Позавчора були названі лауреати Нобелівської премії з хімії та економіки. Зранку мали нагоду тріумфувати американці — 54-річний Пітер Егрі та 47-річний Родерік Маккіннон, які були відзначені Нобелівськими преміями з хімії за відкриття, що стосується міжклітинних провідних каналів, через які у живих організмах відбувається обмін водою та іонами.

Відколи Віктор Ющенко увійшов у публічну політику, його неодноразово критикували за невизначеність та м'якість. Лідер «НУ» парирував ці випади «доброзичливців», приміром, заявляючи перед парламентськими виборами, що поводиться «рельєфно до ситуації». Ситуація ж в українському політикумі постійно загострюється. Певна річ, того ж Ющенка вона змушує реагувати адекватно («рельєфно»), і не тільки у напрямі пожвавлення переговорів з партнерами по опозиції. Відтак днями в інтерв'ю «Німецькій хвилі» В.Ю. зазначив: «Мені здається, що його (Леоніда Кучму. — Авт.) турбує одне — його власне майбутнє. Історія визначить, яке майбутнє це може бути». За словами лідера «Нашої України», «теперішня влада, яка менш як за 360 днів піде у відставку, десять років намагалася всією своєю діяльністю утвердити авторитарну модель управління. Нині ж вона ніби хоче за триста днів провести політичну реформу. Власне вже це викликає питання, чи не закладено тут між рядками кодовий текст, який правдиво пояснює, для чого потрібна ця реформа», мета якої — «зробити все, щоб мінімізувати значення виборів».

Короткий робочий візит до Києва міністра закордонних справ Німеччини, присвячений здебільшого відкриттю Днів культури цієї країни в Україні, не обійшовся без тихого скандалу. Впливовий німецький політик, який востаннє побував в Україні ще 2000 року, вирішив обійтися без перемовин з президентськими функціонерами з вулиці Банкової — його офіційні плани включали лише тривалу розмову зі своїм українським колегою, відомим прозахідною орієнтацією Костянтином Грищенком, а неофіційні — зустріч з лідером «Нашої України» Віктором Ющенком.

У кожному жарті є лише частка жарту. Тож якщо зміст новин і пропаганди на першій «кнопці» Українського телебачення — всуціль «есдеківський», то, може, доречно викреслити рядок про фінансування УТ-1 із держбюджету й перекласти це завдання на СДПУ(о)? А чому б і ні?

Учора Україна та Угорщина підписали міжурядову угоду про умови поїздок громадян, яка передбачає таку ж схему візового режиму, що вже діє між Україною та Польщею, тобто наші громадяни, що захочуть відвідати Угорщину, отримуватимуть безкоштовні візи, а угорські — їздитимуть сюди без віз.

Шлюбний контракт — це дуже корисна штука: коли двоє, наживши купу спільного майна і спільних дітей, раптом усвідомлюють, що кохання минулося, процес розлучення не перетворюється на з'ясування стосунків, адже зобов'язання кохати одне одного до смерті в угоду не запишеш... Зате, як виявляється, можна скріпити печаткою й підписом зобов'язання дружити. Хоча такий «контракт», на відміну від шлюбного, користі дає мало – справжню дружбу, як і справжню любов, на папері не «народиш». Тож навряд чи є сенс вимагати від Росії дотримуватися умов Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією: коли у гру вступають національні інтереси останньої, наш традиційно імперський сусід забуває про всі, навіть задокументовані, сентименти.

Топ-моделі — особи працьовиті (інакше не вибилися б на верхівку шоу-бізнесу), тому навіть «на пенсії» байдиків не б'ють, хоча могли б і не працювати, а спочивати на лаврах, тринькаючи зароблені за роки успішної кар'єри мільйони.

Кожна жінка, яка бодай трохи пожила у шлюбі, добре знає: чоловік — все одно що дитина. Бо ніде правди діти: без жінки особа чоловічої статі стає безпомічною, мов немовля, — ні їсти собі приготувати, ні посуд помити, ні труси попрати, не кажучи вже про підмітання під ліжком.