Кохання вижило під час холери. Щоб померти на екрані?

12.08.2004
Кохання вижило під час холери. Щоб померти на екрані?

Габріель Гарсіа Маркес.

      Коли людині дуже потрібні кошти, заради чималої фінансової винагороди вона може накоїти неабияких дурниць. Знаменитого, або, як зараз модно говорити, культового, латиноамериканського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса бідняком не назвеш, однак і в грошах він особливо не купається. Саме тому 76-річний класик «магічного реалізму», який дуже довго відмовлявся співпрацювати з Голлівудом, наважився на нелегкий крок: погодився продати «фабриці мрій» права на екранізацію одного з найкращих своїх творів, роману «Кохання під час холери» (російською цю назву якогось біса переклали як «Любовь во время чумы», хоча для того, щоб відрізнити чуму від холери, зовсім необов'язково закінчувати медичні інститути).

      Дарма він це зробив. Адже нескладно уявити, на що перетворять неймовірну історію кохання й терпіння, геніально, з використанням найдрібніших (але не дріб'язкових!) деталей колориту латиноамериканської глибинки змальовану великим письменником, американські постановники.

      Вочевидь, зведуть страждання й чекання телеграфіста Флорентіно Аріси, який чекав від красуні Ферміни Даси відповіді на своє кохання протягом п’ятдесят одного року, дев’яти місяців і чотирьох днів, до сльозливої кіношки з елементами сексу й реалістичними картинами складених у вуличних канавах напіврозкладених трупів жертв страшної епідемії холери...

      Однак навряд чи віддані прихильники інтелектуальної літератури мають право звинувачувати Маркеса в тому, що він спокусився на ласий гонорар (за непідтвердженими даними, компанія Stone Village Pictures заплатила лауреатові Нобелівської премії за права на екранізацію від одного до трьох мільйонів доларів). Адже наміри в письменника були найблагородніші: уже далеко не молодий Габріель Гарсіа хотів подбати про майбутнє своєї родини — дружини Мерседес і синів Гонсаліо і Родриго. Річ у тім, що, попри непогані прибутки з продажу своїх книг, переважну частину грошей Маркес витратив на видання інформаційного журналу Revista Cambio, який виходив у Колумбії та Мексиці. Останнім часом фінансові справи у Маркесового видавця йшли з перемінним успіхом, і немолодий класик занепокоївся, що в разі чого може залишити сім'ю без статків...