортках їх просто засліплювали. Мене ж засліплюють ці американські посмішки (опис асортименту їхніх супермаркетів відкладаю до наступного разу). У обох випадках — культурний шок!
Учора біля єгипетського міста Луксор впала повітряна куля з туристами. Загинули 18 осіб. Вижили тільки двоє громадян Британiї та пілот–єгиптянин.
Від 25 лютого по 1 березня 1986 року відбувався ХХVІІ з’їзд КПСС, який накреслив завдання до 2000(!) року створити в СРСР виробничий потенціал, який би дорівнював уже накопиченому за всі роки совєтської влади. Національний дохід за цей же період мав зрости вдвічі, а продуктивність праці в 2,3—2,5 раза. Та не все сталося, як гадалося. Точнісінько, як у байці: жаба надималася, аж поки луснула. Але яким відірваним од життя мало бути комуністичне керівництво, щоб будувати такі плани за п’ять років до того, як беркицьнувся СРСР.
Результати парламентських виборів в Італії, які відбулися 24–25 лютого, підтвердили побоювання, що в країні не вдасться створити стійкої, сильної депутатської більшості та уряду. Три зовсім різні сили розділили між собою виборчий пиріг на три майже рівні частини. Це заводить політичну ситуацію у глухий кут і загрожує загостренням політично–економічної кризи. Вчора біржі світу відреагували на результати італійських виборів падінням біржових індексів. Від того, наскільки професійний уряд стане на чолі Італії, залежить майбутнє всієї зони євро.
Навряд чи європейські лідери вчора могли сповна сконцентруватися на подіях саміту «Україна—ЄС», який відбувається в Брюсселі. Адже увагу європейських політиків було прикуто також до Італії, де в понеділок завершувалося дводенне голосування на парламентських виборах. І тривогу брюссельських чиновників цілком можна зрозуміти. Півтора року тому Італія на чолі з урядом Сильвіо Берлусконі ледве не потягла всю єврозону в чорну діру кризи. Тепер же Берлусконі має шанси знову повернутися до влади.
Як влучно висловився італійський соціолог Доменіко Де Мазі, на цих виборах «за владу змагаються два коміки і два трагіки». «Думаю, трагік переможе», — оптимістично (для євро) спрогнозував експерт. Утім певності з цього приводу вчора ще не було.
Проспект Андраші — один із найкрасивіших у Будапешті. Під широкою вулицею, яку називають ще «Єлисейськими полями», прокладено найстарішу в континентальній Європі гілку метро. Стилізовані під ті, перші, вагони зупиняються на станціях, вигляд яких фактично не змінювався з часу відкриття Будапештського метрополітену в 1896 році. На протилежному від центру Пешта кінці проспекту Андраші розташована монументальна площа Героїв — саме за її принципом 2001 року планувалося оформити майдан Незалежності в Києві, однак замість скульптурного пантеону видатних історичних постатей за колоною вибудували торговельний центр «Глобус».
По обидва боки проспекту Андраші — елегантні вілли, музеї, театри, державні установи й дипломатичні представництва. Проте є на цій вулиці один будинок, який привертає особливу увагу. Над сірою чотириповерховою будівлею зловісно нависає чорний металевий карниз із прорізаними літерами, з яких складається слово TERROR. Навпроти входу — щільна завіса із товстих ланцюгів. Як свідчить напис, продубльований різними мовами (є й українською), це — символічне зображення залізної завіси між соціалістичним табором та рештою Європи. Трохи далі — бетонний блок — символ Берлінського муру.
Ми стоїмо перед Будинком терору («Террор хаза») — унікальним музеєм двох режимів, від яких потерпала Угорщина у ХХ сторіччі. На відміну від України, досі заставленої пам’ятниками радянським вождям і керованої вождями, готовими заради червоних ідолів відривати патріотам руки й ноги, в Угорщині усвідомлення кривавої тотожності комуністичного й нацистського режимів починається «з голови». Музей терору в Будапешті було створено за підтримки чинного прем’єр–міністра країни Віктора Орбана, який очолював угорський уряд і в 1998—2002 роках.
