Майже ніхто не сподівався, що перше голосування кардиналів за нового Папу — позавчорашнє вечірнє — буде результативним і над Сікстинською капелою з’явиться білий дим. Але на вчорашній ранковий тур виборів покладали надії. Утім, і вчора опівдні за римським часом із комина над каплицею повалив чорний дим.

Мила Тетянко, твоя історія про те, що книга рятує світ, змусила мене усміхнутися і… здивуватися. Виявляється, коли ти так глибоко занурилася у спогади Ірини Жиленко, що проігнорувала можливість розігріти себе сваркою із водієм поламаного автобуса десь посеред засніжених полів Чернігівщини, я доторкнулася до твоєї улюбленої «Поліанни». Місце, де знайшлася книжка про дівчинку, яка намагалася сприймати життя «з кращого боку», на сьогодні — одна з родзинок богемного Лос­Анджелеса.

Парламент Угорщини, у якому депутати від правлячої партії прем’єр–міністра Віктора Орбана ФІДЕС мають конституційну більшість, позавчора ввечері схвалив поправки до Конституції, незважаючи на масові протести всередині країни та критику Євросоюзу. За нововведення, які, зокрема, обмежують повноваження Конституційного суду Угорщини, проголосували 265 депутатів при 11 «проти» й 33, що «утрималися». Соціалісти — головна опозиційна сила країни — бойкотували голосування. Як наголошує агенція «Франс пресс», це вже четверта серія «недемократичних» поправок до Конституції, внесених депутатами від ФІДЕС.

Несподіванки не сталося — як і передбачали експерти, мешканці Фолклендських островів майже одностайно проголосували за те, щоб залишитися британцями. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, на референдумі щодо підтвердження статусу Фолклендів як заморської території Великої Британії «проти» висловилися лише троє із 1517 виборців, що взяли участь у голосуванні, тобто менше 0,1%. Загалом із 2900 мешканців островів правом голосу наділені 1672 резиденти, тож явка на референдумі перевищила 90%.

13 березня 1707 року цар Петро І підписав закон «Про захист Вітчизни», згідно з яким мешканцям прикордонних територій належало здійснювати заходи перестороги, як–от заздалегідь готувати на болотах та в інших відлюдних місцях сховища для людей, а також для хліба й інших харчів на випадок війни. Дуже показовий закон у контексті історії Росії — унікальної країни, яка впродовж свого кількасотрічного існування або воює, або готується до війни. Що ж до підписаного Петром І закону, то найперше на думку спадає характеристика, дана вже цитованим мною маркізом Астольфом де Кюстіном, який влітку 1839 р. здійснив подорож до Росії: «Це завжди, це всюди та сама система, система Петра І, увічнена його наступниками, що є лише його учнями. Він гадав та довів, що волю царя Московії можна накинути законам природи, правилам мистецтва, правді історії, людству, кровним зв’язкам, релігії, усьому. Якщо московити обожнюють цього радше нелюда, ніж людину, то це тому, що вони мають більше пихи, аніж людяності. «Подивіться, — кажуть вони, — чим була Росія в Європі перед пануванням цього великого володаря, та чим вона стала по ньому, от що може зробити геніальний суверен...» Фальшивий спосіб оцінки слави нації».

У Сікстинській капелі сьогодні ввечері (о 17:45 за київським часом) розпочнеться конклав — надзвичайне засідання 115 кардиналів віком до 80 років, яким належить обрати нового Папу Римського. Як нагадав речник Ватикану Федеріко Ломбарді, двічі на день, опівдні й о 19:00 за римським часом, над капелою з’являтиметься дим від спалених бюлетенів — це означатиме, що кардинали проголосували. Якщо Папу буде обрано (для цього потрібно більше двох третин голосів), він буде білим. Якщо ні — чорним. Для зміни кольору диму до паперу додають спеціальні речовини.

Водомети, гумові кулі та сльозогінний газ — такий арсенал засобів застосувала азербайджанська поліція, щоб розігнати демонстрацію в столиці країни, Баку. На несанкціонований мітинг під гаслами з вимогою: «Покласти кінець солдатським смертям!» на площу Фонтанів у центрі міста позавчора вийшло близько трьох тисяч громадських активістів та солдатських батьків і матерів.