Презентація телевізійної програми «Імена», яка виходить на Першому Національному каналі, відбулася днями в Закарпатському державному інституті інформатики, економіки і права. Ведучою цієї програми є Оксана Марченко, віднедавна — дружина Віктора Медведчука, голови СДПУ(о) й керівника Адміністрації Президента Кучми.

Рік Расула Гамзатова закінчився на його батьківщині, в Дагестані, передчасно — учора на 81-му році життя видатний поет пішов із життя. На понеділок лікарі обіцяли виписати Расула Гамзатова із Центральної клінічної лікарні Москви як здорового, а небеса розпорядилися інакше.

Трагедією закінчився похід на полювання двох кумів із Черкас: пострілом із рушниці було вбито одного з них. За словами заступника начальника черкаської обласної міліції Юрія Олійника, то був нещасний випадок. Про трагедію міліцію повідомив мисливець, який залишився живим. Він і розповів правоохоронцям, як саме та біда трапилася.

У липні на телевізійних каналах України пройшла інформація про успішне закінчення чергового етапу реконструкції аеропорту «Бориспіль», участь у церемонії відкриття заново збудованих залів Президента України, його високі оцінки праці будівельників і авіаторів. На тлі цих повідомлень багато хто не звернув увагу на телеінтерв'ю виконавчого директора авіакомпанії «Аеросвіт» про придбання його фірмою 25 га землі і плани будівництва власного аеровокзалу на цих землях. Це інтерв'ю, втiм, як вибух бомби, викликав бурю емоцій і масу запитань з боку фахівців. Усім стало зрозумiло: процес «прихватизації» авіакомпанії «Авіалінії України» авіакомпанією «Аеросвіт» закінчується; починається процес «прихватизації» нею центрального столичного аеропорту «Бориспіль», через який проходить більше 70 відсотків авіаперевезень пасажирів України. Для того, щоб пересічному громадянину країни було зрозуміло, що відбувається в цивільній авіації України сьогодні, повернемося в недалеку історію.

Масивні двері будинку Спілки письменників учора зустріли кореспондента «УМ» віддертою ледве не «з м'ясом» ручкою, яка за розмірами більше нагадує перила. В актовому залі, де зазвичай тішать своє самолюбство власними творчими вечорами імениті й не дуже письменники та поети, панував «косметичний» розгардіяш: біля балконно-верандних дверей із виламаними замками й розбитим склом лежала перевернута «догори дригом» трибуна. В атмосфері витала напруга. «Ні-ні, не прибирайте — треба, щоб бачили!» — рішуче завадила намірам спілчанського дядечка, котрий зібрався надати трибуні вертикального положення, активна «місцева» жіночка. Та за хвилину до напівпорожньої доти зали притупотіли зі своїми мікрофонами, дротами та камерами журналісти, й, ігноруючи будь-які заперечення, поставили це (як з'ясувалося) «свідчення злочину» на місце. У таких польових умовах розпочиналася прес-конференція голови Національної спілки письменників України Володимира Яворівського та його колег по нічному чергуванню у храмі письменницьких муз.
Як розповів представникам преси спілчанський керманич, у ніч із неділі на понеділок конфлікт в НСПУ перейшов у «бойові дії». За словами Яворівського, позавчора пізно ввечері йому зателефонували й повідомили, що приміщення Спілки окупували якісь «бійці» та ОМОН. Після прибуття на місце події «головний» письменник виявив, що двері будинку зачинені, вищезгадана ручка відірвана, а навколо «походжають міліціонери».

В успішному проведенні Форуму національно-демократичних сил у Львові 1 листопада не сумнівався ніхто. Навіть місцева влада розуміла, що штучно створювати бар'єри у проведенні зібрання «нашоукраїнців» немає змісту. Щоправда, за день до проведення акції, як повідомив напередодні керівник штабу «НУ» на Львівщині Петро Олійник, військові зі штабу Західного оперативного командування заявили, що провести масовий захід на велотреку немає можливості. Не змогли організатори форуму отримати й офіційні акти, які надавали б дозвіл на проведення форуму на стадiонi СКА...

Сьогодні всілякою привізною екзотикою українця не здивуєш. Але, мабуть, не кожен знає, що зелену заморську ягоду розміром із гусяче яйце і зі смаком суниці, агруса й навіть дині культивують у Криму, де завод-радгосп «Лівадія» спеціалізується на промисловому розведенні ківі. Масштаб незначний — усього одна дослідна ділянка на відкритому грунті площею менше гектара. Але, як кажуть, це тільки початок. Опікуються вихідцем із Нової Зеландії (саме так, хоча в Європі рослину називають китайським агрусом) на Південному березі Криму вже четвертий рік поспіль. Торік, наприклад, у тій же «Лівадії» зібрали понад півтонни соковитих плодів. Цьогоріч, як поділився з кореспондентом «УМ» головний агроном господарства Володимир Суглобов, очікують не менший урожай.Частиною його у вигляді натуроплати розрахуються з робітниками радгоспу-заводу, решту реалізують місцевим санаторіям.

Мізансцену, ніби зрежисовану для кінозйомок детективного сюжету, могли спостерігати мешканці міста Кам'янка-Дніпровська: вікна оповитої темрявою одноповерхової будівлі засліплені фарами чотирьох мікроавтобусів, навкруги — підозріле безлюддя... Тільки й очікуй, коли із засідки вигулькне група захвату або із-за якогось вікна донесеться ультиматум терориста чи голоси заручників...
Крик невдовзі дійсно пролунав. І не один! Голоси-близнюки один за одним сколихнули відносну тишу райцентру. Різко і вимогливо — так, як це здатні робити лише... щойно народжені малюки!
Крик невдовзі дійсно пролунав. І не один! Голоси-близнюки один за одним сколихнули відносну тишу райцентру. Різко і вимогливо — так, як це здатні робити лише... щойно народжені малюки!

Михайло Сирохман — людина, з якої почалася на Закарпатті ціла епоха — епоха зацікавлення дерев'яною церквою. Вже понад 25 років Михайло Сирохман віддав цій «карпатській красуні», доводячи де тільки можна її унікальність і неповторність. Автор двох фундаментальних альбомів «Церкви України. Закарпаття» та «Втрачені церкви Закарпаття». Він вважає: дерев'яна церква повинна стати символом України.

Кілька днів поспіль у країні тривають урочисті заходи, присвячені пам'яті видатного українця Миколи Кибальчича. Зокрема, у Дніпровському районі столиці відкрито меморіальну дошку вченому-ентузіасту. На рідній Чернігівщині Кибальчича згадували у Чернігівському льотному ліцеї, дев'ять вихованців якого стали льотчиками-космонавтами. А позавчора естафету святкових заходів підхопила батьківщина вченого — селище Короп, куди приїхав перший космонавт України Леонід Каденюк. У рамках святкувань було закладено алею космонавтів, відбулися запуски спортивних ракет. Адже до таємниць космосу Микола Кибальчич наблизився значно раніше, ніж його послідовник Ціолковський.