Найсексапільніший чоловік року, який довіку розбив серце Брітні Спірз та «закадрив» Камерон Діаз (на такому переліку достоїнств можна непогано заробити), — Джастін Тімберлейк. Саме для цього, тобто для покращення свого й так вельми непоганого фінансового становища, їх і використовує. З огляду на те, що шанувальників (а особливо шанувальниць) у зіркового екс-хлопця Брітні хоч греблю гати, до його послуг звертаються найкрутіші фірми та структури Америки. Ясно ж, що продукт, який рекламує така популярна особа, одразу стане популярним. Тож не встиг поп-красунчик відспівати всі рекламні ролики, які йому замовила компанія «Макдональдз», як уже підписав новий рекламний контракт — цього разу із Національною баскетбольною асоціацією (НБА).

«Мильні опери» користуються популярністю не лише в Латинській Америці та на теренах колишнього СРСР, а й у країнах арабського світу, зокрема в Єгипті. Незабаром телеглядачі країни пірамід матимуть змогу насолодитися багатосерійною «сімейною сагою» про життя одного з найбагатших єгиптян у світі, Мухаммеда аль-Файєда, та кохання його сина Імада (у світі відомого як Доді) до британської принцеси Діани.

У Книзі рекордів Гіннесса зафіксовано чимало дивовижних досягнень, зокрема й щодо тривалості невпинного сміху. «Спец» у цій спеціальності — мешканець Ефіопії Белачу Гірма — днями надумав перевищити встановлену ним же самим максимальну тривалість реготання. Він вийшов на центральну площу столиці країни, Аддіс-Абеби, помолитися, присів і — авжеж, почав сміятися.

Надзвичайна пригода з майором міліції Сергієм Проценком трапилася, як повідомляє Центр громадських зв'язків обласної міліції Чернігівщини, під час опробування власної (придбаної влітку) нової зброї — пістолета травматичної дії «Шмайсер» — за житловим масивом Лісковиця Чернігова. За інформацією ЦГЗ, у результаті службового розслідування встановлено, що травму в.о. начальника міліції отримав унаслідок недбалого поводження зі зброєю. Для надання медичної допомоги Сергія Проценка доставлено до нейрохірургічного відділення Чернігівської обласної лікарні. Попередній діагноз — пошкодження м'яких тканин голови в районі перенісся. Наразі стан здоров'я майора Проценка середньої тяжкості стабільний, принаймні постраждалий перебуває у свідомості.

«Приєднавшись» до ЄЕПу, луганські обласні керманичі з почуттям виконаного обов'язку нарешті звернули увагу на стан комунального господарства на підвладній території. Слід сказати, доволі вчасно. Як уже повідомляла «УМ», Луганське енергетичне об'єднання тижнів два тому збиралося через борги позбавити водопостачальні організації краю електроенергії. Кризу вдалося відкласти завдяки втучанню голови Луганської облдержадміністрації Леоніда Рисухіна, в присутності якого керівництво енергооб'єднання пообіцяло не вдаватися до екзекуції, якщо рівень розрахунків із ними досягне бодай 60 відсотків.

Півднем Тернопільщини поповзли чутки, що життя тут скоро може стати не таким безпечним. А приводом став недавній візит в область голови Держкомітету у справах нацменшин та міграції Геннадія Москаленка. Він і поділився з місцевими журналістами планами щодо вірогідності розташування у містечку Скала-Подільська Борщівського району області транзитного притулку для іноземців-нелегалів. Як повідомив гість, щорічно в Україні затримують близько 30 тисяч нелегалів, кожний з яких, згідно з законом, може перебувати на території нашої країни до шести місяців, тож щось із ними «треба робити».

Жахливим продовженням веселого «музону» до дня народження 27-річного мешканця села Озера Кобеляцького району став... похоронний марш за однорічною Катрусею. Як з'ясувалося, на свої іменини господар помешкання запросив друзів із сусіднього села. Подружжя прийшло на родинне свято друга з маленькою донечкою. Остання, звісно, брала суто символічну участь у застіллі, що тривало майже до 23-ї години.

Зрештою, це лише «прогноз» Кримінального кодексу України: допущене посадовцями «Запоріжлісу» перевищення службових повноважень доблесна Феміда може «оцінити» десятирічним ув’язненням! Навряд чи радітимуть зловмисники і мінімальному терміну позбавлення волі — згідно з тією ж статтею 365 ч. III, це «лише» сім років. Прес-секретар прокурора Запорізької області Маріана Власова повідомила про справді нечуваний досі факт службового головотяпства. З’ясувалося, що у плавнях острова Хортиця, що є національним заповідником, зникли зелені насадження! «Санітарне зачищення» легендарного острова, і без того не вельми багатого флорою, санкціонував «квінтет» керівників державного комунального підприємства «Запоріжліс». Внаслідок «дубового» рішення під сокиру вже пішло 1600 дерев!

Минулого тижня, випадково завітавши до рідного незакінченого інституту, я була просто вражена: у половини дівчат-однокурсниць і навіть одного з хлопців безiменний палець правої руки прикрашала обручка. Відсутність на парах другої половини дівчат нашого потоку староста пояснював викладачам передшлюбними клопотами. Оце так! Тоді як я, поринувши у кар'єрний вир, словосполучення «особисте життя» вживала лише як форму майбутнього, мої подруги активно його влаштовували. І таки влаштували! Мої недолугі спроби наздогнати втрачене звелись — ні, не до приставання до всіх знайомих і незнайомих чоловіків із пропозицією руки, серця та інших життєво важливих органів, а до пошуку відповідей на запитання: «Чому?», «Чи не зарано?», «Чому саме зараз?».

«Який би удар не вразив людину, вона в той же день чи на другий — вибачте за грубість — поїсть, і ось уже вам і перша розрада...» — так писав російський класик Тургенєв про швидкоплинність людського горя. Життя, мовляв, з усіма його фізіологічними потребами рано чи пізно бере своє. Навряд чи подібне кредо підходить усім і кожному, однак є воно достатньо промовистим. Хоча б тому, що його, як-не-як, не перший-ліпший Клім Чугункін озвучив, а письменник — зодчий людських душ, окраса російської літератури. Втім мета даної публікації — не дослідження менталітету сусідського народу, а питання відповідальності його влади перед своїми та чужими громадянами.
Йдеться про трагедію 26 жовтня 2002 року, яка заступила собою мюзикл «Норд-Ост» на московській сцені у Дубровці. Вона, ця трагедiя, ще живе в пам'яті, як і захоплення чеченцями «норд-остівських» акторів-акторів, як і їхні вимоги, і залізобетонна впертість офіційної «матушки-Расєї», що відмовилася від перемовин з «терористами», і, нарешті, «переможний» штурм російським спецназом театрального центру, внаслідок чого загинули десятки людей, а дехто з живих й досі відбуває своє «визволення» по лікарнях. Постраждалим було обіцяно компенсацію від російської влади. Однак остання добре тямить у будівництві дамб, але не знає, що таке дотримання власного слова. Тож і чекають «врятовані» «норд-остівці» (серед яких є й українці) по цей день звістки про нараховану компенсацію, проте навряд чи чогось дочекаються.