Учора Верховна Рада знову не працювала, тож Тарас Чорновіл — львівський «мажоритарник» із «Нашої України», який відверто нудиться без активної діяльності, — охоче погодився поспілкуватися з «Україною молодою». Його погляд на політичні події завжди відзначається чіткістю, говорить він незавуальовано, а причетність радикального члена партії «Реформи і порядок» до останніх подій, пов'язаних із протистоянням опозиції та податкової адміністрації у Львові, підказує додаткові теми для розмови...

За просуванням «боліда» Степана Гавриша українським політичним небосхилом, аж до нинішніх координат провідника пропрезидентської більшості, пильно спостерігали на двох протилежних теренах держави — на сході і заході. Хоча слобожани, напевне, вважають його неподільним продуктом свого соціуму, та прикарпатці, в середовищі яких трохи більше півстоліття тому народився і виріс майбутній віце-спікер, батько «Демократичних ініціатив» та особа, як тепер стало очевидно, щільно наближена до діючого Президента, теж охоче зізнавалися у земляцьких почуттях. Як-не-як, а Степан Богданович знайшов-таки свій стілець на київському політичному олімпі, звідки галичан зіштовхують ще на підступах, і не загубився поряд iз вітчизняними небожителями.

Позавчора ввечері розбився під час посадки в аеропорту Ташкента літак Як-40 з п'ятьма членами екіпажу та 32 пасажирами на борту. Всі 37 осіб загинули. Серед жертв катастрофи — голова місії ООН в Узбекистані, 56-річний австралієць Річард Конрой, співробітник гуманітарної організації зі США Річард Пеннер та двоє громадян Афганістану. Українське МЗС запевняє, що серед загиблих немає громадян України.

9 січня Сергію Параджанову — кінорежисеру, художнику, життєлюбу — виповнилося б 80 років. Крім розкішно красивих фільмів, які він зняв, крім колажів, ляльок, картин, які він створив, крім красивих столів, якi він накрив за своє життя безліч, крім химерних фотопортретів, які він залишив по собі, він приніс у світ такий культ краси, такий талант прикрашати будні, заквітчувати реальність, що й після смерті розпаду його магнетичного світу не сталося. Відкрийте будь-яку книжку про нього, візьміть касету із його фільмом, включіть документальне кіно, де в кадрі з’являється чарівник Параджанов — і марно опиратися буйству краси і смаку, вам не вдасться бути безпристрасним чи байдужим. 9 січня кінематографічна громадськість понесла квіти до пам'ятника Сергію Йосиповичу на території кіностудії імені Довженка, низько вклонялися пам'ятнику і пам'яті, а за кілька годин до покладання я тримала в руках смішні малюнки, зроблені фломастером, з написаними каракулями Параджанова і ніяково натискала «паузу» на диктофоні, поки Михайло Олександрович Бєліков, режисер і оператор, голова Спілки кінематографістів України, кілька разів виходив на кухню, щоб приховати сльозу, яка не істерично, зрадницьки тихо з'являлася посеред щоки, коли він говорив про Сергія Параджанова. Свого друга.

Трохи більш як чотири роки тому — 22 грудня 1999-го — Верховна Рада обрала Віктора Ющенка Прем'єр-міністром України. Це призначення викликало у суспільстві помітний резонанс. Звичайні люди вірили, що молодий енергійний урядовець, врешті-решт, зсуне з місця корумпованого воза вітчизняної економіки. Представники олігархічних кіл, які побоювалися конкуренції з боку голови Нацбанку, віддали за його призначення голоси своїх фракцій, сподіваючись невдовзі «спалити» його. Ющенко виправдав сподівання народу, але не зміг порадувати своїх недругів з кримінально-політичних кіл. Першим виплатили бюджетну заборгованість, накопичену попередниками Ющенка, а другі втратили колосальні тіньові надходження. Взагалі діяльності цього уряду найбільше відповідає прислівник «уперше». Вперше за 10 років української незалежності Прем'єр-міністр пообіцяв повернути громадянам борги з пенсій, зарплат і стипендій і дотримав свого слова. Вперше уряд збільшив реальні доходи мільйонів громадян. Вперше чи не за 80 останніх років українські селяни отримали доступні кредити, а відтак — можливість виростити рекордний врожай і отримати за нього гідну ціну. Вперше уряд відсунув бандитів від вітчизняної енергетики. Також уперше уряд і особисто Прем'єр стали об'єктом для телекілерів з державних ЗМІ.

