За словами народного депутата Ярослава Кендзьора, понад 78 відсотків львів'ян готові проголосувати за відставку міського голови Львова Любомира Буняка. Теперішній мер Львова, на переконання нардепа, виявив цілковиту безпорадність при вирішенні господарських проблем, створив численні конфлікти із студентами, освітянами, таксистами, іншими соціальними групами громадян. Тому «Наша Україна», яка має дві третини депутатських голосів у міськраді, повинна ініціювати та очолити процес відставки Буняка, котрий, вважає Кендзьор, має «взяти приклад із Шеварднадзе».

Долі скинутих лідерів, якими б величними вчинками свого часу не була освітлена їхня біографія, завжди дещо сумні. «Осінь патріарха» спізнав і екс-президент Грузії Едуард Шеварднадзе. Спершу повідомлялося, що він сидітиме на історичній батьківщині, десь у приємній гірській глушині, й писатиме мемуари (а згадати Едуардові Амвросійовичу є про що, адже, не забуваймо: в його житті було ще й крісло міністра закордонних справ СРСР напередодні його розпаду, і Шеварднадзе був першим, хто, ще в січні 1991-го, вголос заявив про можливість серпневого путчу ГКЧП). А позавчора інформагенції УНІАН та РІА «Новости» з посиланням на німецьку ЦДФ сповістили, що колишній грузинський президент прибув у Баден-Баден і має намір певний час пробути у Німеччині, де, до речі, йому готові надати політичний притулок. Однак пізніше це повідомлення не знайшло підтвердження: за даними УНІАН, німецькі прикордонні служби спростували чутки про те, що Шеварднадзе перетнув кордони їхньої країни.

Усі політичні сили України, власне, погоджуються, що грузинський сценарій навряд чи може мати повторення у нашій Вітчизні. Одні, радикально налаштованіші опозиціонери, може, й дещо шкодують з такого відкриття, інші, ті, сорочка яких ближча до тіла влади, тішаться. «Грузинська опозиція, на відміну від української в 2001 році, зуміла довести своє вміння досягти результату», — заздрить у розмові з кореспондентом УНІАН соціаліст Юрій Луценко. А депутата від «Нашої України» Володимира Філенка «надихає відставка Шеварднадзе», позаяк «тепер у Грузії з'являється шанс змінити політичну еліту, на це сподівається і Україна, бо в Україні при владі фактично залишається стара пострадянська номенклатура».

Особливою гордістю голови Луганської облдержадміністрації Олександра Єфремова сьогодні є той непересічний факт, що «в поточному році Луганська область стала другою в Україні після Автономної Республіки Крим з валового збирання зерна озимої пшениці і першою серед областей степової зони зі збирання зернових культур». Про це офіційно повідомила обласна прес-служба. Відомо навіть, скільки саме зібрано збіжжя — близько 560 тисяч тонн, однак чомусь ніхто не згадує, що це менше половини від широко розрекламованого торік плану. Усе зрозуміло: негода є негода. Однак досягнення (утім доволі скромненькі) двох попередніх років керманичі області чомусь приписували собі, мудрим, і зі сприятливою погодою славою не ділилися.

Квасилівський завод ВАТ «Рівнесільмаш» сьогодні належить до тих віртуальних підприємств, які нібито і є, але насправді їх уже немає. Тобто є ті, хто підписує різноманітну звітність, але немає самого виробництва, бо обладнання давно вже демонтоване й розпродане, та й робітників, тих, які ще залишилися, можна порахувати на пальцях. Зрозуміло, що в таких умовах підприємство здатне випускати тільки фантоми — те, чого насправді не існує та й існувати не може. Як-от комбайни, придумані рівненським нардепом Павлом Сулковським. Та навіть якби нині на завод привезли креслення отих примарних агрегатів і сказали, що виробляйте, нічого путнього не вийшло б. Бо виробничі приміщення заводу, який десятками років перебував у передових і навіть мав у застійні часи перехідний червоний прапор Ради Міністрів та ЦК КПРС, нині найбільше схожий на пустку Чорнобильської зони, — хіба що анкерні болти, що стирчать iз підлоги цехів, нагадують про колишню велич виробництва.

На Черкащині одним Героєм стало більше: днями в області з присвоєнням цього звання вітали Миколу Васильченка, директора СТОВ «Агрофірма «Маяк». Це господарство розташоване у селі Піщаному Золотоніського району, неподалік від траси, тому все начальство, яке курсує із столиці до Черкас і прагне на власні очі побачити, як живе провінція незалежної України, нерідко завозять саме до Васильченка. Не для того, аби показати «потьомкінську дєрєвню», а щоб погостювати у справжнього господаря.

Голова координаційного комітету з боротьби з організованою злочинністю і корупцією при Президенті України Ольга Колінько, котра доклала значних зусиль (у підсумку — вирішальних) для відставки Генерального прокурора Святослава Піскуна, а перед тим — кадрових чисток у деяких областях, учора була призначена на посаду заступника Генпрокурора.

Хокейна Канада добряче розважилася минулих вихідних — в Едмонтоні «найшвидша у світі гра» вирвалася з-під даху, і вперше в історії НХЛ відбувся матч регулярного чемпіонату під відкритим небом — «Ойлерз» приймали «Канадієнз». Утім, хтозна, чи надійшло б майже 700 тисяч (!) заявок на придбання 57 167 квитків (саме стільки вміщує «Коммонвелс стейдіум», арена футбольного клубу «Едмонтон ескімос»), якби в програмі цього суботнього вечора не було ще й Heritage Classic — зустрічі зіркових ветеранів тих самих клубів, «Едмонтона» та «Монреаля». «Класичний спадок» — так можна перекласти назву цього дійства. Авжеж, коли ще вдасться знову побачити на майданчику великих ветеранів, котрі заворожували своєю грою глядачів двадцять років тому?

Учора ввечері чергові матчі баскетбольних клубів Києва та Одеси губилися в паралельних поєдинках футбольної ліги чемпіонів, а ось за два дні до того, на вихідних, українським баскетболом, що називається, можна було захоплюватися «в чистому вигляді».