Українські вболівальники хокею ще під час чемпіонату світу через інтерв'ю з гравцями збірної України відчули, що підопічні Олександра Сеуканда рішуче налаштовані поставити владоможцям питання руба щодо проблем улюбленого виду спорту. Річ у тім, що, починаючи від Валерія Борзова, який за часів свого керівництва профільним відомством не відніс хокей до «перспективних», і продовжуючи його наступниками, котрі знаходили популярній грі місце у п'ятому десятку олімпійських видів, самі хокеїсти звикли чути лише обіцянки-цяцянки. Утім, як виявилося, «звикли» вони не остаточно, бо більш ніж прозоро натякнули, що поєдинки в Інсбруку можуть стати останнім в історії перебування «синьо-жовтих» у елітному дивізіоні.

В ігрових видах спорту ціннішою завжди вважалася перемога в чемпіонаті, а не розіграші кубка. І не треба бути фахівцем, щоб зрозуміти: першою тривалу турнірну дистанцію долає більш стабільна й класна команда, створити яку значно складніше, ніж колектив із славнозвісним «кубковим» характером. У поточній баскетбольній першості України (йдеться лише про чоловічий чемпіонат — у жіночому ситуація протилежна) сенсацій вистачало. Так, справді, завдяки прогресу «хімічних» команд із Південного та Сум у суперлізі з'явилася чи не найбільша інтрига за останнє десятиріччя. Утім варто нагадати, що визнані лідери попередніх сезонів — БК «Київ» та «Азовмаш» — не просто вели перед удома, хай навіть допускаючи іноді збої, а й паралельно досить успішно виступали в Євролізі ФІБА, і в потрібний момент кияни та маріупольці перервали безпрограшні серії «Хіміка» та «Сумихімпрому». Переможні «спалахи» цінні своєю тривалістю, тож навряд чи можна вважати справедливим той факт, що клуб, який набрав у виснажливій гострій боротьбі найбільше очок, офіційно стає лише переможцем регулярної першості, а не чемпіоном.

Днями Федерація гирьового спорту України спільно з Українським козацтвом провела патріотичну акцію, присвячену святкуванню 60-ї річниці Перемоги. Козаки Вінницького полку ім. Івана Богуна під проводом хорунжого Ігоря Гуршала та представники ФГСУ з Києва, Вінницької, Хмельницької та Івано-Франківської областей здійснили сходження на найвищу вершину України — Говерлу. Незважаючи на екстремальні погодні умови (мороз, туман, шквальний вітер, сніг), чотири десятки відчайдухів успішно пройшли намічений маршрут — з боку Ворохти. А кульмінацією сходження було виконання вправи з 16-кілограмовою гирею, яку підняв на вершину юний гирьовик з автомобільного училища міста Бар Вадим Король.

Супермодель Хайді Клум тепер заміжня жінка. Якщо вірити західній пресі, ще в середу знаменита німецька манекенниця взяла шлюб зі своїм коханим, співаком Сілом. Власне, парочка вже давно живе як подружжя, більше того, Сіл став справжнім батьком для Лені — маленької донечки Хайді, народженої від боса «Формули-1» Флавіо Бріатторе. Тож таємниця, у якій зіркове сімейство тримало таку урочисту подію в їхньому житті, зумовлена не тільки бажанням упередити «паломництво» на церемонію численних папараці, а й тим, що грандіозних урочистостей і не планувалося. Так, скромна вечірка в родинному колі...

Таємниці Давнього Єгипту тануть просто на очах. У тому сенсі, що наука розкриває все більше загадок цієї дивовижної цивілізації. Спершу спала завіса таємничості з так званого «прокляття Тутанхамона» — виявилося, що насправді вчені, які розкрили гробницю цього досить бідного й «зачуханого» фараона, повмирали зовсім не від магії, а через якийсь смертоносний грибок. Потім науковці висунули нібито найімовірнішу теорію будівництва єгипетських пірамід (щоправда, остаточною її назвати складно) за допомогою вигадливого, але дуже простого механізму. Словом, нерозгаданою залишається хіба що таємниця екстракту для бальзамування, але й до неї вчені явно докопаються, бо вже давно розпатрали ті нещасні мумії до останнього клаптика бинта й «добивають» їх різноманітними аналізами. А принагідно досліджують причини смерті найвідоміших фараонів і намагаються відновити їхнє «живе» обличчя.

Недаремно десь із місяць тому кінозірка Шерон Стоун розповідала про те, що хоче мати ще одну дитину. Виявляється, вона саме готувалася стати матір'ю! І стала. Щоправда, не у вельми природний спосіб: як підтвердила позавчора в інтерв'ю журналістам сама актриса, напередодні сурогатна мати народила для неї дитя. Про стать немовляти тижневик Evening Standard, який розповідає цю новину, не повідомляє.

Що не кажіть, а немовляті, яке ще не засвоїло мову своїх батьків, доводиться в цьому житті сутужно. Руки-ноги не слухаються, із пелюшок годі й вилізти, їси за графіком, спиш за годинником, а найжахливіше — ніхто не розуміє, що ти хочеш їм сказати (тобто проревіти, проскиглити чи пролепетати). Просиш водички, а мама несе тобі іграшку, заходишся плачем від страху, а тобі пхають до рота пляшечку із молоком, ну не життя, а суцільне непорозуміння. Та й батьки відчувають дискомфорт від такого спілкування, нишком мріючи про диво-прилад, який би дозволяв якщо не читати думки дітей, то принаймні перекладати їхні «звуки му» на нормальну, зрозумілу для народу мову.

Купили два мужики пляшку. Випили — не бере. Додали ще одну — також «ні в одном глазу». Грошей уже майже не залишилося. Вирішують: давай пива купимо і в баню підемо, може, там вставить. Так і зробили — жодного ефекту. Один каже: «Ідемо до мого приятеля, він знає, як узагалі без грошей дійти до кондиції». Прийшли. Розповідають, так і так, алкоголь не бере, що робити...
— А ви що — з бані, чи як?
— А як ти здогадався?
— Ну... Голі і з віниками...

Завтра, якщо рахувати від 4 лютого, новому Кабінету Міністрів виповнюється рівно сто днів. ЛИШЕ сто днів минуло з того часу, коли Верховна Рада з подачі Президента Ющенка — «була не була» — видала неймовірний кредит довіри Юлії Тимошенко, а Юлія Володимирівна під диктовку ТОГО ж Віктора Андрійовича озвучила з трибуни штат своїх урядових підлеглих. І АЖ десять декад пані Тимошенко, чия заповітна мрія очолити уряд нарешті збулася, бореться в похідних умовах кризово-перехідного часу, працюючи по -надцять годин на добу та часто вдовольняючись сном на розкладачці, яка, виявляється, справді стоїть у кімнаті відпочинку поруч із кабінетом Прем'єрки на сьомому поверсі*.