За жито не тільки бито
«Ну і що з того, що ви штампуєте ті звернення? Їх же все одно ніхто не читатиме!» — обурювалася колись під Верховною Радою одна з тих жіночок, які приходять до парламенту хапати за руки депутатів у надії отримати від них бодай якусь допомогу. Той нардеп, до якого вона підійшла зі своєю проблемою, обіцяв надіслати з цього питання звернення до міського голови, а зневірена пані була переконана, що зі звернень однаково жодної користі немає: «От якби ви самі приїхали та подивилися як ми живемо...» Щиро кажучи, у чомусь вона мала рацію: зазвичай офіційні установи у відповідь на депутатські звернення обмежуються стандартними відписками, і все залишається по-старому.