За останні кілька тижнів хіба що непримиренний оптиміст не визнав того, що парламентська більшість переживає кризу, якщо й існує взагалі. «Капітан» ПБ Степан Гавриш, який днями пообіцяв покинути корабель, що тоне, останнім, свою присягу наразі намагається виконувати. Позавчора ввечері учасники парламентсько-урядової коаліції (скорочено — ПУК) у присутності Прем’єра Віктора Януковича та Голови ВР Володимира Литвина зібралися на засідання координаційної ради парламентської більшості, на якій мали шукати шляхи виходу із кризи. Криза полягає в тому, що у більшості проблеми не лише з одностайністю думки під час голосувань, а й з номінальною кількістю «багнетів»: після того, як півтора десятка «більшовиків» вступили до групи «Центр», парламентська частина ПУКу не налічує 226 депутатів.

Цілком iмовірно, що поточний процес створення-розпуску-переформування сил у парламенті переживе ще один етап у вигляді створення нової фракції. Її планують сформувати нардепи з фракції Народно-демократичної партії та однопартійці голови ПППУ Анатолія Кінаха, які після розпуску фракції партій промисловців та підприємців і «Трудова Україна» залишилися в парламенті без організаційного «даху». Позавчора лідери НДП й ПППУ, екс-прем'єр-міністри Пустовойтенко та Кінах, підписали угоду про співробітництво — стосовно політреформи, діяльності фракцій тощо.

Як зазначив на позавчорашній прес-конференції Генпрокурор України Геннадій Васильєв, його відомство не вноситиме протест на рішення Мукачівського територіального виборчкому, оскільки вважає це незаконним. «Кому протест? Виборчком не працює, його не існує, та й коли це прокуратура втручалася в діяльність тервиборчкому?» — сказав глава ГП. «Прокуратура не може робити висновки. Ми можемо дати інформацію, а рішення буде приймати суд», — додав Васильєв, підкресливши, що на незаконні рішення Генпрокуратура не піде, а якщо депутатам щось не подобається у підході прокуратури до розслідування мукачівських подій, то нехай депутати порушують питання про відставку Генпрокурора.

З часу трагедії у Чорнобилі минуло вже вісімнадцять років. Вiдтодi наша держава, здавалося б, мала робити все для того, аби забезпечити постраждалим людям принаймні нормальне та спокійне життя. Це, до речі, передбачає 16 стаття Конституції: в Основному законі сказано, що «подолання наслідків чорнобильської катастрофи» (а до цього пункту слід віднести не лише опіку над природою, а й над постраждалими людьми) є обов'язком держави. Проте Конституція для наших чиновників — не завжди указ. Тому людям, котрі постраждали від аварії, от уже вісімнадцять років доводиться чути відлуння не лише пам'яті про Чорнобиль, а й чиновницької халатності.

Нещодавно «УМ» писала про той фінансовий меч, що навис над газетою Верховної Ради «Голос України». Видання, нагадаємо, опинилося перед загрозою значних втрат після того, як 10 грудня 2003 року суддя Дарницького місцевого суду Києва Тетяна Щасна постановила стягнути з редакції та її журналіста Сергія Лавренюка більш ніж півмільйона гривень. Ці кошти мали піти на користь позивача — ЗАТ «ТНК-Україна-Інвест», невдоволеного серією матеріалів у «Голосі України» про обставини приватизації ВАТ «ЛиНОС» та борги останнього. Від «непідйомних» грошових виплат журналістів «урятувало» рішення Апеляційного суду. Колегія суддів останнього задовольнила апеляційну скаргу «голосів» і направила справу на новий розгляд.

Цінова ситуація на ринку нафтопродуктів по регіонах України станом на 11 травня 2004 року, згідно з інформацією Мінекономіки, продовжує загострюватися. Порівняно з 30 квітня на ринку нафтопродуктів у більшості регіонiв спостерігалося подальше підвищення середніх рівнів роздрібних цін на окремі види нафтопродуктів. Протягом першої декади травня спостерігалося підвищення середнього рівня цін у цілому по Україні на дизпаливо на 6 коп. (з 1,81 до 1,87 грн.), на бензин марки А-76 на 4 коп. (з 1,71 до 1,75 грн.), на бензин марки А-95 на 5 коп. (з 2,20 грн. до 2,25 грн.) за літр. Середні рівні цін на досліджувані види нафтопродуктів перевищують рівні відповідного періоду минулого року на 27,7, 23,0 та 16,5 відсотка, відповідно.

Рiшення про забудову територiї «Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка» й обсерваторної гiрки у Києвi ще не прийнято. Про це журналістам заявив головний архітектор столиці Василь Присяжнюк. І пояснив, що зводити елітне житло на цьому місці його управління не дозволить, принаймні поки що. «Землю для забудови нiхто не видiляв, проект не розроблено, дозвiл на будiвництво не отримано. І поки не буде технiко-економiчного обгрунтування споруд, будiвництво на територiї обсерваторiї не почнеться», — сказав вiн.

Працівники дніпропетровського дитячого притулку «Росток», які за специфікою своєї діяльності набачилися усього, приголомшені долею 13-річного Іллі Крапивницького. Хлопчину занесло сюди аж із Макіївки Донецької області. Здибавшись у місті на Дніпрі з таким же бродягою, він заробляв на прожиття крадіжками кабелю та розкурочуванням ліфтів. Зрештою, і потрапив до притулку.

«Людський фактор», що його високопосадовці звинувачують у пожежі на військових складах біля Новобогданівки, уже набрав цілком реальних обрисів і має імена. Зокрема, військовою прокуратурою Південного регіону України затримано трьох військовослужбовців, підозрюваних у причетності до злощасної пожежі. Серед них — командир військової частини, на території якої базувалися сховища боєприпасів. Ще 8 травня стосовно нього було порушено кримінальну справу за фактами недбалого ставлення до військової служби та бездіяльності військової влади, що спричинило тяжкі наслідки. Того ж дня командира частини затримали. 11 травня суд подовжив термін утримання під вартою до 10 діб.

Майже два місяці довелося з'ясовувати причини вибуху, що прогримів лютневим ранком у дев'ятиповерховому будинку на вулиці Кедріна в Будьонівському районі Донецька. Як повідомив журналістам міський голова Олександр Лук'янченко, згідно з висновком фахівців Київського інституту вибухотехнічних експертиз, трагедія сталася внаслідок «вибуху газоповітряної суміші».