Отже, ми встановили розбіжності, які стосуються тлумачення чародійництва в Україні та у Європі. На Заході чаклунство відкривало собою список найтяжчих злочинів проти Бога та всіх добропорядних християн, а в Україні сприймалося як буденний прояв небуденних здібностей. Здібності ці обдароване магічним хистом жіноцтво могло використовувати, як-то кажуть, у міру своєї зіпсованості — або ж на добро, або на зло. Зло від української відьми вимірювалося винятково кількістю та якістю заподіяної нею шкоди (засуха, хвороби, неврожаї тощо). Йшлося, таким чином, про прикрощі чи збитки, завдані однією людиною всій спільноті або деяким її представникам, а не про гріх перед Богом, перед церквою та її апологетами.

Протягом кількох лютневих днів 1945 року кримський півострів став епіцентром світової уваги. Перемога над Третім Рейхом була дуже близькою, Європа і світ чекали на перерозподіл сфер впливу. На початку лютого до Лівадійського палацу приїхали президент США Франклін Рузвельт, Верховний головнокомандуючий СРСР Йосип Сталін та прем’єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль. Їх зустріч увійшла в історію як знаменита Ялтинська конференція.

Інколи корисно не тільки раз писати і читати, а й перечитувати. У започаткованій серії «Бібліотека газети «Дзеркало тижня» видано підбірку друкованих не так давно на шпальтах цього тижневика статей журналіста Олекси Підлуцького «Постаті ХХ століття». З-поміж найколоритніших особистостей своїх досліджень Підлуцький відібрав для збірки шістьох великих — Пілсудського, Масарика, Маннергейма, Бенеша, Франка, Цзяна Цзінго та Піночета. Об'єднує їх, вважає автор, те, що кожен зі згаданих героїв відродив або вивів із кризи свою державу, а ще і те, що кожен з цих історичних гігантів свого часу або замовчувався, або оббріхувався радянською пропагандою, тобто був, так би мовити, «персоною нон грата» на просторі СРСР.

На британському інтернетівському сайті www.evidenceincamera.co.uk зібрано п'ять з половиною мільйонів фотографій окупованої нацистами Європи, що їх зробили в роки Другої світової війни з повітря пілоти Британських Королівських ВПС та інших країн антигітлерівської коаліції. Хоча з цих фото давно знято гриф «Таємно», але вони досі були недоступними історикам та широкій публіці. Ці сповнені драматичних подробиць фото нагадують про жахи війни: зруйновані міста, концтабори, поля великих битв. Техніка аерозйомки навіть на той час була вже настільки розвиненою, що на деяких фото можна розгледіти окремих в'язнів концтабору Аушвіц (Освенцім), дим, що здіймається над трубами крематорію. Інші зафіксували тіла загиблих під час висадки в Нормандії 6 червня 1944 року американських вояків, що гойдаються на морських хвилях.

Днями набрали чинності зміни в законодавстві з питань захисту економічної конкуренції, що суттєво підвищує статус АМК. Відтепер він є державним органом зі спеціальним статусом. Це, зокрема, означає особливий порядок призначення та звільнення керівних осіб та деякі специфічні відмінності у процесуальних засадах дяльності комітету, охороні особистих та майнових прав його працівників нарівні з працівниками правоохоронних органів. Закон забороняє втручатись у порядок призначення на посади голів територіальних відділень та їхніх заступників. Відтепер це є винятковою компетенцією голови комітету, який робитиме кадрові перестановки без будь-якого погодження з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування. У свою чергу, антимонопольники мають право приходити на підприємство і з'ясовувати все, що їм потрібно для розслідування, яке можуть порушити з власної ініціативи. А в разі відмови їм у наданні документації звертаються до суду. Справа закінчується відчутними штрафними санкціями, як це сталося недавно з одним великим підприємством, що сплатило кілька десятків тисяч гривень за скаргою АМК.

