Повний, глибокий і безмежний абсурд (щоб не сказати — маразм). Це єдина оцінка, яку будь-яка нормальна людина може дати історії, що її роздули українські ЗМІ довкола чи не найскромнішого за рейтингом кандидата в російські президенти. Щоправда, спершу роздруківки з телефонних розмов, які нібито розкривали таємницю київських походеньок Івана Рибкіна, друга ворожого Кремлю бізнесмена Бориса Березовського, спливли-таки в російській пресі. Проте, судячи із захвату, з яким центральні телеканали й певні друковані видання України щонайменше упродовж тижня роздмухували цю історію, вона явно увійшла в усі «темники» як тема «дуже важлива й актуальна». Що наводить на думку: весь «рибкінський» скандал виник не випадково і не без допомоги тих, кому вкрай потрібно бодай якось дискредитувати найреальнішого переможця виборів-2004 Віктора Ющенка. Принаймні підприємець Давид Жванія, який пройшов до Верховної Ради за списком блоку «Наша Україна», переконаний: історія з Рибкіним — це спецоперація, організована Віктором Медведчуком, і проведена вона була за допомогою СБУ і ФСБ. Про це не надто охочий до інтерв'ю Давид Важаєвич, якого зробили одним із головних фігурантів цього скандалу, розповів редакторові інтернет-виданню «Українська правда» Сергію Лещенку.

Обгрунтовуючи причини репресивних дій проти радіо «Континент», центр «Укрчастотнагляд» пояснив громадськості, що він діяв «за зверненням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20.03.04 за №17/297». «Заявляю, що цього дня Національна рада не приймала і не спрямовувала до будь-яких інстанцій жодних звернень щодо «Континенту», — запевняє член Нацради Віталій Шевченко, партієць УНР.

Увесь позавчорашній мітинг лідери опозиції провели, тримаючи один одного під руки: посередині Юлія Тимошенко, а по обидва боки — Віктор Ющенко та Олександр Мороз. Картинка була дуже ідилічною, тому з 5-тисячного натовпу після фраз на кшталт «Трійка буде разом!» раз по раз лунали радіснi вигуки. На жаль, у політиці, як і в житті, бажане не завжди є дійсним, а за реальність і реалізм доводиться боротися. У своєму виступі Віктор Ющенко зазначив, що в його блоку є повне розуміння з Блоком Тимошенко в питанні підписання маніфесту про дії опозиції на найближче політичне майбутнє. У взаєминах із соціалістами такого порозуміння наразі немає. Передусім тому, що Соцпартія підтримує політреформу, котру засудили не тільки Ющенко та Тимошенко, а й «рядові» учасники мітингу. Тому акцію опозиції Мороз, на відміну від емоційно «запалених» Ющенка і Тимошенко, залишав із похмурим чолом.
Про те, чому, власне, між трійкою нема «повного порозуміння», кореспондент «УМ» намагався дізнатися в Олександра Мороза, поки той прямував від пам'ятника Шевченку до авто.

Після перших матчів 1/8 фіналу Ліги чемпіонів «УМ» звертала увагу на те, що жодному з суперників не вдалося забезпечити перед повторними поєдинками переконливу перевагу. Але навряд чи хтось міг передбачити, що мінімального гандикапу вистачить усім чотирьом переможцям. І вже точно ніхто не чекав, що дуель у рідних стінах стане останньою в цьому розіграші відразу для двох багаторазових володарів Кубка європейських чемпіонів. Як не прикро це для прихильників відкритого, атакуючого футболу, у вівторок на полях Манчестера, Лондона, Ліона і Турина домінував прагматизм та відновлене, уже не італійське, «катеначчо». Якщо ця тенденція збережеться й надалі, то на Євро-2004 нас чекає сумне видовище.

Черговий тур вітчизняного чемпіонату з баскетболу в чоловічій суперлізі знову підніс кілька сюрпризів. Зокрема, молодий «Будівельник» Євгена Мурзіна відібрав очки в ще одного клубу з «великої української п'ятірки» — «Миколаєва». Щоправда, виграти «стройка» змогла лише перший матч, у якому через проблеми з оком не брав участі лідер миколаївців Олександр Раєвський. А в повторній зустрічі малий, але вдалий Сашко вже був на майданчику і своїми 39 (!) очками приклався до реваншу. Відтак південний клуб фактично звів нанівець спроби «Будівельника» відвоювати четверте місце перед стартом «плей-оф».

З нагоди Міжнародного жіночого дня упродовж 5-7 березня 16 розумних і красивих представниць слабкої статі не на словах, а на ділі доводили українським чоловікам, що здатні раціонально мислити й логічно міркувати не гірше за них: усі вони змагалися за звання «королеви» Всеукраїнського жіночого шахового турніру «Кубок регіонів».

41-річний Евандер Холіфілд, колишній чемпіон світу з боксу у суперважкій вазі за версією WBC, заявив, що найближчим часом він змінить команду менеджерів і повернеться на ринг. «Я хотів би зустрітися в ринзі з чемпіоном світу за версією WBA Джоном Руїсом або володарем пояса за версією IBF Крісом Бірдом. З усіма іншими можна провести спаринг у спортзалі», — сказав Холіфілд. Кажучи «всі інші», ветеран явно мав на увазі й братів Кличків, з якими одного разу вже тренувався в залі.

Хоча весна вже надворі, зима ще остаточно не здала своїх позицій. Сніг лежить, подекуди знову летить, падає, збирається у кучугури. Набридла зима, але сніг для наших посушливих степів — дар Божий. Треба його припасати, чим більше, тим краще. Пам'ятаєте, у народі говорять: «Сніг на полі — хліб у коморі»? Отже, поки сніг ще є, треба його затримувати, щоб ці самі кучугури вивершувалися у вас на ділянках і городах, а не обабіч дороги. На фермерських полях чи в садах найкраще робити це технікою — прокласти у міжряддях тракторну колію чи створити снігові вали під деревами плужком, тоді свіжий сніг збиратиметься у борознах і заглибленнях, зберігаючи до теплих днів додатковий запас вологи. А на дачі чи присадибній ділянці, де площа невелика, можна просто протоптати і прочистити доріжки — чим густіше, тим краще.

Якщо батьківщина Тараса Шевченка — село Моринці Звенигородського району Черкаської області — це і є серце України, то країну з таким серцем стає ще більше шкода, ніж ту, кріпацьку, змальовану у віршах Тараса. Не святом, а скорботою віє від недавнiх відвідин Шевченкового краю, що відбулися в рамках святкувань до 190-річчя від дня народження Великого Кобзаря. З надією висловити наболіле тамтешній люд чекав гостей із Києва — Президента, який проміняв Черкащину на «теплі краї», і Голову Верховної Ради Володимира Литвина, — щоб ті вислухали їхні біди. Не дочекався. Високі гості, ті, які доїхали (як, приміром, голова Черкаської облдержадміністрації Вадим Льошенко), проводили урочистості начебто для «галочки» — клали квіти, слухали концерти і, уникаючи публічних розмов, від'їжджали «восвоясі». Про досі непрокладений газ (труби, он, за Будищами, а на доведення «блакитного палива» до дворів грошей немає), недобудовану в Моринцях школу і «кущову» лікарню, яку планують закрити (хоч вона обслуговує 5 сіл) у Шевченковому, орендарів, що не платять за землю, безпросвітну бідність і повальне безробіття ніхто не захотів і слухати — хіба що група опозиційних народних депутатів, які прибули в ці краї разом із Віктором Ющенком.