Володимир Путін зробив ще один рух задля «закручування гайок» після теракту в Північній Осетії. Проявивши безсилля (чи навмисно повівшись саме таким чином) у перші дні вересня і допустивши майже три з половиною сотні жертв Беслана, російська влада, уособлювана президентом, використовує ситуацію, що склалася після штурму захопленої терористами школи, для «штурму» всієї країни. Якщо раніше деякі заходи озвучувалися прибічниками Путіна на рівні пропозицій і зондування грунту (на кшталт закриття Москви для в’їзду немосквичів), то тепер глава держави взявся за справу конкретніше й оголосив про значно масштабніший проект — свого роду політреформу по-російськи. У Росії й без того має місце держава з усіма ознаками авторитаризму чи, якщо хочете, неоцарату. А від позавчорашнього дня йдеться про ще більше згортання демократії та посилення президентської вертикалі. Володимир Путін фактично проголосив курс на перехід держави від федерації до унітарності шляхом зміни виборчої системи.

Наприкінці минулого тижня «Україна молода» розповідала про те, як Апеляційний суд Києва залишив без розгляду скаргу довіреної особи Вiктора Януковича Раїси Богатирьової на нашу газету. В цій скарзі представниця інтересів провладного кандидата вимагала від «УМ» спростувань того, що Янукович, зокрема, «зону хавав» (зображення такого бігборда ми подавали на наших шпальтах). Суд узяв до уваги роз'яснення відповідача про те, що претензії пані Богатирьової надійшли до неіснуючої юридичної особи — «редакції газети «Україна молода», а також сперся на статтю 102 Закону «Про вибори Президента України», де вказано, що оскаржувати дії засобів масової інформації можуть лише безпосередньо кандидати на президентське крісло. Янукович в особі Раїси Богатирьової нам, таким чином, програв.

Позавчора ввечері представники парламентської фракцій екс-більшості пішли на розмову (чи то пак на килим) до Президента. Головне питання порядку денного — криза так званої більшості, пов'язана з останніми демаршами у Верховній Раді.

Музей історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка днями чекає небувалого напливу гостей. Ще б пак: не кожного ж року відзначають подібні дати. Офіційне 170-річчя найвідомішого українського університету має стати, без перебільшення, непересічною подією за значимістю, масштабом, тривалістю та вартістю урочистостей. У ювілейну пору університет «завалюють» подарунками: Національний банк України ввів у обіг ювілейні монети «170 років Київському національному університету» номіналом у 5 i 2 гривні, у день народження закладу відбудеться презентація марки, присвяченої 200-річчю з дня народження Михайла Максимовича та колажу марок, присвяченого університету; ця дата — подвійне свято для університету — «офіційні» 170 років та 200 років із дня народження Михайла Максимовича. Перепало дещо й Музею історії університету (унікальному місцю, де можна помацати стару студентську форму чи конспект столітньої давності) — експозицію віднині розширено: будівельники перекинули згори 22-тонні балки й розмістили експозицію на двох рівнях. Пам'ятає сховище студентського скарбу чимало таємниць із буденного життя університету. Про 10 маловідомих фактів «УМ» розповів молодий директор Музею університету, колишній випускник, а нині викладач Іван Казимирович ПЕТРИЛЯК.

«Наші люди вчаться тут жити по-європейськи, — каже голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький. — Вони звикають до того, що страж порядку не бере хабара, що вибори проходять чесно, що політики несуть відповідальність за свої слова. Немає раю на землі, але є громадянське суспільство. Ці люди вже в Європі і, спілкуючись зі своїми рідними, зможуть донести це розуміння в Україну». Закордонні заробітчани — це втрата для України. Незважаючи на їхній значний фінансовий внесок. І коли в державі відбудуться зміни і почнуть нарешті вирішувати соціальні питання — повернуться майже всі, причому з новими, необхідними сьогодні знаннями. Більшість заробітчан оті омріяні зміни, які повернуть їм дім і родину, пов'язують з президентськими виборами.

Зірковий лазарет спочатку відкрила південноафриканська актриса Шарліз Терон. На зйомках науково-фантастичного проекту «Вічний рух», що проходять у німецькому Потсдамі, знаменитість отримала поранення, поінформувала громадськість її прес-аташе. Трапилося це під час трюкової сцени, в якій 29-річна актриса зображувала безстрашну героїню нового фільму. Що конкретно сталося з нею на знімальному майданчику, прес-служба не деталізує, як не розповідає, наскільки загрозливою для здоров'я і життя зірки є це поранення. Хоча можна судити, що не дуже, адже, незважаючи на те, що Шарліз грає головну роль, зйомки картини не припинялися. Як повідомляє сайт «Фільм.ру», реліз картини запланований на наступний рік.

Коли присядеш на якийсь серіал, то дочекатися не можеш, чим ця вся заплутана історія закінчиться. А коли ж нарешті «доживеш» до кінця, то вже й нудьгувати починаєш за улюбленими персонажами. Щось подібне відчуває, напевно, й Квентін Тарантіно, який півтора року працював над двома частинами фільму «Убити Білла». Поки друга серія продовжує збирати по кінотеатрах світу грошенята, Тарантіно переймається тим, «що нажито непосильним трудом» і в ці чотири години кіна не втислося. Справді, не пропадати ж добру, вирішив режисер і планує створити нову версію «Убити Білла».

Британський співак Стінг відомий своїми благодійними починаннями: якщо десь ображають незахищених (приміром, індіанців) чи загрожують екології (наприклад, вирубують ліси) — він завжди готовий допомогти. І що додає його вчинкам благородства — допомога ця не словом, а ділом. Так, декілька років тому Стінг створив благодійну організацію «Фонд тропічних лісів». Внески сюди можуть робити усі, кому хочеться вберегти зелені легені Землі від цілковитого зникнення.

Насправді це трошки нагадує божевільню. В якомусь конкретному місці збирається натовп одиноких людей. Усі вони вдягнені в піжами і періодично дзеленькають у дзвоники. І ніякі це не лунатики, а люди, які бажають познайомитися.

Чому якщо ноги від вух — то це красуня, а якщо вуха від ніг — то Чебурашка?