Справа політичних провокаторів процвітає. Вони продовжують використовувати чужі бренди і виконувати замовлення «третіх сил». Це якщо вірити словам Юлії Тимошенко, яка в людях, що представилися членами партії «Батьківщина» й організували пікет під Кабміном, побачила самозванців. Ці особи (їх було кілька десятків, і приїхали вони нібито з Дніпропетровської, Одеської та Львівської областей) позавчора стояли під будинком уряду, щоб висловити протест проти напливу в тимошенківську «Батьківщину» бізнесменів із сумнівними капіталами. Пікетувальники нарікали: коли партія була в опозиції, їй були потрібні рядові члени, а зараз на них ніхто не звертає уваги, і наголос робиться на «грошових мішках». Такий підхід, на думку демонстрантів, руйнує партію.

Уже сама назва слухань, які позавчора відбулися у парламенті, — «Стан і перспективи євроінтеграції України та її участі у формуванні Єдиного економічного простору» — визначала основний ключ дискусії: чи шкодить участь у горезвісному ЄЕП нашій стратегічній меті — вступові до Євросоюзу? Вище керівництво держави відповідає, що ні, не заважає, і по дорозі в Євросоюз можна заскочити й до ЄЕП.

Навіть якби нова влада не зробила жодної помилки в економічній і кадровій діяльності, у нової опозиції залишався б необмежений простір для критики. Бо, схоже, принаймні соціал-демократи (о) ні про що інше й думати останнім часом не можуть, крім депутатів-сумісників. Та й не тільки їм насправді цікаво, коли вже нарешті нібито «помаранчеві» можновладці припинять плювати в душу своїм виборцям, порушуючи Конституцію. А заодно й давати своїм опонентам таку благодатну тему для гнівних спічів. Та що там спічі — опозиціонери навіть законопроект відповідний внесли, згідно з яким Президентові й Кабміну пропонувалося в разі, якщо призначений на «виконавчу» посаду народний депутат протягом 15 днів не складе мандат, відправляти його у відставку. І правильний нібито законопроект, але проголосували за нього тільки 207 парламентаріїв («НУ», БЮТ і СПУ фактично по нулях).

Мешканців села Бонарівка, якому понад 500 рокiв, та сусідніх iз ним українських сіл — крайньої північно-західної точки наших етнічних земель — виселили з рідного краю у травні 1945 року. Широкій громадськості більш відома жорстока операція «Вісла», спланована польською, на той час комуністичною, владою. Однак менше знаний попередній період «добровільно-примусового» переселення мешканців багатьох українських сіл, які опинилися на територiї Польщі.
Довгі десятиліття рідне село, дідівські хати і могили були відділені від розпорошених по Україні бонарівчан радянським кордоном. Сьогодні кордон більш-менш відкритий, але не в усіх є здоров'я і гроші для таких поїздок. Та й поодинці їздити сумно: село за півстоліття позаростало лісом. Отож на відзначення 60-річчя вирішили зустрітися в Україні, в селі Глибока, де осіло найбільше бонарівчан.

Повідомлення про те, що найрейтинговіші українські телеканали — «Інтер» та «1+1» — змінюють своїх власників, породили новий журналістський феномен — жанр ретельно спростованих, але водночас достовірних «інформаційних чуток».

До номінації «Інформаційна програма» увійшла програма «Час», серед кращих «Ток-шоу» названо програму Романа Чайки «5 копійок», на нагороду «Телетріумфу» у номінації «Публіцистична програма» висунуто проект «Закрита зона». А також, шанс отримати Премію Нацради мають Роман Скрипін та Андрій Шевченко в номінації «Ведучий інформаційної програми», Іван Кравчишин у номінації «Режисер» та Святослав Цеголко в номінації «Журналіст, репортер».

У дорожню сумку разом із купою непотрібних на венеціанськiй бієнале речей я кинула квітчастий том Юрія Андруховича — «Перверзії». У купе поїзда з'ясувала, що мій колега теж везе на дні валізи той самий роман Патріарха Бу-Ба-Бу про венеціанські пригоди Стаха Перфецького, а один відомий критик брав на підстраховку вражень Андруховича минулого разу, коли збирався у місто святого Марка вперше. Далі за списком йшли «Смерть у Венеції» Лукіно Вісконті й «Важкий понеділок» Отара Іоселіані, власне, приблизно з таким мінімумом культурних стереотипів їдуть до Венеції наші люди, і з відповідною торбою стереотипів-очікувань від Венеції.

Якщо ви побачите «табун» авто з дипломатичними номерами, з яких виходять люди з фото- та відеокамерами, — це ще не значить, що поблизу десь дають концерт чи театральну виставу. Місцем великих скупчень іноземців у Києві останнім часом стають... матчі дитячих команд із бейсболу. Приборкати ностальгію за рідним видом спорту американцям (і не лише їм) допомагає київський бейсбольний клуб «Атма-Спорт», який має п'ять юніорських команд — «Дніпро», «Святошин», «Пуща-Водиця», «Кадетський Гай», «Троєщина» (усі — з «приставкою» «Атма»).