Українські прикордонники залишаються на Тузлі. Вчора ніяких змін у їхньому робочому режимі не сталося, повідомив керівник прес-центру Держприкордонслужби Анатолій Самарченко, і взагалі жодних наказів про зміну несення служби не надходило. Слід нагадати, що питання про «існування» на Тузлі прикордонного посту виникло не на голому місці, адже після переговорів у п'ятницю в Москві російський прем'єр-міністр Михайло Касьянов повідомив журналістам про начебто досягнуту з нашим головою уряду Віктором Януковичем домовленість, що Україна відведе прикордонників з острова, а Росія натомість припинить будівництво дамби. Неоперативно спрацювали ньюсмейкери Віктора Федоровича, позаяк вітчизняні ЗМІ довідалися, що Прем'єр не погоджувався зняти прикордонний пост на острові через кілька годин після заяви Касьянова, та й то в досить невпевненому повідомленні прес-служби.

Колишній президентський охоронець Микола Мельниченко планує оприлюднити нові аудіоматеріали, які свідчать про масштабні фальсифікації під час президентських виборів в Україні у 1999 році. Про це в інтерв'ю УНІАН повідомив голова Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради Микола Томенко. За словами депутата-«нашоукраїнця», у зазначених записах Мельниченка є свідчення того, як для досягнення певного результату виборів було задіяно адміністративний ресурс, зокрема — «губернаторів», Центральну виборчу комісію тощо.

Мабуть, якби не проблеми навколо Тузли, спроба «прихватизації» «донецькими» Центрального гірничо-збагачувального комбінату, що в Кривому Розі, претендувала б на одне з перших місць у поточному рейтингу політичних скандалів. Навколо ласого шматка ЦГЗК гучно ламаються списи різних фінансово-політичних груп, але основний висновок із баталії — те що, лакмус справи криворізького меткомбінату яскраво «висвічує» апетити і стиль одного з кланів, що донедавна обмежувався владарюванням у своїй «хаті», а тепер зазіхає й на сусідні регіони.

У Хмельницькому впав чи не останній бастіон місцевої влади. За найменшої нагоди тамтешні керівники не забували нагадувати, що ціна хлібобулочних виробів у регіоні одна з найнижчих в Україні. Тепер цей козир з чиновницьких рук сувора дійсність вибила.

Не знаю, як люди жили без чiпсів десять років тому, але сьогодні непросто уявити споживчий кошик українця, насамперед — мiського, без хрумких картопляних пластівців. Любителі похрумтіти можуть бути втішені: на наступний рік виробники «модного» продукту обіцяють випустити на тисячу тонн чiпсів більше, ніж цьогоріч, розширивши виробництво до шести тисяч тонн.

Четвергові законотворчі потуги парламентаріїв можуть добити багатостраждальне українське село так, що воно втратить не лише шанси, а й надію колись піднятися з колін. Попри численні обіцянки утриматися й не обкладати аграрїів підвищеними податковими зобов'язаннями на 2004-й, у підтриманому проекті бюжету прослідковуються протилежні наміри.

Міський голова Львова Любомир Буняк знову «на ножах» із львівською пресою. Після звинувачень журналістів на його адресу після скнилівської трагедії наступним приводом для конфлікту став нещасний випадок, коли мешканець Львова Станіслав Шендрик підпалив себе, висловлюючи незгоду з продажем на аукціоні земельної ділянки, яку його родина обробляла майже півстоліття, і невдовзі помер. Відтак мер Буняк опинився в епіцентрі уваги мас-медіа та депутатів міськради, які вбачали зв'язок із загибеллю львів'янина та земельними аукціонами, які проводилися з імовірними порушеннями. Нарешті останню краплю олії у вогонь стосунків між журналістами та міським головою підлила позиція Любомира Буняка з приводу публікації у газеті «Високий замок» тексту пісні «Україна», яку виконує начебто гурт «Скрябін». Мера обурили слова стосовно держави: «Брудна і неохайна, гидка і зрадлива, бридка і згубна...»; «Нацики, герої, то — вона — Україна»; «Засрана культура, всі народи браття, то — моя країна, рідна ненька Україна».

Киянам цьогоріч надовго запам'ятається професійне свято рятувальників: «небезпечна служба і складна» вирішила ближче познайомитися з тими, кого опікає.

Знаній в Івано-Франківську жінці — Любомирі Білобрам, котру вважають першою українкою-провізоркою міста над двома Бистрицями, — щойно виповнилося 95 років, 60 з яких вона віддала роботі в місцевих аптеках. Фармації навчалася в Познанському університеті, а перші ліки як дипломований провізор власноруч виготовила — важко повірити — в ті часи, коли ще й Гітлер не перебрав до рук владу в Німеччині.

У містечку рівненських атомників Кузнецовську завершила свою роботу п'ятиденна робоча нарада «Управління старінням і продовження терміну експлуатації АЕС», у якій разом з фахівцями Рівненської атомної електростанції взяли участь експерти МАГАТЕ та спеціалісти національної компанії «Енергоатом».