— Скажіть, колего, а ви Пауло Коельо читали?
— Ні...
— Ну ви і дурень!
— А ви?!
— Вибачте, я перший спитав.

Усю минулу добу, зокрема й уночі, працівники Київської регіональної спілки споживчої кооперації перебували у своїх службових кабінетах. А позавчора зранку в коридорах цієї громадської організації було темно, як уночі: через те, що приміщення заповнили кремезні служиві люди обласного УБОЗу в чорних масках, зі зброєю на боках, у бронежилетах, тобто при повній бойовій амуніції, а також велика група оперативних працівників. Грубий підрахунок показав, що на кожного коопспілчанина (переважна їх більшість — жінки передпенсійного віку) припадало по одному убозівцю. Цей захід обласні «силовики» — «борці з організованою злочинністю» — вирішили вчинити зненацька, ніби стояло завдання «накрити» бандитську малину чи взяти на гарячому небезпечного маніяка.

Генеральна прокуратура нарешті визнала те, про що всі давно знали, але що ніколи не сходило з вуст високих посадовців: міліція стежила за Георгієм Гонгадзе. Ми знали про це ще iз заяв редактора «Української правди» влітку 2000 року на ім'я тодішнього керманича ГПУ Михайла Потебенька; невдовзі це підтверджували плівки майора Мельниченка; згодом — інформація, яку колишній убозівець Ігор Гончаров розповів редактору «України кримінальної» Олегу Єльцову; про це свідчив арешт начальника «наружки» Олексія Пукача. Але тільки позавчора Генпрокурор Геннадій Васильєв визнав: за Георгієм стежили працівники міліції.

Вчорашнє засідання Апеляційного суду Києва, який слухає справу за позовом Антифашистького комітету проти газети «Сільські вісті», почалося несподіванкою. Суддя Людмила Охрімчук, встановивши, за процедурою, особи присутніх, заявила про самовідвід. «У сьогоднішньому номері «Сільських вістей», — сказала вона, — надрукована стаття, де мене звинувачують в отриманні хабара в розмірі тридцяти тисяч доларів. Заявляю, що це наклеп. Ніхто мені ніяких грошей не передавав. Я жодним чином не зацікавлена у розгляді цієї справи. І щоб унеможливити сумніви у моїй безсторонності, я у відповідності до статті 18-ї Цивільно-процесуального кодексу України заявляю самовідвід».

Заява начальника патолого-анатомічного відділення № 540 Центрального військово-морського шпиталю ВМС Збройних сил України Василя Тарковського викликала справжній резонанс. Ще б пак, підполковник медичної служби звинуватив посадових осіб шпиталю в корупції і злочинному приховуванні справжніх причин смерті хворих, що лікувалися в цьому закладі. Про це він у середу заявив на прес-конференції у Сімферополі, повідомляє УНІАН. Серед звинувачених паном Тарковським значиться не тільки керівництво шпиталю, а й працівники прокуратури ВМСУ, командування ВМС України, Лікувального департаменту Міністерства оборони. За його словами, посадовці саботують розслідування причин загибелі великої кількості хворих, яка сталася, мовляв, через халатність і малограмотність лікарів.

Третя за цей рік спроба провести сесію Львівської обласної ради провалилася. Кворум знову не зібрався, і практично всі змирилися з тим, що, як мінімум, до президентських виборів Львівщина й надалі житиме з бездіяльною облрадою. Така перспектива спричиняє певний шок, адже невідомо, яким чином слід вирішувати проблеми області, надто ж питання наповнення обласного бюджету.

Свідком бійки футбольних фанатів я вперше став у 2001 році в Києві. Збірна України тоді боролася за вихід до фіналу ЧС-2002, і в домашній зустрічі їй протистояла міцна команда Білорусі. Збірні країн-сусідів обмежилися нульовою нічиєю, а от у передматчевій сутичці сильнішими виявилися господарі. Зіткнення сталося неподалік входу на НСК «Олімпійський», біля Палацу спорту. Близько двох сотень молодих хлопців з натхненням «рубали» один одного, а міліція, яка була поряд, нічого не могла вдіяти. Просто на моїх очах голову одного з «сябрів» знайшла вправно кинута порожня пляшка. Після такого прицільного влучання він піднявся з землі лише за допомогою своїх товаришів по вболівальницькому «цеху». В результаті цього «матчу» білоруси досить серйозно постраждали: кільком, як повідомляла згодом преса, навіть довелося надати невідкладну медичну допомогу. Саме тоді я вперше познайомився з людьми, які люблять гру мільйонів до збитих кулаків, — футбольними хуліганами.

Про перипетії довкола колективного підприємства «центральний ринок» у Дніпропетровську «УМ» уже писала. Апофеозом, безперечно, став арешт його директора Григорія Єфіменка. І хоча в аргументах прокуратури було більше запитань, аніж відповідей, 63-річного інваліда війни утримують у слідчому ізоляторі ще з лютого нинішнього року.

Учетверте поспіль на Львівщині з ініціативи Міністерства праці та соціальної політики i УСПП проводять конкурс «Кращий роботодавець року». Його мета — зацікавити власників підприємств у збереженні діючих та створенні нових робочих місць. При визначенні переможця передусім зважають на зарплатню, яку на підприємстві мають виплачувати вчасно, враховують її середній розмір, і висувають певні вимоги до продукції — вона має бути конкурентоспроможною і витребуваною на ринку.

На Запоріжжі збанкрутіли ледве не всі колгоспи. Нові власники сільгоспвиробництва зазвичай дистанціюються від проблеми переробки непотрібних пестицидів, і склади стають безгоспними. За підсумками останньої інвентаризації, в регіоні на складах «зберігається» 1214 тонн хімречовин, непридатних для використання. За словами начальника Запорізького облуправління екології і природних ресурсів Сергія Богуна, для утилізації цієї «хімгидоти» необхідно п'ятнадцять мільйонів гривень.