Київська міська влада та Державна служба охорони вирішили до кінця місяця встановити в усіх столичних школах так звані «тривожні кнопки». Про це повідомив у четвер на брифінгу начальник Департаменту ДСО Сергій Сидоренко.

Якось після «круглого столу», на якому чиновники Міносвіти обговорювали престижність професії вчителя та його велику відповідальність перед суспільством, я запитала студенток Педінституту ім. Драгоманова, в приміщенні якого все це урочисте обговорення і відбувалося: «Дівчата, а чи підете працювати учителями?» Студентки спочатку знітилися, а потім зізналися: хіба у крайньому випадку, якщо не знайдеться іншої роботи.
Багато хто погодиться з цими студентками — у столиці 200 доларів на місяць (середня зарплата вчителя ) є просто сміховинною. Навіть двірникам пропонують на третину більше. Тим часом в інших країнах, наприклад в Японії, стати вчителем може лише кращий з кращих. Професія є престижною. І не лише через цілком достойний рівень оплати, а й завдяки давній традиції, коли Вчителя, сенсея, вважають найдостойнішою людиною — як батьків.

Через 17 років із часу відновлення у Стрию гімназії ім. митрополита Андрея Шептицького міська рада вирішила закрити «Рідну школу» в структурі гімназії. Після протестів батьків та вчителів рішення змінили і вирішили цей навчальний заклад реорганізувати у типову середню школу.

Київська влада ще не встигла «розхльобати» руйнування будинку на вулиці Жилянській (його 60 мешканців досі живуть у готелі), як у столиці — чергова НП. Цього разу вкрився тріщинами будинок на Оболоні — по вулиці Макіївській, 10.

Знавці освітнього ринку України стверджують: для того, щоб «поступити» свою дитину до престижного вузу, батькам так чи інакше доведеться викладати гроші. І йдеться не про банальні хабарі, і навіть не про наймання репетиторів, а про узаконений вузівський бізнес — підготовку до «абітури». Законодавство, попри задекларовану безкоштовну освіту, дозволяє знімати плату за додаткові навчальні послуги, зокрема, і за факультети довузівської підготовки (ФДП у народі — «підготовчі курси»). У виграші від цього практично всі: вуз та викладачі заробляють додаткову «копійку», майбутні абітурієнти «підтягуються» до потрібного для вступу до вузу рівня, а також отримують критерії, за якими їх будуть наступного літа оцінювати вже як абітурієнтів.
Переважна більшість підготовчих курсів розрахована на одинадцятикласників або на тих, хто «провалився» на вступних екзаменах цього року.

Минулого тижня Генеральна прокуратура закінчила перевірку Київського Національного університету та зобов’язала повернути студентам незаконно стягненні з них 3 мільйони гривень. Про це повідомив голова «Студентського братства» Олег Яценко.

Компанія молодих людей вирішила на минулих вихідних покататися на вітрильній яхті «Альтаїр» по Чорному морю, незважаючи на те, що сезон такого роду відпочинку вже закінчився.

Ісак Аркадійович Кушнір — викладач майже з 50–річним стажем. Заслужений учитель України, двічі соросівський учитель, автор близько 50 книжок та понад сотні наукових статей. Стверджує, що його учні знають математику краще за багатьох шкільних учителів. На книгах–посібниках Кушніра немає штампа Міністерства освіти, проте їх моментально розкуповують.

Нещодавно Рада економічних і соціальних досліджень оприлюднила результати опитування, згідно з яким діти відчувають стрес за 3—6 місяців до початку занять та ще кілька місяців після того, як переступили поріг школи. Адже не всі з прописних істин, очевидних для дорослих, може зрозуміти шестирічна дитина. Що означає «гарно себе поводити» — піднімати руку та намагатися відповісти на всі запитання вчительки чи, навпаки, сидіти тихенько і не заважати проводити урок? Незрозумілість вимог та тривожність батьків можуть бути причиною стресу «першачків». Як цього уникнути — радять психологи.

«На побутовому рівні ми з’ясували, що зростає кількість киян, які хотіли б у школі вивчати російську мову та літературу», — передала прес–служба Київської міської державної адміністрації слова заступника голови КМДА Віталія Журавського. Відштовхуючись від цих «даних», Журавський пообіцяв, що «у школах, де батьки виявлять бажання, аби їхні діти вивчали російську, столична влада збільшить кількість годин на вивчення російської мови та літератури». А вже у жовтні (після виборів?) КМДА остаточно вирішить, чи варто збільшувати в усіх школах столиці кількість годин для викладання російської мови. Фінансуватиме додаткові витрати на вивчення мови Пушкіна і Лермонтова міський бюджет.