Завдяки підлим папараці вже відомо, що в апогеї сьогоднішньої церемонії відкриття Олімпіади вогонь у чаші запалить баскетболіст Нікос Галліс, олімпійський гімн заспіває Бйорк, а головна спортивна арена Афін, куди вже не купити квитків навіть за тисячу євро, перетвориться на символічне озеро з човником, інсценізувавши перед тим фрагменти античної історії. Не потрібно було й папараці, аби дізнатися, що синьо-жовтий прапор на Олімпійський стадіон попереду української делегації внесе плавець із Броварів Олег Лісогор. Утім далеко не все так буденно. Ця Олімпіада наповнена особливим, сакральним сенсом, адже святкові, ще не повністю прибрані від будівельної техніки Афіни майорять транспарантами «Ласкаво просимо додому, Олімпіадо!». Саме на цій землі змагалися перші олімпіоніки, за 800 років до настання Христової ери примирюючи «воюючі сторони» Греції. Саме в Афінах у 1896 році відродився олімпійський дух і відбулися перші Ігри сучасності. І ця, наймасовіша в історії, ХXVIII Олімпіада має стати своєрідною відповіддю тривожним викликам ХХІ століття. Змагайтеся, а не воюйте. Доводьте свою перевагу і престиж своїх країн у чесній спортивній боротьбі, а не в «гарячих точках». Будьте щирими, а не піартеся перед телекамерами. Беріть участь і, якщо можете, перемагайте. Швидше, вище, сильніше. І кожен уболіватиме за наших із тією самою щирістю, що й у І тисячолітті до нашої ери...

Хто не встиг — той, як відомо, запізнився. У правильності цієї аксіоми в середу мали нагоду переконатися принаймні троє із зареєстрованих кандидатів у президенти, які так довго думали, кого ж делегувати до територіальних виборчих комісій, що, зрештою, залишилися без своїх представників у регіонах. Не виключено, звісно, що в командах Сергія Комісаренка, Миколи Рогожинського та навіть Віталія Кононова, «зелена» партія якого декларує 50 з гаком тисяч членів по всій Україні, для цієї відповідальної місії просто не знайшлося достойних (або й узагалі будь-яких) кандидатур.

Приємно, коли твоя міліція тебе береже. Звісно, якщо при цьому ти живеш у демократичній країні, де життя й свободи громадянина — понад усе. Україна, як це не прикро, поки що до таких не належить. Тому «охорона» на кшталт тієї, яку «засікла» під час сходження на вершину Ай-Петрі команда Віктора Ющенка («УМ» уже докладно розповідала про те, як «ющенківці» зловили невідому особу, що стежила за В. Ю., та вилучили в неї посвідчення співробітника МВС і апаратуру для відео- та аудіостеження), ні до чого доброго в умовах кучмівського режиму не призводить.

Щонайменше 72 особи загинули, більше сотні отримали поранення у вчорашніх нічних та вранішніх боях між шиїтськими загонами «Армії Махді» та іракськими урядовими загонами і американськими підрозділами в місті Ель-Кут, повідомив учора представник міністерства охорони здоров'я Іраку Фалах аль-Дірмані. «Рейтер», у свою чергу, повідомляє з посиланням на «джерела в службах безпеки», що більшість убитих — це жертви американських авіабомбардувань однієї з дільниць міста, в якій зосередилися бойовики iз загонів шиїтського духовного лідера Муктади аль-Садра. Агенція «Франс Пресс» уточнює, що під американськими бомбами загинули щонайменше 56 осіб та отримали поранення щонайменше 110 іракців. Серед них є як повстанці аль-Садра, так і звичайні мешканці міста, включно з дітьми. Директор шпиталю в Ель-Куті Хадер Фадал Арар повідомив «Франс Пресс», що у південній частині міста, яка зазнала американських авіаударів, повністю зрівняно iз землею 18 будинків.

