Думки про успішне проведення конкурсу офіційним коментарем на прес-конференції Європейської мовної спілки підтвердив виконавчий директор «Євробачення» Сванте Стокселіус. «Все було чудово: звук, камера, телеголосування. Я даю вам стовідсоткову гарантію, що все відбувалося чесно і прозоро», — зазначив він.

Сталося! Пронесло! Ми зробили це! Слава Україні! Такі «воплі», але не Відoплясова, а радості крутилися в голові, поки красиві дівчата, приємні жінки і стримані чоловіки з Європи зачитували бали, якими європейські країни обмінювалися із сусідами. Ви тільки вдумайтеся, в Україні пройшов 50-й, ювілейний конкурс «Євробачення», всього через півроку після спустошливих для бюджету президентських виборів, у важкий час посівних і бензинової кризи, в ситуації, коли в оргкомітеті скільки українців, стільки й гетьманів, без досвіду будь-яких міжнародних шоу. Це наша найбільша перемога, і дай Бог гурту «Гринджоли» з їхнім 19-м місцем щастя, здоров'я і успіхів у творчості.

Серед найважливіших стратегічних напрямків «Євробачення» організатори називають роботу з пресою. Саме 2000 акредитованих на конкурсі представникiв ЗМІ формуватимуть громадську думку у всіх європейських країнах, Тому великим прес-центром, чудовою конференц-залою та подіями оргкомітет представників мас-медіа забезпечив. Усі без винятку журналісти говорили про хорошу організацію, потужні комп'ютери та цікаві нововведення для преси.

Після завершення «Євробачення-2005» віце-прем'єр-міністр із гуманітарних питань Микола Томенко, який був співголовою оргкомітету з підготовки та проведення пісенного конкурсу, зазначив: «Наша команда отримала від попередньої влади таке господарство, що ми стояли перед загрозою перенесення «Євробачення-2005» з України до іншої держави. Тому головне завдання, яке поставив Президент України перед нами, — не допустити зриву конкурсу і провести його на належному рівні. І сьогодні я з упевненістю можу сказати, що наша команда зробила найкраще «Євробачення» за всю 50-річну історію конкурсу».

Правоохоронні органи не залишили непоміченою спробу екзальтованих прихильників Партії регіонів та СДПУ(о) штурмувати «Євробачення» в день його півфіналу.

Півтора відсотка людей на земній кулі ніколи не чули ані морського прибою, ані колискової матері, ані власного голосу. Глухі люди живуть серед нас і водночас в абсолютно іншому світі — у них своя система цінностей, сприйняття світу й власна мова. Кажуть, що такі люди більш активні, ніж звичайні. Водночас вони спокійніші, неметушливі й безстрашні. Бо, мовляв, усі страхи у звичайних людей пов'язані зі звуками. Глухі ж не знають подібних відчуттів — їх не можна налякати криком, різким голосним звуком абощо. А ще, кажуть фахівці, вони — дуже горді. Глухі не вважають себе інвалідами, тому практично усі вони, хоч і мають право безкоштовного проїзду в метро, воліють-таки заплатити за жетон, аби не засвідчувати свою особливість. Так само глухі водії не хочуть вішати на авто спеціальний знак, який свідчить про те, що його власник не чує, — і це світова тенденція.

Є в місті Переяславі-Хмельницькому, що на Київщині, звичайна загальноосвітня школа №2 — таких в Україні тисячі. Однак навчаються тут учні, які доводять своїми вчинками — майбутнє України в надійних руках.

За загальноприйнятими стереотипами, самотужки виховувати дітей може лише жінка. Однак, виявляється, серед нас живуть і чоловіки, які не гірше від матусь піклуються про своїх чад. Нещодавно у столиці уперше провели конкурс серед одиноких молодих татусів, які самі виховують дітей.

Перші матчі чвертьфінальних серій «плей-оф» чоловічої суперліги несподіванок не принесли. Команди, які за підсумками двох етапів регулярного чемпіонату склали перший квартет, на своїх майданчиках не надали суперникам жодного шансу на успіх. Причому столичний «Будівельник» викинув білий прапор заздалегідь, погодившись провести всі матчі чвертьфіналу на території «Азовмашу».