Мабуть, якби у складі маріупольського «Азовмашу» було принаймні два Лорінци Харрінгтони, повторний матч українського клубу з афінським «Маруссі», що проходив у столиці Греції, склався б зовсім інакше. Наш темношкірий американець творив на майданчику справжні дива, набравши протягом гри 30 очок і зробивши 8 підборів. Проте найціннішим гравцем матчу був визнаний усе ж не Харрінгтон, а його співвітчизник із грецької команди Родерік Блекні (16 очок, 7 передач, 5 підборів). У результаті наш приазовський клуб завершив свій єврокубковий похід уже в 1/8 фіналу Євроліги ФІБА. І це при тому, що в цю стадію команда Андрія Підковирова вийшла з другого місця в групі, тоді як грецький суперник «Азовмашу» у своїй «компанії» ледве «вписався» у третю сходинку.

Той факт, що поєдинки Віталія та Володимира Кличків постійно відбуваються з очевидним запізненням, викликає певні сумніви в компетентності промоутера українських боксерів. Складається враження, що Клаус Пітер Коль узагалі не спроможний із кимсь домовитися у царині професійного боксу. Здавалося б, після завершення кар'єри Леннокса Льюїса вихід у ринг Кличка-старшого не за горами. Тим паче що «промоушен» титульному поєдинку нашого важковаговика нинішнім чемпіоном світу за версією WBC Коррі Сандерсом забезпечений, адже Віталій укотре має зіграти під знаком «помсти за брата» (нагадаємо, що саме Сандерс майже рік тому, 8 березня 2003-го, несподівано для шанувальників боксу вже у першому раунді відправив Кличка-молодшого в нокдаун, а в другому добив остаточно).

Понад 80 тисяч «тиффозі» з обох сторін на трибунах «Сан-Сіро» — це 1 663 001 євро виторгу за квитки. Наступного ранку після міланського супердербі «Гадзетта делло спорт» перші вісім (!) своїх сторінок формату А2 присвятила «розбору польотів» «россонері» та «нерадзуррі». І було чого! Адже в таких принципових двобоях рідко коли один із суперників, який програє — 0:2, здобуває перемогу. До речі, відзначила «Гадзетта», в історії зустрічей провідних команд Мілана подібне траплялося лише в далекому сезоні 1945/46 років. На жаль, Андрій Шевченко, який провів на полі всі 90 хвилин, відзначитися м'ячем не зміг. Його оцінка за матч від італійських журналістів — 6. А ось у бразильця Кака та голландця Зеєдорфа — по 7. Ще б пак, адже саме їхні голи схилили чашу терезів на бік підопічних Анчелотті. Кака «вистрілив» у лівий від Тольдо кут метрів із 20, пройшовши ледь не вдвічі більшу відстань від центра поля. Кларенс Зеєдорф довів, що один снаряд влучає в одну воронку й по двічі: він вразив той самий сектор воріт, що й молодий бразилець, і також зі значної відстані, але ще метрів на десять далі!

Політичний і журналістський Берлін не пройшов повз тему українського «шпигунського» скандалу. Це пересічні мешканці німецької столиці могли залишитися байдужими до одкровень одразу двох людей, що раніше мали відношення до СБУ, а стріли своїх звинувачень спрямували в одну ціль — Президента Кучму. А ось обізнані й державні «дойчі», попри вирування на Унтер ден Лінден та прилеглих вулицях традиційного різнобарвного карнавалу, помітили і «гастроль» екс-майора держохорони Мельниченка, і заяви діючого генерала розвідки Кравченка. «Бомба» «Берлін-гейту», підірвана тепер уже колишнім офіцером безпеки українського посольства, помітно вплинула і на тон та результати візиту до Німеччини Леоніда Кучми.

У Черкасах на залізничному вокзалі правоохоронці виявили чотирьох бездоглядних підлітків — двох братів Олександра та Василя й брата та сестричку Владислава й Аллу. Усім дітям від 11 до 14 років. Як виявилося, це були сироти з Канівської школи-інтернату. Найжахливіше, що всі вони мали обморожені ноги, тому їх вiдразу було доставлено в обласне опікове відділення. Владислава довелося прооперувати.

Понад 500 мешканців Рівного — у списку почесних донорів України. Та частина з них уже не здає кров — за віком, через хвороби тощо. Держава начебто захищає людей, які здають кров, у законі України про донорство чітко вказанi всi їхнi пільги. Одна біда — більшість iз цих пiльг у нинішніх умовах залишається тільки рядками на папері, нехай і скріпленими підписами найвищих посадових осіб держави. Та й узагалі, незрозумілостей у стосунках між донорами і державою накопичилося чимало. Зокрема, тривалий час не могли віднайти кошти для того, щоб виготовити посвідчення «Почесний донор України». А поки готували форму, особам, яких відзначали цим почесним званням, вручали навіть не бланк, а скріплений печаткою звичайнісінький папірець без фотографії власника.

Нині посвідчення почесних донорів нарешті виглядають як справжні документи — з підписом, печаткою, реєстраційним номером, датою видачі тощо. Але головна проблема в тому, що всі пільги донорів виконуються... тільки на папері. Законодавці мали б переглянути й удосконалити прийнятий у 1995 році закон України про донорство. Інакше донорської крові для термінових операцій не буде, а торгівля нею залишатиметься «в тіні».

Відвідини зоопарку з дитинства асоціювались у мене зі смердючими клітками і виснаженими зголоднілими левами. Звідси, мабуть, і пішла традиція ходити туди для того, щоб підгодовувати нещасних тварин, а не побачити екзотичних лінивців чи крокодилів. У київському зоопарку кажуть, що зараз усі тваринки ситі й для кожного тутешнього мешканця розроблено індивідуальний раціон. Більше того — нині тамтешнi працівники роблять для своїх підопічних генеральний ремонт і будують просторіші вольєри.

З давніх, ще княжих, часів українські мистецькі здобутки полишили помітний слід у європейському культурному середовищі. Сторінки європейської історії закарбували імена Аліпія Печерського, Андрія Русина, придворного маляра польського короля Ягайла (XV століття), художників XVIII століття Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, наших майже сучасників киян Казимира Малевича та Олександри Екстер, харків'янина Володимира Татліна, херсонця Давида Бурлюка...
Але жоден з українських митців не зробив вагомішого внеску у світову художню культуру, ніж Олександр Архипенко (1887—1964).

Незабаром розпочинаються зйомки нового фільму легендарного режисера Мартіна Скорцезе, одну з головних ролей у якому зіграє вокалістка групи No Doubt (що з англійської перекладається як «Жодних сумнівів») Гвен Стефані. Свого часу «Україна молода» вже розповідала про те, що Гвен, яка минулого року вийшла заміж за англійську знаменитість, фронтмена гурту Bush Гевіна Россдейла, перевтілиться в одну з коханок мільйонера Говарда Х'юза, якому, власне, і присвячена біографічна стрічка «Авіатор».