Даремно ми вважаємо, що у скрутному фінансовому становищі музеї можуть перебувати тільки на теренах колишнього Радянського Союзу. Виявляється, на ситому Заході теж існують проблеми з достатнім фінансуванням мистецьких та науково-пізнавальних закладів, тому всіляким художнім галереям та кунсткамерам доводиться вигадувати різні способи підзаробити трохи грошей. Але до того, що втнув Лондонський музей науки, поки що не додумався більше ніхто. Сказано ж — науковці: вирішили зекономити на електроенергії, скориставшись... фекаліями відвідувачів.

Кіркоров знову пролетів... як фанера над Ростовом...

«Такий дощ, шкода, не пощастило Павлу Михайловичу з ювілеєм», — думала я, зіщулившись підбігаючи до Будинку кіно. Та коли побачила в холі статечних чоловіків у вишиванках, хористів у чорних костюмах, на сходах і поверхах людей, що поспішали вітати Мовчана, стало зрозумілим, що ніщо не може завадити привітати хорошу людину. Авторський вечір Павла Мовчана, який зрежисерував Сергій Архипчук, як і можна було передбачити, був зосереджений на слові: вірші ювіляра у власному виконанні, під джаз і бандуру, під музику Станковича, у художньому виконанні читців, роздуми Павла Михайловича про мову як космічне явище, міні-фільм присвячено цій же темі, виступи друзів — Дмитра Павличка, Івана Драча — все оберталося навколо ідеї, яка стала покликанням цієї людини. До того ж Павло Мовчан не тільки «на папері», в творчості — поезії, публіцистиці, перекладах, критиці — культивував рідну мову, він як ніхто багато зробив для захисту української мови в парламенті, в суспільному житті, в діяльності товариства «Просвіта», яке послідовно і жорстко захищало і захищає духовні права й інтереси українців.

У Жовтих Водах на Дніпропетровщині стихія розгулялася не на жарт: вітер швидкістю понад 25 метрів за секунду, смерч і шквали, за свідченням очевидців, нагадували пекло. Епіцентр негоди прийшовся на територію виправної колонії № 26, де у той час перебували 2200 засуджених та близько 150 чоловік обслуговуючого персоналу.

У наш час суцільної комп'ютеризації дітей іноді за вуха не відтягнеш від павутиння інтернету. Але ж віртуальний простір перенасичений різною шкід-ливою інформацією. Із проблемою неконтрольованої інформації вже починають боротися в Україні. Так, днями Міністерство України у справах сім'ї, дітей та молоді та Українська спілка молодих депутатів (УСМД) у рамках проекту психологічного захисту дітей презентували нову комп'ютерну програму «Кібер-няня», яка блокуватиме вхід до порносайтів, повідомляє УНІАН.

Працівники непрацюючого підприємства таки досягли свого — вчора ввечері, коли матеріал готувався до друку, з ними повинні були почати розраховуватися. Про це «УМ» повідомив начальник регіонального відділення Національної служби посередництва і примирення Микола Рішняк.

Міліція продовжує розшукувати втікачів із Дніпровського райуправління столиці. Позавчора в Броварах під Києвом правоохоронці затримали четвертого з них. «У бігах» перебувають ще двоє раніше затриманих. Як і раніше, в міліції обіцяють «узяти» їх найближчим часом.

Коли колишній «лівий опозиціонер» і соратник Олександра Мороза по керівництву спільною фракцією у Верховній Раді минулого скликання, голова Селянської партії України Сергій Довгань із кабінету заступника міністра переселився у крісло голови Херсонської облдержадміністрації, вердикт політичних експертів був однозначним: «здав» партію Банковій в обмін на тепленьке у прямому й переносному значеннях місце. Тим паче що низові організації СелПУ ще раніше почали бити на сполох, розповсюджуючи заяви про те, що Довгань веде якусь-там свою гру, схиляючи партію на підтримку Віктора Януковича всупереч бажанню самих «селян».

Тому, хто раз збрехав, наступного разу вже не повірять. Вочевидь, лідер Народно-демократичної партії Валерій Пустовойтенко раніше про цю хрестоматійно-біблейну істину не думав, тож тепер бідоласі буде нелегко довести, що він не верблюд, а вірний служака Банкової, Кучми, ПУКу та Януковича. Валерій Павлович дуже навіть щиро заявляв, що партія може висунути в президенти свого представника (прізвище якого, звісно, Пустовойтенко) замість підтримати «єдиного кандидата». Зрештою, НДП таки не змогла, а Пустовойтенко не захотів, і все сталося саме так, як і мало бути: з'їзд НДП схвалив рішення підтримати Віктора Януковича, а лідер «двічі народних» на доказ того, що усвідомив усі свої помилки, кинувся ревно служити новому панові.