Львів «помолодшав» на сто мільйонів

Більше ста мільйонів гривень освоєно у Львові у рамках програми комплексного збереження центральної історичної частини міста, яка входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. На виконання Комплексної програми збереження історичної забудови міста Львова 1998—2007 років загалом було передбачено 131,5 мільйона гривень, з яких з Держбюджету — 67,6 мільйона. Як зазначив на засіданні міськвиконкому заступник начальника управління капітального будівництва Львівського міськвиконкому Петро Хаба, ця сума встановлена в цінах 1997 року. Із врахуванням індексації в нинішніх цінах ця сума зросла до 242,3 мільйона гривень, з держбюджету відповідно — до 134,7 мільйона.

Грант для «Школи мам»

Серед 45 проектів організацій з різних областей України, які брали участь у конкурсі Євросоюзу «Розвиток громадянського суспільства у вибраних регіонах України», увагу фахівців привернув проект рівненського Центру свідомого батьківства «Школа мам», спрямований на підвищення ефективності соціальних послуг, пов'язаних з обслуговуванням жінок у допологовий, пологовий і післяпологовий період.

Куля — дура, особливо якщо вона з Уралу

Зайву роботу довелося виконувати оперативникам Управління СБУ в Луганській області. Хоча — як подивитися...
Наші підрозділи спеціального призначення укомплектовані сьогодні дуже непогано. Причому не лише стрілецькою зброєю та боєприпасами, а й засобами так званого балістичного захисту. Тобто бронежилетами та спеціальними шоломами. Останні в Україні — на рівні світових стандартів, якщо не вище — випускає науково-виробниче підприємство «Темп-3000» в Ірпені Київської області. Шоломи ці виготовлені не з броневої сталі, а з полімерного матеріалу — кевлару. Застосування новітніх технологій дозволило зробити шоломи не лише легшими за сталеві, а й більш міцними.

А ти заплатив за яблуньку?

А ти заплатив за яблуньку?

Оце вже ми дочекалися! До хвірток власників городів у селах, селищах, містечках і навіть великих містах найближчим часом може постукати люб'язний податківець і просто перепитати: «Ви сплатили податок за вирощену продукцію?». Як не гірко це визнати, він буде правий. Новий рік потішить нас не лише «найнижчим в Європі» 13-відсотковим прибутковим податком на доходи громадян, який широко рекламують телеканали. На селян-городників очікують радикальніші зміни. Сталін просльозився б — легендарну практику його часів перераховувати і обкладати податком кожну яблуньку, яйце і бурячину митарі можуть повторити у 2004 році. Принаймні у бюджеті відповідна стаття для наповнення існує.

Не закривши — не відкриєш

Не закривши — не відкриєш

Парламентська середа нічим не відрізнялася від вівторка – «пересічні» парламентарії тихо сиділи на своїх робочих місцях у сесійній залі, більш «засвічені» обличчя роздавали журналістам коментарі з приводу свого подальшого бачення ситуації, а лідери фракцій та груп засідали в кабінеті у спікера, намагаючись дійти бодай якогось спільного рішення. Зрештою, сесію знову ніхто так і не відкрив, давши деяким ЗМІ зайвий привід нагадати, що до розпуску Верховної Ради залишилося 28 днів (нагадаємо, що, за Конституцією, для того, аби Президент мав право розігнати нинішній парламентський корпус під три чорти, треба, аби нардепи не починали засідання протягом 30 днів).

Тарас Чорновіл: Роботу парламенту зараз блокує пропрезидентська більшість

Тарас Чорновіл: Роботу парламенту зараз блокує пропрезидентська більшість

Учора Верховна Рада знову не працювала, тож Тарас Чорновіл — львівський «мажоритарник» із «Нашої України», який відверто нудиться без активної діяльності, — охоче погодився поспілкуватися з «Україною молодою». Його погляд на політичні події завжди відзначається чіткістю, говорить він незавуальовано, а причетність радикального члена партії «Реформи і порядок» до останніх подій, пов'язаних із протистоянням опозиції та податкової адміністрації у Львові, підказує додаткові теми для розмови...

Що ріднить Степана Гавриша з олігархами?

Що ріднить Степана Гавриша з олігархами?