Відразу після вдалого бюджетного «бліцкригу» уряду Януковича голова Луганської облдержадміністрації Олександр Єфремов надіслав йому свої щирі вітання з перемогою (мабуть, над здоровим глуздом), а журналістам наступного дня із захопленням розповідав, що бюджет області зросте більш як на 300 мільйонів гривень; мало того, виділені на вугільну галузь 4,2 мільярда дозволять погасити борги із зарплати шахтарям. Однак ейфорія вірнопідданого «губернатора» тривала дуже недовго. Як тільки до нього дійшло, що саме втнув Кабмін, Олександр Сергійович заспівав дещо інші пісні — в мінорній тональності. По-перше, ніяких «більше 300 мільйонів» немає — є 289 млн. грн. прибавки. Але це — дрібниці. Виявляється, лише 7,2 відсотка всіх коштів обласного «гаманця» він зможе витратити на розвиток. Решта — так звані захищені статті: зарплата бюджетникам, розрахунки за енергоносії для бюджетних установ, харчування.

Отже, з новим роком усіх нас! З новими сподіваннями та новою твариною, яка представлятиме цей рік. Щоправда, мавпа («обличчя» року 2004-го) за жодною міфологією не потрактована як втілення вроди чи розуму, чи будь-якої іншої позитивної риси. Навіть у казках мавп не люблять, тому що вони «постійно збираються завести свої закони та звичаї, але так ніколи і не заведуть, бо пам’ять у них коротка, не довше учорашнього дня», — це за версією Кіплінга, знавця джунглів і тамтешнього життя. А які закони вдасться «завести» Україні під патронатом мавпи – зеленої дерев’яної мавпи зі східного гороскопа, яким ми так ревно захоплюємось? Хоча зараз йтиметься не про законотворчість у вузькому розумінні цього слова, радше, про закони буття. Рік щойно почався, і по перших його днях, по перших подіях ще рано судити про те, чим він зрештою наповниться та завершиться. Проте ці події варто принаймні відзначити, підсумовуючи першу декаду нового року.

Найдорожчою манекенницею минулого року стала чеська красуня Кароліна Куркова. Ця 19-річна білявка, заробивши протягом 2003-го 6 мільйонів євро, переплюнула навіть таких визнаних примадонн модельного бізнесу, як Кейт Мосс, ультрапопулярну на паризьких подіумах росіянку Наталію Водянову або знамениту, але вже трохи підстаркувату (як для моделі, звісно) Наомі Кемпбелл.

В американському місті Пасадена, розташованому в «кіношному» штаті Каліфорнія, пройшла 30-та щорічна церемонія вручення премії «Народний вибір» (People's Choice Awards). Для кожного режисера, актора чи продюсера цей приз є не менш жаданим, ніж знаменитий «Оскар», адже «Народним вибором» відзначають саме ті стрічки, які протягом року найбільше припали до душі глядачам. Окрім того, голосуючи за того чи іншого претендента на «оскарівське» лауреатство, американські кіноакадеміки не в останню чергу керуються саме народними симпатіями, адже переможці People's Choice Awards відомі ще за кілька місяців до вручення «золотого чоловічка».

Найвірогіднішим претендентом на цьогорічного «Оскара» американські кінознавці вважають третій фільм з кінотрилогії «Володар перснів» — стрічку «Повернення короля». Саме це кіно, якого ми з вами, на відміну від усього цивілізованого світу, й досі не бачили (піратські відеокопії не рахуються), найбільше припало до вподоби кінокритикам, що присудили «Поверненню» престижну премію «Вибір критиків-2003», а режисерові Пітеру Джексону — звання найкращого режисера року. Окрім того, третя «серія» пригод хобітів, ельфів, чарівників та інших казкових персонажів здобула перемогу в номінаціях «Найкращий акторський ансамбль» та «Найкраща музика до кінофільму».