Після того, як мережа радіо «Довіра» вигнала зі своєї частоти «демократію» у вигляді Радіо «Свобода», а радіостанцію «Континент», яка прихистила незалежний «західний голос» на своїй хвилі, прикрили, прихильникам «свободної» інформації залишалося хіба що споглядати керівництво улюбленого ЗМІ по телебаченню. Ганна Герман, яка очолювала київську дирекцію Радіо «Свобода», регулярно з'являлася у програмі «Четверта влада» на УТ-1. Однак попри всю симпатію до цієї чарівної жінки ведучого передачі й за сумісництвом президента НТКУ Олександра Савенка, там пані Ганні рідко дозволяли сказати щось опозиційне. Інша річ — спільний проект «5-го каналу» і «Свободи» під запозиченою назвою «Час пік». Тут Ганна Герман у компанії журналістів Романа Скрипіна й Андрія Шевченка розмовляла з відомими опозиційними й неопозиційними політиками і ставила їм гострі запитання, тішачи телеглядачів бодай опосередкованим спілкуванням з улюбленою радіостанцією...

Відтепер українці ще міцніше замислилися над своїм улюбленим парадоксом: чому ми є на Європейському континенті, але не є в Європі? Поночі з 30 квітня на 1 травня гуцули з Рахiвського району, може, й подалися у гори молитися до стовпа, вкопаного в самісінький географічний пуп Європи, і закликали в свідки дух Романо Проді, припрошуючи його жестами не відцуратися цієї хоч дерев'яної, але незаперечної обставини нашої європейськості. Однак президент ЄС у ту годину саме пив добре шампанське у Дубліні, пив і не відволікався на нашу далечінь. Євросоюз тієї ночі розширився, й Україні стало не те щоб боляче, а прикро.

Місце зустрічі змінити не можна. Як тринадцять років тому Микола Баграєв сказав «Каховка», значить, Каховка. Місцеві жителі швидко зрозуміли, як із цього можна скористатися. І тепер перше, що бачиш при в'їзді до міста, — не величезна сцена й розкішний білий корабель «Маршал Рибалко», де живуть зірки, а море жіночок із табличками «Здаю кімнату» та... «Продам хороше місце на пагорбі перед сценою». Між рядами з питвом, солодощами і сувенірами всі дерева і стовпи обліпили школярі. Вони навіть примудряються танцювати, сидячи на гілках. Навпроти них — величезна двадцятитонна, зроблена з металу для літаків, сцена. А під ними — вісімдесят тисяч людей. Окремою купкою стоять комуністи. У них своє свято життя — мир, труд, май, і з ними, як у дитячому садку, ніхто гратися не хоче.

Шостий за рахунком Ан-140 Харківського авіаційного підприємства відлетів на службу до авіакомпанії «Ілліч-Авіа» Маріупольського металургійного комбінату. Ця машина ХАЗу стала першим Аном, який вигідно відрізняється від базової моделі висотою та дальністю польотів. Фахівці також зазначили, що, укладаючи договір на виробництво і купівлю лайнера, Харків із Маріуполем використовували поки що новий для України стиль менеджменту. Тобто літак передали експлуатанту за рекордний термін (через півтора місяця з моменту підписання контракту) і за прямою фінансовою схемою розрахунків.

Неординарний позов розглядав минулого тижня місцевий суд Ленінського району Запоріжжя. Відповідачем є засуджений екс-віце-президент запорізького банку «Слов'янський» Борис Фельдман, позивачем — ліквідаційна комісія цього ж банку. Головний «ліквідатор» Олександр Волков вважає, що для подання позовної заяви достатньо висновку Артемівського суду: пан Фельдман, мовляв, поцупив 7 мільйонів 466 тисяч 260 гривень. Нехай, мовляв, віддає, аби було чим розрахуватися з вкладниками.

Якось не свідчить нинішня ситуація про плідність реформаторських зусиль Кабміну. Принаймні у житлово-комунальному господарстві. Хоча Віктор Янукович уже встиг розрекламувати свої проекти щодо цієї невдячної сфери соціально-економічного буття, навіть у покірній йому Донеччині народ не витримав зростання тарифів і почав доволі масово виходити на вулиці.

Минулого тижня Президент України Кучма назвав нафтогін «Одеса—Броди» економічно невигідним проектом і запевнив, що Казахстан не має нафти для заповнення української «труби». Виявилося, Президент «трохи помилився». «Рейтер» наводить слова керуючого директора нафтогазової державної компанії «Казмунайгаз» Каіргельди Кабилдіна. «Група казахстанських нафтових компаній вважає маршрут «Одеса—Броди» вигідним і може у другій половині цього року розпочати поставки сировини цим трубопроводом, обсягом до шести мільйонів тонн на рік, для країн Європи», — повідомив пан Кабилдін.

72 банкомати, 42 з яких встановлено в обласному центрі, діють нині на Рівненщині. Причому найбільше з них — 22 штуки — встановив Приватбанк, якому поступилися банк «Аваль» та Промінвестбанк.

Знову втрата, яку ніхто і ніколи не зможе компенсувати. І знову серце! Джеймсу Мейсу, вченому, викладачу, публіцисту йшов лише 52-й рік.
Багатолітній в'язень сумління Василь Овсієнко, який, власне, й повідомив про передчасну смерть професора Мейса, на мій погляд, дав вичерпну оцінку доробкові професора Мейса: серце, віддане Україні. У справедливості цього впевнені всі, хто його знав: колеги-історики і, звичайно, студенти «Могилянки», у яких пан Мейс викладав, читачі газети «День», у якій він багато років вів колонку (він також був редактором англомовних версій газети і журналу «Політична думка»).

Учорашній день ознаменувався для Грузії численною демонстрацією, що проходила в столиці Аджарської автономії. За різними даними, від 15 до 20 тисяч прихильників негайної відставки глави Аджарії Аслана Абашидзе з ночі мітингували на вулицях Батумі. Тоді в місті зазвучали перші автоматні черги. Пізніше депутат грузинського парламенту Георгій Бокерія засвідчив, що «учасників акції оточено. Іде стрілянина в повітря з вогнепальної зброї», — передає «Новості-Грузія». Мітингуючі скандували: «Геть диктатора!», «Хай живе єдина Грузія!». Їхній запал підігрівали повідомлення про перехід на бік опозиції представників різних офіційних структур автономії: починаючи від міністрів і депутатів і закінчуючи Аджарською державною капелою. П'ятеро учасників мітингів було поранено.