Якби мені потрібно було дати лаконічне означення чергового з'їду Асоціації українських письменників, який відбувся у неділю в Києві у приміщенні Інституту ботаніки, то я вибрав би єдине слово — «нормальний».
У процесі передз'їздівської підготовки в середовищі АУП намітились різні лінії, оприлюднені в періодиці кількома критичними публікаціями. Зводилися вони переважно до двох тенденцій. Одних не влаштовували стан справ у творчій спілці, явно затягнутий час розбудови внутрішньої структури, формування власного інформаційного поля, а Ростислав Мельників (Харків) навіть побачив ознаки конфлікту поколінь. Інші вважали, що все йде як і належить. Вони вказували на чималу кількість книг, виданих за звітний період членами АУП, у тому числі й за сприяння керівництва Асоціації, а також на низьку активність у низці регіональних осередків, які за кілька років не спромоглися вийти на офіційну реєстрацію в органах влади і налагодити своєчасну сплату членських внесків. Таку позицію оприлюднив президент АУП Тарас Федюк, другий термін повноважень якого добігав кінця і він мав здавати справи іншій людині.

Не скажу за інших, а для мене і географічні, і хронологічні, і, врешті, світоглядно-філософські масштаби виставки української традиційної іграшки та ляльки «Повертаючись у дитинство» у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї стали справжнім відкриттям. Досі не спадало на думку, що звичайна дитяча лялька раптом може виявити такі глибини народного духу.

Поки головні номінанти на «Оскара» нервово готувалися до церемонії вручення омріяного «золотого чоловічка», дехто з їхніх колег уже обмивав отриману напередодні контрнагороду — «Золоту малину». Щоправда, на відміну від щасливих «оскароносців», власники позолоченої пластикової ягідки вартістю 4 долари 89 центів (саме так виглядає «Золота малина», футляром для якої служить контейнер із пом'ятою кіноплівкою) якщо й піднімають келихи, дізнавшись про здобуту відзнаку, то радше з горя, ніж із радості. Адже «Малину» недарма називають «анти-Оскаром» — цей приз традиційно за день до «оскарівської» церемонії вручають найбездарнішим акторам та режисерам і найпримітивнішим фільмам року.

На цих вихідних Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА) на своєму засіданні у Лондоні запровадила кілька цікавих нововведень в організацію футбольних матчів. Серед реформ найпомітнішим стало скасування правила «золотого» та «срібного» голів. Перший зі згаданих принципів спрацьовує в тому випадку, якщо «кубкові» матчі в основний час закінчуються внічию. Тоді проводять два тайми по 15 хвилин: якщо протягом цього часу команда забиває, вона автоматично перемагає. Вперше це правило запровадили у 1996 році, перед першістю Європи в Англії. Долю цього чемпіонату, до речі, якраз і вирішив «золотий» гол, який німці у додатковий час забили чехам. Не дивно, що згадане правило одразу нарекли «раптовою смертю». Потім принципи проведення матчів дещо пом'якшили: у додатковий час гра продовжувалась до кінця «напівтайму», в ході якого було забито м'яч. За інерцією, цей принцип назвали правилом «срібного» гола. Та після липня 2004 року ці принципи будуть скасовані: якщо основний час закінчиться внічию, команди додатково гратимуть повні 30 хвилин. Якщо й за цей час переможця не буде виявлено, гравці битимуть пенальті. Тому цьогорічне Євро-2004 буде останнім із категорії «срібних».

Досить розповсюджену теорію про те, що після пологів можливості спортсменок, принаймні у деяких видах спорту, зростають, багато хто сприймає скептично. Але черговий етап Кубка світу, що проходив у Норвегії, дав скептикам підстави замислитися. Так, росіянка Юлія Чепалова народила дитину в січні минулого року, а наша Валентина Шевченко — дещо раніше. І в Норвегії на 30-кілометрівці Юлія також була першою, а Валя з понад хвилинним відставанням фінішувала третьою. От і скажи після цього, що народження дитини не сприяє перемогам! Принаймні на норвезькому марафоні між мамами-лижницями змогла влізти лише італійка Сабіна Вальбуза.

