Уперше з часів проголошення незалежності на радіо з'являться вистави, зроблені з використанням новітніх комп'ютерних технологій. Цей проект, у який вкладено 10 тисяч гривень, називається «Класична драматургія на Національному радіо». Його започаткували Фонд сприяння розвитку мистецтв і Національне радіо України. Як зазначив на прес-конференції, скликаній з цього приводу, автор ідеї проекту, начальник Головного Управління культури і мистецтв, а також професійний актор Олександр Биструшкін, «проект має мистецьку місію: відновити популярну свого часу, але, на жаль, призабуту традицію театру перед мікрофоном. Це альтернатива до тієї культурної ситуації в країні, яка апелює до поп-смаків».

Учора суд катарської столиці Доха визнав винними у вбивстві екс-президента Чечні Зелімхана Яндарбієва двох співробітників російських спецслужб, передає Рейтер. Нагадаємо, 13 лютого цього року в столиці Катару вибухнув автомобіль Яндарбієва — загинув і сам колишній президент в екзилі, і його двоє охоронців, а 13-річному синові Яндарбієва вдалося врятуватися.

Учора Басманний суд Москви відхилив позов жертви «Норд-Осту» українки Олени Бурбан, яка вимагала від Міністерства фінансів Росії матеріального й морального відшкодування. Під час трагічних подій жовтня 2003 року жінка втратила чоловіка, громадянина США, і стала інвалідом ІІ групи, залишившись повністю недієздатною, стверджує адвокат позивачки Ігор Трунов. Завдану їй матеріальну шкоду пані Бурбан оцінила в один мільйон 21 тисячу російських рублів (близько 184 тисяч грн.) та запросила щомісячну компенсацію у розмірі 54 тисячі 902 рублі (або 9882 грн.), повідомляє «Форум».

Реформаторський процес іде повним ходом: поки Конституційний Суд вивчає ухвалені парламентом зміни до Основного закону, народні обранці теж склавши руки не сидять. Оскільки багато тонкощів політичної системи регулюють законодавчі акти, парламентарії ще перед тим, як узятися переписувати конституційні статті, домовилися переглянути й деякі закони. Скажімо, стовідсотково пропорційну систему виборів до Верховної Ради вже ввели, закон про вибори Президента ухвалили, а тепер справа дійшла й до давньої болячки — Державного реєстру виборців. Останні парламентські вибори (а також усі наступні довибори) яскраво продемонстрували, що зі списками громадян, наділених правом голосу, в нас далеко не все гаразд. Під час обговорення Закону «Про державну реєстрацію виборців», яке позавчора проходило у сесійній залі, народні депутати цитували листи від виборців, які по 30 років мешкали на одному місці й завжди сумлінно ходили голосувати, і тільки у 2002-му (2003-му, 2004-му) не знайшли у списках ні своїх прізвищ, ні — траплялося й таке — навіть багатоквартирних будинків, у яких прописані.

В Україні з'явилося й підтверджує свою життєздатність чергове наметове містечко. Цього разу мешканці полотняного «населеного пункту» розгорнули намети в парку навпроти Верховної Ради, протестуючи проти внесення змін до Конституції. Як зазначив Вадим Гладчук, керівник молодіжного об’єднання «Молодь — надія України» (ця структура, а також УРП «Собор» та ВО «Народна опозиція» є організаторами акції), спорудження містечка має на меті захистити Конституцію від державного перевороту. Бо, на думку Гладчука, змінювати одні й ті самі статті Конституції можна лише через рік після того, як вони не були підтримані парламентом. На переконання лідера ВМО «Молодь — надія України», Верховна Рада не мала права розглядати ні законопроект-4180, ні 3207-1, оскільки багато статей цих проектів були «завалені» голосуванням від 8 квітня. «В даному випадку йдеться про зловживання владою чи службовим становищем або навіть про спробу державного перевороту», — зауважив Гладчук.

«Українське питання» може бути розглянуте вже на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, яка відбудеться на початку жовтня. Хоча раніше планувалося, що політичну ситуацію нашої держави винесуть на обговорення Страсбурга пізніше, вже після завершення президентських виборів. Як заявила один із співдоповідачів ПАРЄ по Україні Рената Вольвенд для радіо «Німецька хвиля», такому крокові поважної європейської інституції може «посприяти» продовження проштовхування політичної реформи. ПАРЄ, як відомо, наполягає на тому, що внесення змін до Конституції має відбуватися після президентських виборів (про це в березні в інтерв'ю «УМ», зокрема, заявила Ханне Северінсен). Наразі «українське питання» не внесене до порядку денного осінньої сесії.

Останні спроби провести сесію Львівської облради хоча б у другому кварталі цього року закінчилися невдачею. На засідання сесії, призначене на 29 червня, прийшли всього 33 депутати. Необхідних 42 «штики» для легітимного проведення сесійного засідання «нашоукраїнцям» та керівництву облради зібрати не вдалося. Як висловився позавчора голова облради Михайло Сендак, депутати групи «Соціальна справедливість» та окремі представники групи «Ділова Львівщина» прийдуть на сесію тільки в тому випадку, коли їм це дозволить Сергій Медведчук (також депутат облради, колишній шеф львівської податкової, а нині — заступник голови ДПА України). Тож запланована сесія облради, за висловлюванням депутата Романа Гайдучка, перетворилася на збори, де кожен міг висловитися з приводу патової ситуації, в яку потрапили депутати. Водночас він зауважив, що має надію на рішення парламентської комісії на чолі з бютівцем Матвієнком, яка приїжджала нещодавно інспектувати львівську кризу. На думку Гайдучка, ми маємо справу з політичним тероризмом, адже п'ятеро депутатів надали Матвієнкові документи, які свідчать про перешкоджання їхній депутатській діяльності (йдеться про «пропозиції» не брати участь у сесійних засіданнях).

Не встигли охолонути пристрасті за безпрецедентними в історії України мукачівськими виборами, як головних діючих осіб уже... нагороджують. Як відомо, ледь не весь світ висловив обурення фальсифікаціями та тиском, які чинилися на виборах міського голови закарпатського райцентру. Свою чітку позицію висловила Верховна Рада, проголосувавши за вимогу покарати винних у безчинствах. І що маємо в результаті?

Заборгованість із зарплат в Україні, яку нібито ліквідовує уряд Януковича, насправді складає 2 млрд. гривень. Понад 1 млн. осіб на 16 тис. підприємств не одержують оплату за свою працю своєчасно.