Сердешна Вікторія Бекхем зовсім знудилася в далекому від рідної Англії Мадриді, де їй доводиться сидіти вдома, поки чоловік Девід грає у футбол. Усі друзі колишньої «спайс гьорл» залишилися в Лондоні, а тут ще й коханий підклав свиню, зраджуючи свою Віку направо й наліво, так, що тепер з неї вся Іспанія сміється. Словом, аби не з'їхати з глузду, екс-«перчинці» терміново треба було чимось зайнятися. Тим паче що вона вже давно обіцяє своїм прихильникам випустити власну лінію одягу чи як мінімум якихось аксесуарів, але далі слів раніше справа не йшла. Як пояснювала свій простій сама місіс Бекхем, їй просто важко було визначитися з дизайнерською «орієнтацією» та компанією, яка попервах підтримала б її починання.

Майже одночасно з Вікторією Бекхем спробувати свої сили в модній індустрії вирішила й Мадонна. Однак мотивація у неї зовсім інша: якщо «футбольній дружині» просто нудно, то королеві поп-музики за численними концертами, вихованням доньки та сина й написанням казочок нудьгувати ніколи. А випускати одяг Мадонна вирішила тільки через те, що дуже любить дітей: їй до смаку моделювати дитячі сукні й костюмчики. Поки що нова лінія одягу від Мадонни призначається тільки для дівчаток від 2 до 16 років, однак співачка не виключає, що незабаром візьметься й за хлопчачі вдяганки, аби тільки був час.

Холодне шампанське грає у кришталевому фужері. Ви вмочуєте яскраву полуничку у збиті вершки, смакуєте її і запиваєте вишуканим напоєм... Якесь дежа вю. А, так це ж кадр із фільму «Кралечка»! Насправді все відбувається за трохи іншим сценарієм: верандочка заміської дачі, на дерев'яному столі — полумисок щойно зірваних з грядки полуниць, ще гарячих від літнього сонця, келих прохолодного торішнього домашнього вина. Ви насолоджуєтесь літом, сонцем, дарами рідної землі...

...Міс Марпл готує в садочку чай і чекає своїх колежанок, щоб пригостити їх бісквітом й обговорити місцеві новини. Читаючи Агату Крісті, я так ясно уявляла цю картину, що навіть відчувала легкий аромат бергамоту і запах тістечок. І яким же було розчарування, коли я дізналася, що моє уявлення про класичний англійський бісквіт таке ж далеке від оригіналу, як, скажімо, моє тлінне тіло від життя на Марсі. Він навіть у десятому наближенні не нагадує звичну для нас продукцію Харківської бісквітної фабрики. Що ж, вік живи — вік навчайся. Спішу поділитися своїми знаннями і з вами, шановні читачі «Смачного життя».

«Громадський інтерес сьогодні звернувся до трипільської проблематики», — заявив голова фонду «Трипілля», народний депутат Іван Заєць на презентації збірника «Трипільська цивілізація у спадщині України» (Київ, видавничий центр «Просвіта») у Київському будинку літераторів. У книжці — понад 30 статей дослідників з різних галузей знань, дотичних до археології, які брали участь у минулорічній однойменній конференції, організованій Українським благодійним фондом «Трипілля». Фонд створений у 2002 році, у його правлінні є професійний археолог, студенти, політики. Завдання цієї громадської організації — сприяти збереженню і популяризації трипільської спадщини, зокрема створенню експозицій у музеях. А це, передусім, фінансування інвентаризації пам'яток у запасниках та технічне забезпечення виставок. Адже в більшості краєзнавчих музеїв трипільська спадщина не представлена, в окремих — виставлено 1— 2 горщики чи статуетка. Фонд також запрошує фахівців до роботи над «Енциклопедією Трипілля».

Закарпатці дуже люблять будувати довкола себе міфи. Вони — і найпрацьовитіші, і найгостинніші, і найзаможніші. Але все пізнається у порівнянні. Одна поїздка за межі області може зруйнувати чимало ілюзій. Так, як це сталося під час мандрівки братчиків «Культурного братства» (Асоціації журналістів і культурологів Закарпаття) Словаччиною, організованої Мукачівською греко-католицькою єпархією.

За словами декана фізичного факультету, члена-кореспондента НАН України Леоніда Булавіна, саме тут студенти отримують сучасні якісні знання, що базуються на «трьох китах»: оволодінні потужним фізико-математичним апаратом, який дає змогу розв`язувати не лише наукові задачі, а й проблеми в таких далеких від фізики сферах як економіка, соціологія, екологія, психологія; опануванні сучасними комп'ютерними інформаційними системами; знанні іноземних мов. Сьогодні фізичний факультет шевченківського «універу» є одним із найпотужніших не тільки в Україні, а й у Європі наукових центрів з підготовки висококваліфікованих професійних фізиків. Понад 700 студентів (щорічно ними стають 150 хлопців і дівчат) навчаються тут на 10 кафедрах: астрономії та фізики космосу, експериментальної фізики, загальної фізики, квантової теорії поля, молекулярної фізики, оптики, теоретичної фізики, фізики металів, фізики функціональних матеріалів, ядерної фізики. На факультеті є свої органи студентського самоврядування: Рада студентів та аспірантів (РСА), Рада гуртожитку та профком студентів.

На Вінниччині фінішував конкурс дитячих творів і листів «Перше побачення моїх батьків», організований обласним центром соціальних служб для молоді за сприяння профільних центрів у районах та освітніх закладах. З кожним роком популярність його зростає — тільки в цьому році кількість учасників на першому, «районному», етапі сягнула 560 чоловік. А якщо врахувати, що проводився він уже вшосте, то за весь час організаторам вдалось охопити понад дві тисячі підлітків віком від тринадцяти до сімнадцяти років. Метою такого масштабного заходу, як розповіла кореспонденту «УМ» директор ОЦССМ Олена Стоялова, є пропаганда цінностей сім'ї, духовної культури, зміцнення зв'язків та традицій усередині родин. Тому при оцінці творів враховували передусім глибину сімейних стосунків, сімейного спілкування.

Кожний першокурсник знає, що «кращий друг» і помічник студента — інтернет. Діставшись до хащів всесвітньої павутини, можна одразу прямувати на пошукові портали та сайти так званих банків рефератів. І там підбирати усе, що потрібно. Щоправда, через те, що цією простою дорогою сьогодні суне чимало студентів, вона має свої мінуси. Цілком можливо, що хтось з одногрупників дасть викладачеві таку ж роботу — слово в слово. Тільки з іншим прізвищем «автора». Ще більше доведеться червоніти, якщо ненароком «присвоїте» наукові наробітки вашого ж викладача. Адже результати їхньої праці теж можуть трапитися у мережі... Взагалі, знайти в інтернеті пристойний реферат чи курсову не так просто: банки рефератів переповнені, але назви розміщених тем не завжди відповідають змістові. Або ж тема розкрита поверхово. Воно й не дивно: ніхто не даруватиме вам пристойні роботи задарма. На сайтах цих же банків можна замовити окрему, індивідуальну роботу. У середньому, такий реферат коштує 10 доларів, курсова — 30, диплом — 50. Квитанцію на замовлення можна роздрукувати прямо з сайту. І за тиждень виконавці обіцяють прислати вам роботу кур'єрською або електронною поштою.