У Національній хокейній лізі позаду понад три чверті дистанції. Командам залишилося провести приблизно по два десятки матчів, і вже доволі чітко видно, хто має всі підстави продовжити боротьбу за Кубок Стенлі iз кращих позицій, а хто, найімовірніше, відкладе мрії про вихід до «плей-оф» (для цього треба посісти у своїй конференції місце не нижче восьмого) до наступного сезону. Триває агонія найзаможнішого клубу НХЛ — «Нью-йорк рейнджерс». «Команда мільйонерів» iз неймовірною річною платіжною відомістю (близько 70 млн. доларів!), вочевидь, усьоме поспіль припинить виступи разом із завершенням регулярного чемпіонату. Не дивно, що днями було відправлено у відставку головного тренера «рейнджерів», 60-річного Глена Сатера. Саме при ньому клуб скупив численних зірок (останнє витратне придбання — чех Яромир Ягр), які все ніяк не перетворять кількість у якість.

У хорватському місті Пула завершився чемпіонат Європи, призери якого отримали іменні ліцензії на Олімпіаду-2004. Фактично те, що відбувалося у балканській країні, інакше як командною зустріччю Росія — Європа й назвати важко. Серед 11 вагових категорій до фіналу вийшли дев'ятеро росіян, і всі (!) вони у своїх двобоях перемогли. До того ж, як кажуть, без варіантів. Щоправда, міг би поборотися бодай за один бал у залік «збірної» континенту українець Ігор Пащук. Однак наш молодий боксер на фінальний бій проти росіянина Олександра Малетіна у вазі 64 кг так і не вийшов — через травму...

Після провалу маріупольського «Азовмашу» у двох зустрічах із грецьким «Маруссі» в 1/8 фіналу Євроліги ФІБА азовці тепер зосередили увагу на внутрішньому чемпіонаті. Наразі у графі «поразки» в команди Андрія Підковирова стоїть лише одиниця, але після відходу з клубу зіркового серба Ніколи Булатовича лідер уже не здається невразливим навіть для середняків. Із БК «Київ», котрий набрав ходу під проводом італійця Ренато Паскуалі, «Азовмашу» належить зустрітися невдовзі, а поки «перевірити» маріупольців на міцність вирішили сумські «хіміки».

«Мілан» зробив ще один крок до «скудетто», яким «россо-нері» востаннє володіли ще 1998 року. Щоправда, навряд чи такі перемоги, як позавчорашня над «Лаціо» на його полі, додають «міланістам» блиску. Адже команда Карло Анчелотті свідомо «закрилася» й демонструвала найнудніший варіант «катеначчо», не дозволяючи грати ні суперникові, ні собі. В обороні постійно відпрацьовував навіть «важкий на підйом» Андрій Шевченко, якого — від гріха подалі — замінили на захисника Панкаро на 80-й хвилині, коли справу вже було зроблено. Фактично, «Мілан» мав єдину нагоду відзначитися за весь матч. Гольова атака на 75-й хвилині обійшлася без участі українця: на правому фланзі закрутив інтригу бразилець Кафу, там же м'яч потрапив до голландця Зеєдорфа, який зробив майстерну кручену подачу в «зону Шеви». Однак перед лінією воротарського майданчика виявився не наш співвітчизник, а гравець оборонного плану Массімо Амброзіні, котрий вийшов в основі «Мілана» вперше за місяць і забив перший свій гол за сезон у красивому падінні ударом головою. «Лаціалі» були нездатні дати гостям адекватну відповідь, адже «червоно-чорні» під кінець грали ще надійніше на своїй половині. Слід додати, що цього вечора в їх складі не було дискваліфікованого бразильця Кака, основного розігрувача команди.