Очікується, що ярмарок відкриватиме Президент України Віктор Ющенко. Причому в рік 200–річчя від дня народження Миколи Гоголя, літературного «батька» найвідомішого в Україні торжища, глава держави не обмежиться відвідинами Жабокрицького майдану, де воно відбуватиметься. Президент побуває й у Спасо–Преображенській церкві з її унікальним різьбленим іконостасом. Для невтаємничених нагадаємо, що саме в цій церкві хрестили Миколу Гоголя. Власне, в Сорочинцях, у будинку відомого на всю округу повітового лікаря Михайла Трохимовського, й народився такий очікуваний батьками Нікоша... З 1930–х років тут діє гоголівський літературно–меморіальний музей, який до ювілею видатного земляка відбудували фактично заново. Відкриття оновленої експозиції (яку готували ще до ювілею Миколи Васильовича, до 2 квітня) відбуватиметься також за участю Президента Ющенка.

Світанок минулої п’ятниці колектив Бердянського міськводоканалу провів у клопотах, викликаних потребою перевести мережу на подачу споживачам не питної, а технічної води. Першу беруть із Дніпра, другу — із річки Берда. Таке НП у курортному місті цьогоріч не дебютне: у квітні–травні бердянці й відпочивальники впродовж майже трьох тижнів «привчали» свої шлунки до жорсткої води з місцевої замуленої річки...

Диво сталося після того, акцентують уважні запоріжці, як багатовіковим велетнем, який доживає на Верхній Хортиці, почали опікуватися… «спасівці»! Президент Всеукраїнської федерації «Спас» Олександр Притула зініціював передачу створеного навколо історичного дуба комплексу в оренду вихованцям цієї організації. Термін — 20 років, однак «спасівці» не зволікали з опікою. Першого ж «санітарного дня» зібрали навколо 700–річного дерева–ветерана і вивезли п’ять вантажівок сміття. А потім і час дива настав!

Легкість, з якою ще рік тому, в період кредитного буму, роздавали іпотечні позики, не в одного шахрая викликала думку: а чи не крутонути на «лохотроні» самі банківські установи, що поспішають заробити на високих відсотках? Як встановили співробітники Вінницького УБОЗу, таку схему спритники не тільки придумали, а й зуміли неодноразово втілити на практиці.

Бали у сертифікаті зовнішнього оцінювання шкільних знань (153 з української мови та літератури і 148 — з математики), який подав до приймальної комісії Полтавського педагогічного університету 17–річний мешканець обласного центру, були цілком прохідними для цього «вишу». Не «приймала» його чомусь тільки комп’ютеризована система, до якої співробітники університету намагалися ввести дані згаданого абітурієнта. Саме це, за словами ректора Миколи Степаненка, викликало підозру в його підлеглих.

У рукопашних боях типу «вулиця на вулицю» чи «район на район» у Донбасі отримало гарт не одне покоління молоді. Інша річ, що в минулі роки билися з «чужими», як правило, до першої крові. А подібна звіряча жорстокість, якою нині грішать «бійці», тоді могла приверзтися хіба тільки у снах–жахах. Нині, на жаль, це реальність, про що й засвідчив недавній випадок у Горлівці.

У неділю поховали 65–річного інкасатора Віктора Сіренка. Чоловік усе життя пропрацював у системі «Укрпошти» і загинув під час пограбування поштового відділення в селі Геронимівка Черкаського району. У нього залишилася дружина та двоє онуків, яких чоловік виховував після смерті доньки.

Здається, кожне село починає поважати себе ще більше, якщо його історію так чи інакше пов’язують із видатними особистостями. І селище Ольгопіль, розташоване на самісінькому півдні Вінниччини, де область межує з Одещиною, — не виняток. Тут у земляки вирішили записати не абикого, а самого Пушкіна. Як–не–як, у 19 поїздках по Україні російський поет устиг погостювати і в Тульчині, звідки поїхав в Одесу, а оскільки дорога до чорноморської столиці пролягала саме через Ольгопіль, то обминути селище він ніяк не міг. Справа залишалась за малим: відшукати документальні сліди поета. Або — вигадати...

У селі Шестеринці Лисянського району Черкаської області темою номер один стала невідома істота, котра за одну ніч заморила в чотирьох господарствах до півсотні кролів. А оскільки кролівництвом селяни тут займаються споконвіку і розводять «хутро» трохи не у кожному дворі, то в людей хоч і не паніка, але на душі досить тривожно. Адже невідомий звір повідривав на кролятниках дошки, забиті цвяхами–«сотками», подушив кроликів і висмоктав із них кров. У деяких господарствах на таке нашестя навіть собаки не зреагували. Сиділи у будці й не пискнули.

Автопарк Тернопільського комунального центру швидкої медичної допомоги поповнився новими «колесами». Як повідомив УНІАНу головний лікар міського центру швидкої допомоги Михайло Джус, на ці два автомобілі «Газель» разом із медобладнанням було витрачено 354 тисячі гривень. 144 тисячі з них виділила медіа–корпорація «RІА», яка близько двох років збирала благодійні кошти на купівлю реанімобіля, ще 210 тисяч гривень доклала місцева влада з міського бюджету.