Відучора в Пасажі кияни мають можливість попити кави із автором Будинку з химерами Владиславом Городецьким. Такий подарунок на День Києва зробив скульптор Володимир Щур — автор столичних пам'ятників Паніковському, Леоніду Бикову і Голохвастову з Пронею Прокопівною. Меценатами ж доброї справи стало керівництво «Діамантбанку».
Український уряд виявився зовсім безпорадним у бензиновій кризі. Незважаючи на те, що цього тижня Кабмін збирав нафтопереробників і навіть укладав із ними угоди щодо стабілізації цін, насправді вони виявились черговою демагогією та купкою паперу. Ціни на автозаправках в кращому випадку залишились такими ж, як і на початку тижня, в гіршому — піднялись іще більше. Так, найпопулярніший А-95 бензин учора на деяких АЗС коштував 3,55 гривні за літр.
Освячення зілля, обряд «водіння куста», самобутні троїцькі пісні, зелений борщик на обід — водограї святкових радощів незвичайного вихідного дня. Адже святкуємо одне з 12 найбільших свят християнського року — Трійцю. «Кожна людина має в собі образ цілої Трійці. Бога Отця бачимо в тім усім, що є початком, існуванням, народженням, джерелом енергії, підставою буття. Син Божий об'являється в кожнім, хто стається Божою дитиною, сином; об'являється в прихильності до Отця, в послуху Отцю, в жертві для Бога. Таке Боже синівство переходить у братерство, розуміння кожної людини як Ісуса Христа, тобто як Божої дитини, як свого брата чи сестри, як учасника того самого Божого образу. «Образ Духа відбивається всюди, де єднаємо Отця із Сином, «Початок» з «Кінцем», а отже, де є любов, ласка, гармонія, святість, сенс, уподібнення до Бога», — пише богослов Володимир Ковалковський. І зазначає, що тільки в діалозі з іншою людиною можемо пізнати своє власне «я». Родина, суспільство, церква — це також образи святої Трійці, адже «оживлюються» в спілкуванні й пошані, і тримаються разом тоді, коли визнають єдину для всіх спільність — Всевишнього.
Кримська влада та туристичне відомство України вчора спростували цю інформацію, зауваживши, що ідея передати в оренду на 99 років частину Південного узбережжя росіянам є не більше, ніж «приватна думка» міністра АРК Таряника. Проте оглядачі припускають, що витiк цієї «приватної думки» може бути зондуванням реакції громадськості та влади України на можливу аферу з орендою найприбутковіших земель півострова.
Президента України таки запрошено до участі в стамбульському самітi НАТО 27—28 червня, в рамках якого пройде, зокрема, й засідання Комісії «Україна-НАТО» на найвищому рівні. Про це інформагенціям повідомив позавчора ввечері директор Центру інформації та документації НАТО в Києві Мішель Дюре.
Чим довше живеш у Києві, тим більше помічаєш, як мало у столиці потомствених киян. Вони дедалі більше розчиняються серед усе зростаючого натовпу приїжджих — студентів, заробітчан і просто тих, хто залишається пожити у престижнішому місті, і своїми звичаями, звичками, смаком та культурою змінює його обличчя. Станіслав Цалик, відомий києвознавець і киянин у четвертому поколінні, знає і любить Київ дещо інакшим — таким, яким місто було сто, двісті, триста років тому. «Сімейний архів для мене не просто речі, які можна потримати в руках, а найперше життєві історії, з яких можна зрозуміти, чим жили люди до тебе», — каже він. І переповідає події сивої давнини так, наче вони відбулися тільки вчора — про київських квітникарів, які стежили, як такий-то пан упадає за такою-то пані, про Федора Шаляпіна, скрипаль якого перед здивованою публікою застряг під куполом цирку, або про барона Мюнхаузена та Григорія Сковороду, які ймовірно зустрічалися на Контрактовому ярмарку.
У травні на Вінниччині вдруге відбувся музичний фестиваль, присвячений видатному російському композитору Петровi Іллічу Чайковському та його доброму генію і покровительці Надії Філаретівні фон Мекк. Масштабний захід, крім обласного центру, охопив низку подільських міст, де відбулися концертні виступи і вінницьких музикантів, і виконавців, які приїхали з інших регіонів та з-за кордону (цього року з Білорусі та з Китаю) і яких добре знають слухачі багатьох країн — досить назвати хоч би камерний оркестр Одеської обласної філармонії чи лауреата міжнародних конкурсів мінчанина Андрія Поночевного (фортепіано).
«Дикий янгол» латиноамериканських серіалів Наталі Орейро незабаром стане ще ближчою прихильникам телевізійного «мила». І то в прямому сенсі слова. Наразі аргентинська «зірка» веде переговори з компанією «НТВ-кіно» про участь у російському серіалі. У позитивному рішенні справи сумнівів немає, оскільки під час останнього візиту до Москви Орейро повідомила, що не проти була би знятися в їхньому кіно. До того ж, як каже гендиректор «НТВ-кіно» Олександр Черняєв: «З нею взагалі простіше домовитися, ніж з деякими російськими акторами. Західні зірки організованіші. А наші часто вимагають те, що важко виконати». Отож пан Черняєв закликає всіх вибагливих російських «зірок» рівнятися на аргентинку. Щодо гонорарів актрисі закордонного калібру, то «ентевешник» зізнається, що вони «будуть на порядок вищі», ніж у вітчизняних, утім Орейро отримуватиме не більше за Влада Галкіна, який зараз знімається у «Дальнобійниках-2».
Хтось не любить котів, хтось терпіти не може жаб і змій, а ще хтось — павуків або тарганів. А от китаєць Ху Силін зненавидів звичайнісіньких «домашніх» мух. Та такою лютою ненавистю, що оголосив бідолашним цокотухам справжню війну. А все почалося із банальної придибенції, яка траплялася фактично з кожним. Крилата комашенція під час обіду з важливим клієнтом невдало приземлилася прямісінько в тарілку Ху Силіна. Окрім зіпсованого апетиту і настрою, крилата потвора ще й зірвала бізнесмену важливі переговори. Ця, здавалося б, дрібна неприємність коштувала Ху понад 20 тисяч втрачених баксів. Відтоді почалося!
Зустрічаються росіянин з українцем. Заходить мова про президентів:
— Наш президент справжній патріот, — каже росіянин. — Усе робить задля Росії.
— Подумаєш, здивував, — зауважує українець, — наш також...
