Місто біля моря — чудовий привід для візиту численних гостей, особливо в курортний сезон. День народження та ще й ювілей — привід подвійний. Можна сказати, що 2 вересня для одеситів — справжнє національне свято. Розуміючи, що цього дня студенти та школярі все одно прогуляють заняття, а працюючий народ прийде на роботу без особливого ентузіазму, міський голова Одеси проголосив 2 вересня неробочим днем.

Національний банк презентував нову купюру номіналом 10 гривень. На ній, як і раніше, — гетьман Іван Мазепа, проте цього разу червінець виглядає поетично — дизайнер поруч із портретом розташував цитату з Мазепиної «Думи».
Учора Національний банк України презентував нову банкноту номіналом 10 гривень. Новою купюрою українці зможуть розплатитися вже у листопаді. Самі тоді оновлену «десятку» запустять в обіг. На лицьовій стороні банкноти, як і раніше, — портрет Івана Мазепи. Втім тепер гетьман, намальований художником Руденком, виглядає молодше, а біля його портрета красуються два останні рядки з думи «Іван Мазепа».

У рік 1991-й, коли Україна тільки здобула незалежність, проблема її безпеки набрала значної гостроти. На порядку денному постали питання про ставлення України до західних систем колективної безпеки і до системи колективної оборони СНД, про ядерну зброю та про долю майже мільйонного угруповання військ колишнього СРСР, розташованого на українських теренах. Вирішення цих питань пов'язували з головною метою того часу — збереженням та зміцненням здобутої незалежності, тобто із завданням виживання України в тодішніх дуже непростих умовах.
Прийняте в той час Верховною Радою рішення про розробку Воєнної доктрини держави було цілком своєчасним. Над документом працювала група фахівців-ентузіастів із Міністерства оборони, які ще не мали досвіду законотворчості такого рівня. Внаслідок цього, як відзначали пізніше експерти, перша редакція Воєнної доктрини грішила багатьма термінологічними, понятійними і смисловими некоректностями. Та, попри все, в документі було чітко сформульовано визначальні напрями політики безпеки України: без'ядерність і позаблоковий статус, і саме в цьому полягала роль першої редакції Воєнної доктрини України.

Повернувшись після медового місяця й трохи призвичаївшись до нового статусу, утретє одружена поп-зірка Дженніфер Лопес та її солодкоголосий чоловік Марк Ентоні, який теж має досвід двох невдалих шлюбів (щоправда, з однією й тією самою жінкою), вирішили поглибити свої стосунки ще й на професійній ниві. Оскільки спільна праця, як відомо, об'єднує ще більше, зіркова парочка спільно записала пісню для фільму Shall We Dance («Потанцюємо?»), головну роль у якому виконує сама Джей Ло. Ця стрічка — рімейк класичного японського фільму, за сюжетом якого стомлений від роботи і цифр бухгалтер (актор — Річард Гір) намагається урізноманітнити своє життя, беручи уроки танців. Учителькою виявляється чарівна пані (Лопес). Що буде далі, уявити нескладно.

Пам'ятаєте скандал, який вибухнув на американському телебаченні після того, як під час трансляції одного з найпопулярніших у США шоу — футбольного суперфіналу — в ефірі «засвітилася» гола грудь Джанет Джексон? Відбулося це ще в лютому місяці, на грандіозному музичному шоу, яке влаштовують у півгодинній перерві між таймами. Того разу організатори до участі в ньому запросили популярну сестричку Майкла Джексона й молодого співака (котрий більше відомий як колишній бойфренд Брітні Спірз і нинішній наречений Камерон Діаз) Джастіна Тімберлейка. Парочка розіграла цілий спектакль із заграваннями й фліртом, під час якого Тімберлейк нібито випадково зачепив сексуальне шкіряне вбрання Джанет, і на очах у 89-мільйонної аудиторії телеканалу Сі-Бі-Ес співачка мимохіть продемонструвала стриптиз. Різноманітні американські моралісти, серед яких було й чимало конгресменів, одразу звинуватили телевізійників у змові з поп-зірками: мовляв, усе це було зроблено навмисне, аби привабити до телеканалу якомога більше глядачів та прорекламувати вже далеко не таку популярну, як раніше, Джанет.

Ще недавно Джордж Лукас клявся й божився, що зав'язує із «Зоряними війнами» назавжди. Набридли вони йому, мовляв, так, що аж у печінках сидять, тому «Епізод ІІІ. Помста сітхів» мав стати останнім у знаменитій кіноепопеї. Але близькі друзі славетного режисера й продюсера вже давно натякають журналістам на те, що після свого з розмахом відзначеного в травні 60-річчя Лукас якось змінився. Час від часу заводить розмову про сюжетні лінії, яких не було в жодній з відзнятих досі серій «Старворзів» і не передбачається у «Помсті сітхів», цікавиться думкою знайомих щодо того, яким (суто теоретично) мав би бути наступний фільм тощо. Словом, тільки дурневі не ясно, що Джордж передумав і таки робитиме наступні епізоди.

Усе-таки сучасне мистецтво не порівняти iз шедеврами митців минулих (принаймні до ХХ) століть. Ну хіба можна собі уявити, щоб хтось випадково викинув на смітник «Джоконду» або Венеру Мілоську, прийнявши їх за непотріб? А з витворами творчої фантазії нинішніх художників та скульпторів таке трапляється на кожному кроці.

МВС радить політикам (урок самонавіювання). За вами хвіст? Не журіться, повторюйте подумки: «Атавізм... атавізм... атавізм...»

Мукачівські вибори вже стали віхою в політичній історії новітньої України. Їм присвячують не тільки сотні публікацій, а й книжки. Після «Украденої перемоги», яка вийшла у видавництві «Карпатська вежа», другим виданням про мукачівську епопею стало «Мукачеве-2004: екзит-пол». Видав збірник Фонд «Демократичні ініціативи», який займався організацією опитування на виході на квітневих виборах у Мукачеві.

Власне, територію міста, яку місцеві мешканці називають Дикий Сад (за царських часів там був чудовий сад офіцерів Чорноморського флоту, занедбаний у часи Першої світової війни і періоду революційних змін) археологи досліджують вже більше десяти років. Але лише цьогорічні розкопки городища остаточно визначили його вік, який відверто вражає, — воно з'явилося на території сучасного Миколаєва у XII—XI століттях до нашої ери.