...Десь приблизно в тринадцятирічному віці мені ніде так не хотілося побувати, як на Таїті: в тамтешніх розкошах природної екзотики Гоген колись створив свої фантастичні полотна пристрасті і сонця. У той час мої веселі для очей Карпати здавалися бляклими у порівнянні з буянням яскравих, крикливих, ба, навіть фривольних фарб на Гогенових картинах. О, благословенні часи молодості, коли сповідуєш яскраве і бездумне!

Ще однією «зайнятою» співачкою поповниться українська сцена — дівчина з волоссям кольору лілій та духом авантюризму, прототип книжкових персонажів і телеведуча, Наталка Могилевська сказала заповітне «так» бізнесмену Дмитру Чалому. Вже замовлено розкішний торт і елітне шампанське, Наталка вдосконалює весільні наряди, можливо, їх буде кілька — «Мене обшивають два весільні салони, а подруга і відомий модельєр Вікторія Краснова контролює їхню роботу». Каже, що, незважаючи на упередження, обговорить ці питання з чоловіком, мовляв, у Діми і смак чудовий, і красивою хочеться бути саме для нього. Як стало відомо «УМ», кілька суконь-подарунків «самая-самая» отримає від інших модельєрів, які знають параметри її фігури і зшиють їх спеціально до дня весілля. Відоме і місце проведення свята — це буде будинок офіційних прийомів Адміністрації Президента: його будував архiтектор iз майстернi Растреллі, є тераса, повита виноградом, внутрішній дворик, і місця вистачить усім. Наталка не приховує, що збирається влаштувати «якщо і не «пiр на вєсь мiр», але такого ще не було в нашому селі!». Бажаючі побачити весільний кортеж зможуть зробити це завтра приблизно о 15.30 на Хрещатику.

Джері Холлівел нарешті остаточно прийшла в норму й повертається до своїх прихильників. Схоже, з дієтичними проблемами колишньої «спайз гьорл» нарешті покінчено. Тобто зараз Джері знову сидить на дієті, але порівняно з постійними ваговими коливаннями, які співачка пережила в минулому, відмова від батонів та гамбургерів — просто дрібничка.

Коли людині дуже потрібні кошти, заради чималої фінансової винагороди вона може накоїти неабияких дурниць. Знаменитого, або, як зараз модно говорити, культового, латиноамериканського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса бідняком не назвеш, однак і в грошах він особливо не купається. Саме тому 76-річний класик «магічного реалізму», який дуже довго відмовлявся співпрацювати з Голлівудом, наважився на нелегкий крок: погодився продати «фабриці мрій» права на екранізацію одного з найкращих своїх творів, роману «Кохання під час холери» (російською цю назву якогось біса переклали як «Любовь во время чумы», хоча для того, щоб відрізнити чуму від холери, зовсім необов'язково закінчувати медичні інститути).

Один із найвідоміших американських кік-боксерів недавнього минулого Рік Руфус повернувся на ринг, аби взяти участь у незвичному й уже точно останньому для себе поєдинку: в комерційному бою, що відбувся у Скоттсдейлі (штат Арізона) ветеран зійшовся зі знаменитим Акебоно — абсолютним чемпіоном світу з боротьби сумо, так званим «йокозуною», що має найвищий сумоїстський рейтинг сучасності. Акебоно знаний у всьому світі, в тому числі й через те, що вперше став легендою в майже святому для японців виді спорту, маючи при цьому неяпонське походження (він уродженець Гаваїв, тихоокеанського штату США). А ще — завдяки видатним габаритам. І саме це створювало такий ажіотаж навколо бою «малого» гіганта Акебоно й Руфуса, легшого за суперника майже на 120 кілограмів і нижчого на 23 сантиметри.

Двоє учасників незвичайного чемпіонату, який відбувся у Фінляндії, побили ще більш незвичайні рекорди: просиділи 12 хвилин у сауні, розпеченій до температури 110 градусів за Цельсієм. Як повідомляє Рейтер, 56-річний фін Лео Пуса виграв світову першість у цій дисципліні вже втретє, заодно взявши реванш у земляка, котрий перевершив його досягнення минулого року. А найвитриваліша серед жінок — білоруска Наталя Трифонова — лише підтвердила своє звання чемпіонки серед представниць слабкої статі.