Чудес на світі не буває, а помаранчевий сніг на Закарпатті — усього лише мила витівка природи. До такого висновку дійшли фахівці Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції та Державного управління екології та природних ресурсів в області.

Нещодавно «УМ» повідомляла про те, що колекція екзотичних рослин дендрологічного парку «Софіївка» ввійшла до переліку наукових об'єктів, що є національним надбанням України. А тепер статусу національного надано й усьому парку.

Учора, третю добу, в Каховському водосховищі тривали пошуки тринадцяти рибалок. Неподалік села Скельки вони ризикнули залишити берег, попри застереження місцевих колег. За інформацією мiсцевого телебачення, сільчани спершу виявили чотири «безгоспні» легковики на березі, а потім уже «вирахували» господарів.

Місцем прогулянки після закінчення уроків учень 4-го класу новогродівської школи № 9 обрав засніжений стадіон, розташований неподалік. А потім знову пішов у шкільний двір.
Першою на сполох забила бабуся: уроки давно закінчилися, а дев'ятирічного внука чомусь досі немає. Разом із водієм таксі, який підвіз до школи, невдовзі відшукали дитячі сліди на снігу, що вели від стадіону до школи й закінчувалися біля проломленого люка вигрібної ями. Натомість металевої кришки отвір був закритий листом фанери, що, схоже, не витримала ваги хлопчика.

Трагедія у московському аквапарку «Трансвааль-парк» змусила і українських будівельників замислитися над безпекою вітчизняних будівель. Саме тому в Україні вже найближчим часом перевірять технічний стан усього житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення з метою запобігання таким трагедіям.

Утравні цього року в Києві з'явиться центр порятунку на кшталт американської служби «911». Його фахівці надаватимуть допомогу в екстремальних ситуаціях і проводитимуть оперативні рятувальні та аварійні роботи. Про необхідність створення такої структури рятувальники заявили через кілька тижнів після вибуху в Дарницькому районному суді, коли в епіцентр надзвичайної події з'їхалися всі служби столиці. «Сьогодні на місце надзвичайної ситуації виїздять усі кому треба і не треба там бути. Рятувальників необхідно десять, так за ними ще й керівників чоловік п'ятдесят з'їжджається, а це роботі тільки заважає», — розповів начальник Головного управління з надзвичайних ситуацій столиці Віталій Пшеничний.

Ця п'ятірка у складі чотирьох громадян України та одного росіянина діяла під егідою Криворізького благодійного фонду «Форум». Отже, своїм головним завданням вони декларували надання допомоги дітям, хворим і просто знедоленим. Але з банально простягнутою рукою благодійники не ходили.

Упродовж трирічної «бурхливої» підприємницької діяльності вербувальники «живого товару», що діяли від одеської фірми Western Union, відправили на люксембурзький ринок секс-послуг більше ста жінок iз різних регіонів України. При цьому офіційно задекларовано, що з моменту створення підприємства працевлаштовано в нічних клубах Люксембурга усього п'ять українських громадянок. Слідством установлено, що тільки через одне з багатьох одеських відділень Western Union вербувальники отримали винагороду за посередництво в розмірі понад 15 тисяч доларів США...

Земля давалася трудно. Промерзла, зашорена в лід. Неприступна моторошним холодом і далекою байдужістю. Клинували, пробивали ломом, входили сокирою. Певно, не зовсім на часі зібрався на той світ Володимир Іванович Затуливітер — класичний поет, філософ, національний характерник.

Спогадую то світло й печально: торішній Йордан, саме тоді з Вадимом Бородіним, архітектором, що був близький поетові і словом, і ділом, Олександром Андрєєвим, так само архітектором, але вже в ранзі — заслуженим, Затуливітровим небожем Олегом ховали літератора, саму смерть — чорний отруйний погар, нарешті — ту незбагненну напродиво глибоко таїну, що її забрав iз собою ТУДИ, од Сонця, цей вельми знаковий у нашій літературі чоловік. Одтоді одцвіла весна, зійшло теплом літо, взялася морозом осінь: уже вийшло на рік по смерті. Сей год прикметний ще й тим, що Володимир Затуливітер має в ньому ювілей — свої 60 літ. А з огляду на те, що народини поет значив святом лише раз на чотири роки, 29-м днем лютого, то нині вони й зовсім дорогі. Тим паче що митця з нами вже нема...

Вельми своєрідно готувалися до відзначення 192-ї річниці з дня народження відомого українського поета-байкаря, автора тексту «вічного шлягера» романсу «Очі чорні» Євгена Гребінки сучасні вандали-«металісти». З могили класика у селі Мар'янівка Гребінківського району вони поцупили одразу 17 секцій металевої огорожі...
На щастя, таких, з дозволу сказати, «шанувальників» поета з дикунськими манерами на його малій батьківщині — одиниці. Тож пам'ять про свого видатного земляка тут бережуть по-іншому. В тій же Мар'янівці, що свого часу була родовим гніздом Гребінок, зберігся будинок племінника Євгена Павловича. Донедавна в ньому квартирувала місцева школа, зараз тут розташовано світлицю поета. Збереглися навіть його особисті речі — чорнильниця та блюдо.