З 1 лютого обласне комунальне підприємство — компанія «Луганськвода» — змінило тарифи на свої послуги. Централізоване водопостачання подорожчало. Тариф збільшили з 1, 63 грн. (з урахуванням податку на додану вартість) до 3,15 грн. За водовідведення ж одного кубометра стоків компанія-монополіст тепер бере 1,95 грн. замість 1, 56 грн. Щоправда, керівництво компанії з неприхованим задоволенням наголошує, що підвищення відбулося «лише» для споживачів якоїсь «другої групи», тобто для підприємств Луганська і області. Мовляв, «перша група» поки що може спати спокійно. Однак навряд чи навіть економічно неписьменні верстви обивателів спатимуть спокійно. Адже новітню українську політекономію вони вже з десяток років вивчають «у польових умовах» і хребтом відчувають: якщо у будь-якому сегменті народного господарства ціни поповзли вгору, хвиля подорожчання життя їх рано чи пізно все одно накриє.

Буковинські банкіри, зібравши журналістів, вирішили відверто розказати про свою роботу. Результати розвитку економіки Чернівецької області у минулому році свідчать про позитивні кількісні та якісні зміни. Обсяги промислового виробництва зросли на 26,9 відсотка. Лише за минулий рік внески буковинців у банки зросли на 92 відсотки. Населення надає перевагу вкладам у рідній національній валюті.

Від 3 лютого у Міністерстві транспорту України функціонує нова структура — регіональне представництво Укрморпорту в Азовському регіоні. Наказом №7-К від 20 січня 2004 року директором представництва призначено Анатолія Рєзнікова, який працював начальником Бердянського морського порту. Впродовж багатьох років цього «морського вовка», котрим колеги вважають пана Рєзнікова, будь-що хотіли змістити з посади владоможці різних рівнів. Кілька «губернаторів» Запорізької області з подання мерії Бердянська пропонували Києву «достойніших», однак Мінтранс щоразу подовжував контракт із цим фахівцем високої, поза всілякими сумнівами, кваліфікації. Відставки Рєзнікова не спромоглися добитися навіть всюдисущі податківці («фіскали» затаїли зло потому, як «команда Рєзнікова» відсудила у них кілька десяткiв мiльйонiв гривень незаконно нарахованих податків).

Чемпіонат Європи, який днями завершився в Будапешті, в українських шанувальників викликав неоднозначні почуття. З одного боку, за роки, що минули відтоді, як тріумфувала на льоду тендітна Оксана Баюл, представники нашої держави чи не вперше добилися справді значних успіхів, з іншого – ми цього так і не побачили, адже українське телебачення трансляцію з Угорщини не вело. Окрім того, медалі в танцях та одиночному жіночому катанні змусили вкотре замислитися над тим, що в Україні фактично немає ковзанок для тренувань, а значить, і надій на появу нових Баюл та Петренків. Але про це і сказано, й написано вже чимало, тому, попри бажання зайвий раз побідкатися із жалюгідних перспектив молодого покоління українських фігуристів на міжнародній арені, краще порадіємо за «стару гвардію», яка й за цих умов примудряється тішити своїх уболівальників такими-сякими досягненнями. Щоправда, тренуючись переважно за океаном, але ж ми домовилися не згадувати про сумне...

«Мілан» продовжив лідерський похід за чемпіонством, прогнозовано, хоча й не без проблем, обігравши «Перуджу». До 74-ї хвилини команда, яка в цьому сезоні не здобула ще жодної перемоги, зберігала свої ворота на замку, але такий потрібний для лідера м'яч зумів забити Руй Кошта, що вийшов на заміну. Цікаво, що це лише другий гол португальця в серії А. До моменту, коли Кошта чудово виконав штрафний, «Мілан» мав велику ігрову перевагу й створював чимало гольових моментів, але безрезультатно. Щодо Андрія Шевченка, котрий відіграв усі 90 хвилин, то найкращу нагоду відзначитися український форвард мав на 19-й хвилині — Шева бив упритул, але «Перуджу» врятував фантастичний сейв австралійського голкіпера Желько Калача. На 67-й хвилині Карло Анчелотті, окрім Руя Кошти, випустив на заміну ще й Філіппо Індзагі (замість Йона Даля Томассона). Саме на Піппо сфолив Калач у штрафному майданчику, й Андреа Пірло реалізував пенальті, подвоївши рахунок. Вилучення захисника «міланістів» Джузеппе Панкаро та 11-метровий у відповідь очкових розкладів не змінили.