Уявіть собі, наскільки жахливою мала бути ця подія, щоб і через триста років про неї пам’ятали у Верхньому Салтові. Ще й сьогодні старші мешканці села переповідають своїм онукам історію, як після поразки у Полтавській битві комісари Петра І поглумилися над могилою козака Василя Гордієнка. Вже мертвого його викопали з могили, обезглавили й повісили на маслині, яка сьогодні залишилася єдиним живим, але мовчазним свідком тих подій. Директор місцевого краєзнавчого музею Ніна Бражник стверджує, що наруги чоловік зазнав після смерті лише через те, що був сином союзника Івана Мазепи — кошового отамана Війська низового запорозького Костя Гордієнка.

Цих сіл і хуторів у межиріччі Десни і Дніпра вже давно немає на карті Чернігівщини. Одні навіки поховані на дні Київського водосховища. Другі потрапили під переселення, коли розчищали територію під полігон військово­навчального центру «Десна».

Трохи більш як чотири роки тому — 22 грудня 1999-го — Верховна Рада обрала Віктора Ющенка Прем'єр-міністром України. Це призначення викликало у суспільстві помітний резонанс. Звичайні люди вірили, що молодий енергійний урядовець, врешті-решт, зсуне з місця корумпованого воза вітчизняної економіки. Представники олігархічних кіл, які побоювалися конкуренції з боку голови Нацбанку, віддали за його призначення голоси своїх фракцій, сподіваючись невдовзі «спалити» його. Ющенко виправдав сподівання народу, але не зміг порадувати своїх недругів з кримінально-політичних кіл. Першим виплатили бюджетну заборгованість, накопичену попередниками Ющенка, а другі втратили колосальні тіньові надходження. Взагалі діяльності цього уряду найбільше відповідає прислівник «уперше». Вперше за 10 років української незалежності Прем'єр-міністр пообіцяв повернути громадянам борги з пенсій, зарплат і стипендій і дотримав свого слова. Вперше уряд збільшив реальні доходи мільйонів громадян. Вперше чи не за 80 останніх років українські селяни отримали доступні кредити, а відтак — можливість виростити рекордний врожай і отримати за нього гідну ціну. Вперше уряд відсунув бандитів від вітчизняної енергетики. Також уперше уряд і особисто Прем'єр стали об'єктом для телекілерів з державних ЗМІ.

Останні роки в Україні професійний день військових відзначають двічі: 23 лютого за «старим» радянським стилем та 6 грудня — за «новим». Можливо, не краща традиція згадувати про проблеми жінок у березні, дітей — на початку літа, а про вояків — узимку. Однак сьогодні проблеми людей у погонах значною мірою є проблемами загальнодержавними, адже вони безпосередньо стосуються мало не кожного громадянина України. Українці служать не лише на рідних просторах, а й у спекотному Іраку, європейському Косові та тропічній Сьєрра-Леоне. «Геній» полководця Леоніда Кучми вже тричі підштовхував свого носія до відправлення українських солдатів та офіцерів до африканської Ліберії. Поки що, на щастя, без результатів.
Про перспективи реформування української армії слідами її професійного свята наш кореспондент поспілкувався з Віктором Ющенком, лідером парламентської фракції «Наша Україна». Майже 30 років тому рядовий Ющенко служив у Прикордонних військах Радянської армії. Нині Віктор Андрійович — капітан запасу.