Учора євро впало до найнижчої за останні 11 місяців вартості по відношенню до японської єни та найнижчої за останні півроку — по відношенню до американського долара. Якщо вчора вранці о 4.40 за Гринвічем за євро платили 130,95 єни, то на початок біржових торгів — уже 130,85 єни та 1,226 долара, повідомляє фінансовий сервep Бі-Бі-Сі. Послаблення позицій євро пояснюється передусім економічною та політичною невпевненістю, яка охопила Євросоюз після французького та голландського «ні» на конституційних референдумах і відмови Великої Британії проводити такий референдум. До речі, вчора черговим «відмовником» стала Чехія, прем'єр-міністр якої Іржі Пароубек заявив, що його уряд тепер не бачить сенсу проводити в країні конституційний референдум.

Ось уже кілька місяців тягнеться «справа» добряче обікраденого Центрального державного історичного архіву у Львові. Ця дивна «справа» розпочалася після того, як учасник президентських перегонів Віктор Янукович люб'язно «подарував» київському Національному музею історії України листи Михайла Грушевського. Невдовзі виявилося, що вони крадені. Завдяки певним міткам стало зрозуміло, що їхнє місце — у Львівському історичному архіві. Однак винних досі не знайдено. Багато хто вважає, що значною перешкодою для виявлення крадіїв стало приховування керівництвом архіву факту крадіжки. Адже, коли у кінці 1980-х років з Київського історичного архіву викрали документи з фондів Михайла Грушевського, цього не приховували і тому менш ніж за рік злодій був знайдений. Ним виявився колишній співробітник архіву — «людина з вулиці» не зорієнтувалася б, в якому кутку сховища зберігаються папери, що зацікавили його.

Сергій Васильєв, якому приписують авторство сумнозвісних «темників», уже давно не розпоряджається інформаційним простором усієї України. Хіба що, можливо, відточує свою «темникотворчу» майстерність у межах прихильної до нього СДПУ(о) або опозиції загалом — треба ж звичним до вказівок та «рекомендацій» «інформаційним політтехнологам» керувати умами бодай кількох сотень тисяч партійців, якщо вже не кількох десятків мільйонів співвітчизників. Зрештою, це нібито нормальна практика — формувати погляди своїх однопартійців на ті чи інші політичні події: якщо вже пішли в партію, значить, приймають і партійну дисципліну.

Учора над Черкащиною зашуміли дощі, яких тут давно чекали. Як стало відомо «Україні молодій», напередодні про дощ молилися у церквах Київського патріархату на прохання голови Черкаської обласної державної адміністрації Олександра Черевка.

Так званий «людський фактор» став причиною аварії на залізничному переїзді на Одещині, що забрала життя 14 осіб. Урядова комісія, яка була створена для розслідування причин катастрофи, дійшла висновку, що безпосередньою причиною ДТП стало банальне порушення водієм автобуса Волковим правил руху через залізничний переїзд. Як уже повідомляла «УМ», водій зупинив автобус перед переїздом, щоб підібрати пасажира. І коли той зайшов до салону, автобус виїхав на залізничний переїзд. Водій при цьому не звернув увагу на світлові та звукові сигнали, що забороняли рух, і навіть не впевнився у наближенні потягу до переїзду.

Нестора Шуфрича — народного депутата й об'єдного соціал-демократа — ніхто не бив. Тобто, може, хтось і бив, але точно не співробітники міліції зі спецзагону «Сокіл» під час переведення колишнього «губернатора» Закарпаття Івана Різака з Ужгородського кардіологічного центру до СІЗО (через ізолятор тимчасового затримання). Це встановило слідство — як і те, що до Шуфрича таки «доторкалися». Про це минулої неділі повідомив у прямому ефірі телеканалу ICTV міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Провина «соколят» полягає в тому, що вони, «замість того щоб, не торкаючись пана Шуфрича, висмикнути з-під нього Різака, на жаль, відкинули вбік» Нестора Івановича. За це бійці «Сокола» понесуть покарання у вигляді суворої догани і скасування премій, запевнив Луценко. При цьому відзначивши, що Шуфрич сам спровокував правоохоронців, які, «на жаль, піддалися на провокацію, і тільки за це будуть покарані».

В Апеляційному суді Тернопільської області розглянуто апеляційну скаргу екс-голови Закарпатської облдержадміністрації Івана Різака стосовно його утримання під вартою (натомість він просить обрання будь-якого іншого запобіжного заходу). Адресувалася ця скарга Верховному Суду, адвокат Різака звернувся з клопотанням про розгляд її в суді іншої області, бо, мовляв, направив розгляд до тернопільської інстанції. Тернопільські есдеки спробували організувати підтримку колезі по партійній організації. Біля приміщення суду зібралося кілька десятків осіб (в основному, студентів) у блайзерах і накидках із символікою СДПУ(о) та її прапорами, а також плакатами на кшталт «Свободу Івану Різаку!» і «Руки геть від СДПУ(о)!». Однак особливого ентузіазму вони не виявляли, багато хто на запитання журналістів навіть не зміг точно відповісти, з якого приводу організовано пікет.

За словами керівників обласної міліції, місцеві правоохоронці взялися ретельно перевіряти порушення у ході президентських виборів трохи пізніше, ніж колеги в інших регіонах. Однак уже порушено більше шести десятків справ — переважно за фактами використання «лівих» бюлетенів, підробки підписів виборців та залучення до голосування «мертвих душ».

Минулої суботи «трійка» провідних правоопозиційних партій Азербайджану, які входять до складу передвиборчого блоку «Угур» («Успіх») — партія «Мусават», партія Народного фронту Азербайджану (ПНФА) та Демократична партія Азербайджану — провела в Баку дозволений міською владою мітинг-ходу. Як повідомляє агенція РІА «Новості», акція пройшла під гаслами внести зміни до виборчого законодавства Азербайджану з метою надати можливість стартувати в наступних парламентських виборах політемігрантам. Також мітингуючі вимагали від влади гарантувати свободу зібрань, створити незалежне Громадське телебачення, виявити і покарати вбивць головного редектора опозиційного журналу «Монітор» Ельмара Гусейнова, який загинув у березні за невстановлених обставин.

Уряд Великої Британії вирішив відкласти на невизначений термін проведення референдуму щодо Конституцiї ЄС, який було заплановано на весну наступного року. Про це повідомив учора, виступаючи в Палаті громад британського парламенту, міністр закордонних справ Джек Стро. Таке рішення уряд Блера прийняв після провалу минулого тижня конституційних референдумів у Франції та Голландії.