Уже за тур до завершення шахової Олімпіади-2016 було зрозуміло, що принаймні одна наша збірна гарантовано потрапить у «призи».

Практично щодня на XV літній Паралімпіаді наші паралімйці примудряються здобувати нагород більше, ніж за весь змагальний цикл Ігор-2016 у Ріо виграли українські олімпійці.

До 11 вересня 2015 року іменита Серена Уїльямс навряд чи могла сказати щось погане про Відкриту першість США.

Після чотирьох змагальних днів паралімпійці демонструють просто блискучі результати. Після третини змагальної дистанції українські паралімпійці мають ужинок, який за кількістю перевищує половину медального доробку Лондона-2012.

Аудиторію, яку в Харкові на стадіоні «Металіст» зібрало українське класико, — а це майже 40 тисяч глядачів — вже давно не доводилося бачити на вітчизняних футбольних аренах.

Практично перед кожним відповідальним стартом чоловічої збірної України з баскетболу профільна федерація активно обговорює можливість залучення до табору «синьо-жовтих» знакових українців із Національної баскетбольної ліги.

Відтоді, як за один вечір 29 листопада 2015 року Володимир Кличко втратив усі свої чемпіонські пояси, він лише й думав про матч-реванш з британцем Тайсоном Ф’юрі.

Незважаючи на постійний відтік висококваліфікованих кадрів, інтелектуальний потенціал України залишається на незмінно високому рівні. Одним із підтверджень цього факту є знакові перемоги вітчизняних гросмейстерів як на командному, так і персональному рівнях.

За 25 років незалежності українські футболісти лише одного разу їздили на чемпіонат світу — в 2006 році в Німеччині під орудою Олега Блохіна «синьо-жовті» дісталися чвертьфіналу.

Так сталося, що одразу в двох кваліфікаціях — на баскетбольний чемпіонат Європи-2017 та футбольний мундіаль-2018 — українським національним збірним випало суперничати зі збірною Косова. Країною, з якою наша держава не має офіційних стосунків, бо, як і доволі багато інших країн світу, досі не визнає