За просуванням «боліда» Степана Гавриша українським політичним небосхилом, аж до нинішніх координат провідника пропрезидентської більшості, пильно спостерігали на двох протилежних теренах держави — на сході і заході. Хоча слобожани, напевне, вважають його неподільним продуктом свого соціуму, та прикарпатці, в середовищі яких трохи більше півстоліття тому народився і виріс майбутній віце-спікер, батько «Демократичних ініціатив» та особа, як тепер стало очевидно, щільно наближена до діючого Президента, теж охоче зізнавалися у земляцьких почуттях. Як-не-як, а Степан Богданович знайшов-таки свій стілець на київському політичному олімпі, звідки галичан зіштовхують ще на підступах, і не загубився поряд iз вітчизняними небожителями.

Літак, який не дожив до пенсії

Літак, який не дожив до пенсії

Позавчора ввечері розбився під час посадки в аеропорту Ташкента літак Як-40 з п'ятьма членами екіпажу та 32 пасажирами на борту. Всі 37 осіб загинули. Серед жертв катастрофи — голова місії ООН в Узбекистані, 56-річний австралієць Річард Конрой, співробітник гуманітарної організації зі США Річард Пеннер та двоє громадян Афганістану. Українське МЗС запевняє, що серед загиблих немає громадян України.

Михайло Бєліков: Коли суддя оголосив вирок Параджанову, зі стіни впав портрет Леніна

Михайло Бєліков: Коли суддя оголосив вирок Параджанову, зі стіни впав портрет Леніна

9 січня Сергію Параджанову — кінорежисеру, художнику, життєлюбу — виповнилося б 80 років. Крім розкішно красивих фільмів, які він зняв, крім колажів, ляльок, картин, які він створив, крім красивих столів, якi він накрив за своє життя безліч, крім химерних фотопортретів, які він залишив по собі, він приніс у світ такий культ краси, такий талант прикрашати будні, заквітчувати реальність, що й після смерті розпаду його магнетичного світу не сталося. Відкрийте будь-яку книжку про нього, візьміть касету із його фільмом, включіть документальне кіно, де в кадрі з’являється чарівник Параджанов — і марно опиратися буйству краси і смаку, вам не вдасться бути безпристрасним чи байдужим. 9 січня кінематографічна громадськість понесла квіти до пам'ятника Сергію Йосиповичу на території кіностудії імені Довженка, низько вклонялися пам'ятнику і пам'яті, а за кілька годин до покладання я тримала в руках смішні малюнки, зроблені фломастером, з написаними каракулями Параджанова і ніяково натискала «паузу» на диктофоні, поки Михайло Олександрович Бєліков, режисер і оператор, голова Спілки кінематографістів України, кілька разів виходив на кухню, щоб приховати сльозу, яка не істерично, зрадницьки тихо з'являлася посеред щоки, коли він говорив про Сергія Параджанова. Свого друга.

Служили два «товариша»

Служили два «товариша»

Трохи більш як чотири роки тому — 22 грудня 1999-го — Верховна Рада обрала Віктора Ющенка Прем'єр-міністром України. Це призначення викликало у суспільстві помітний резонанс. Звичайні люди вірили, що молодий енергійний урядовець, врешті-решт, зсуне з місця корумпованого воза вітчизняної економіки. Представники олігархічних кіл, які побоювалися конкуренції з боку голови Нацбанку, віддали за його призначення голоси своїх фракцій, сподіваючись невдовзі «спалити» його. Ющенко виправдав сподівання народу, але не зміг порадувати своїх недругів з кримінально-політичних кіл. Першим виплатили бюджетну заборгованість, накопичену попередниками Ющенка, а другі втратили колосальні тіньові надходження. Взагалі діяльності цього уряду найбільше відповідає прислівник «уперше». Вперше за 10 років української незалежності Прем'єр-міністр пообіцяв повернути громадянам борги з пенсій, зарплат і стипендій і дотримав свого слова. Вперше уряд збільшив реальні доходи мільйонів громадян. Вперше чи не за 80 останніх років українські селяни отримали доступні кредити, а відтак — можливість виростити рекордний врожай і отримати за нього гідну ціну. Вперше уряд відсунув бандитів від вітчизняної енергетики. Також уперше уряд і особисто Прем'єр стали об'єктом для телекілерів з державних ЗМІ.