«Золото» пам'яті товариша

«Золото» пам'яті товариша

Чотири роки тому на Олімпійських іграх у Сіднеї чоловіча збірна України зі спортивної гімнастики посіла високе друге місце. Тоді в її складі виступав 23-річний харків’янин Валерій Гончаров, який невдовзі опинився... в канадському цирку, де йому платили значно більше, ніж на Батьківщині. Що спонукало українця повернутися додому, важко сказати, але точно, що не гроші: задоволені канадці були згодні збільшити гімнастові платню, аби він залишився. Проте Валерій побачив по телевізору чемпіонат світу й знову уявив себе на помості; незабаром він здивував своєю появою на базі в Кончі-Заспі головного тренера нашої команди Анатолія Шемякіна.

Подарунки Батьківщині до Дня незалежності і не тільки

Подарунки Батьківщині до Дня незалежності і не тільки

Коли кореспондент «УМ» після перемог Яни Клочкової телефонував до Афін і розмовляв із віце-президентом Федерації плавання України Андрієм Власковим, цікаво було довідатися не лише про подробиці Яниного виступу, а й про можливості інших наших плавців у олімпійському Акватик-центрі. Пан Власков iз цього приводу жодних ілюзій не плекав, був небагатослівним і на питання про наступні ймовірні медалі відповів по-спартанськи коротко: «Сердінов». Це було вже після того, як на стометрівці брасом відверто провалився Олег Лісогор. Керівництво ФПУ робило основну ставку на молодого плавця з Луганська Андрія Сердінова, який не раз показував гарні результати «на Європі», був срібним призером чемпіонату світу-2003, вигравав етапи Кубка світу, але цього разу мав довести свою спроможність на турнірі особливої ваги — Олімпіаді, у найсерйознішому протистоянні — з крутими американцями. Ішлося про дистанцію — 100 метрів батерфляєм, на якій у недалекому минулому був лідером інший український плавець — Денис Силантьєв (цікаво, що в 2000 році він у цьому виді програми став бронзовим призером чемпіонату світу на «короткій» воді тут же, в Афінах). Щоправда, цього разу досвідчений «Містер Батерфляй», срібний призер Сіднея на 200-метрівці, не доплив на «сотці» навіть до півфіналу — в 1/4 він показав час 53,46 — четвертий у тому кваліфікаційному запливі, який, до речі, виграв Сердінов. 21-річний луганчанин не лише символічно, а й гідно прийняв естафету у старшого товариша, дійшовши до фіналу й налаштувавшись лише на перемогу.

Опущена «вишка»

Відразу шість клубів вищої ліги вибули з боротьби за Кубок України на стадії 1/16 фіналу, де вони змагалися з колективами першої і другої ліг. Таким чином, з 16 представників «вишки» лише 9 продовжують боротьбу за національний трофей. Нагадаємо, що в першому раунді змагання від краснопільського «Явора» постраждало «Закарпаття», а минулих вихідних ряди невдах поповнили «Арсенал», «Оболонь», «Борисфен», «Металіст», «Чорноморець» та «Ворскла», яка взагалі була розтрощена одним із лідерів першого дивізіону — охтирським «Нафтовиком».

Не «пігмей від політики» промовляв востаннє?

Не «пігмей від політики» промовляв востаннє?

Якщо не трапиться нічого екстраординарного, виступ Леоніда Кучми 23 серпня на святкових зборах з нагоди 13-ї річниці незалежності держави у Національному палаці «Україна» може стати останнім таким спічем Л.Д. на президентській посаді. Якщо раніше дехто очікував, що гарант таки піде на третій термін, то перед цим державним святом прогностики-радикали припускали, що Кучма може піти іншим шляхом задля збереження влади і, скажімо, подасть у відставку, фактично передавши повноваження Прем'єрові Януковичу й зламавши хід поточних виборів. Але до такої кризової схеми «моральний арбітр нації» не вдався. Головною ідеєю його виступу була спадкоємність влади у більш-менш законних рамках. «Тривалість процесу українських перетворень об'єктивно потребує забезпечити спадковість політичного курсу. Наступне десятиріччя має бути і буде продовженням, а не запереченням і не зміною десятиріччя, що закінчується», — заявив Кучма, стоячи на сцені за трибуною, між державним прапором і президентським штандартом. Зала, наповнена чиновниками всіх рівнів, вибухнула оплесками, телекамери вихопили в партері обличчя кандидата в президенти від влади Віктора Януковича.

«Справедливість» без «тому що справедливого»

Справді безпрецедентний випадок трапився цими вихідними: свою підтримку Віктора Ющенка оголосив один з осередків партії, яка на цих виборах декларує свою любов до Віктора Януковича. Причому трапилося це — увага! — у вотчині чинного Прем’єра, на Донеччині. Обласна організація Всеукраїнського об’єднання лівих «Справедливість» провела 22 серпня у Краматорську позачергову прес-конференцію. Всупереч рішенню III з’їзду партії підтримати кандидата від влади Януковича, учасники конференції заявили, що схиляються до Ющенка. Вони проголосували за саморозпуск обласної організації і створення на її основі Донецького обласного осередку громадської організації «За Україну! За Ющенка!».

Тримай провокатора!

Наша міліція нас уберегла. І не від чого-небудь, а від страшних провокацій, які могли перетворити святкування Дня незалежності ледве що не на громадянську війну. Ну й що з того, що ніяких провокацій ніхто, окрім, хіба, самих «правоохоронців» та прислужників влади, й не думав готувати? Головне — вчасно попередити про небезпеку виборців, яким, звісно, хочеться стабільності та спокою й аж ніяк не організованих революційно настроєною опозицією заколотів.

Влада штовхає людей у вогонь

Влада штовхає людей у вогонь

Жахлива пригода трапилася минулої суботи у селі Зеремля, що у Баранiвському районі Житомирщини. Батько п'яти дітей у приміщенні районної прокуратури вчинив акт самоспалення. Його тіло на дві третини вкрите важкими опіками, і він у тяжкому стані перебуває у шпиталі. Поштовхом до такого відчайдушного кроку стало безсилля чоловіка перед свавіллям місцевого чиновництва і політичні погляди: сорокарічний Алік Асламов був агітатором за кандидата у президенти Віктора Ющенка.