З вечора 6 червня по 8 червня триває офіційний візит Президента України до нашого сусіда через море — Туреччини. Насичена програма включила в себе, крім офіційних зустрічей у столиці, ще одне місто — славетний Стамбул, або, як називали його козаки Цареград, — де Віктор Ющенко побачиться зі Вселенським патріархом Варфоломієм.

Звістка про те, що відому на всю державу дитячу поліклініку «Охматдит» виселяють, залихоманила громадськість столиці після того, як міністр охорони здоров'я Микола Поліщук заявив, що перевести туди працівників МОЗ означає раціональніше використовувати площі, віддані під медицину.

За результатами переговорів між керівником НАК «Нафтогаз України» Олексієм Івченком та головою «Газпрому» Росії Олександром Міллером, що відбулися в понеділок у Москві, з'явилася інформація, що російський газ для нас подорожчає щонайменше втричі, а від газотранспортного консорціуму, задуманого в 2003 році ще Кучмою та Путіним, доведеться відмовитися. Втім інформація ця станом на вчора мала радше неофіційний характер — її «скинули» в ЗМІ, насамперед в інформагенції «Інтерфакс» та РІА «Новости», поінформовані джерела в уряді РФ.

Невідомо, де й коли буде створено музей помаранчевої революції і чи створять його взагалі. Час минає, і спомини про ті дні, на жаль, потроху стираються з пам'яті. На жаль — бо для багатьох із нас листопадово-грудневий відрізок 2004 року став одним із найяскравіших і найкращих у житті. Що ми розкажемо про нього нащадкам? Чи не додамо до історичної правди байок, чи не створимо ще один міф, що матиме не так і багато спільного з реальними подіями? Подібні думки відвідують наші, вже не такі буйні, голови паралельно з ностальгією. Висновок: потрібно працювати й архіваріусам, і музейникам. Бо ця боротьба за свободу варта нашої пам'яті не менше, аніж події 60-річної давнини.

Приблизно 80 тис. осіб вийшли позавчора на вулиці столиці Болівії — Ла-Пас і оточили президентський палац та будинок Конгресу. Люди вимагали відставки президента у зв'язку з його спротивом планам націоналізації газового сектору та проведення конституційних реформ. Болівія має другі за обсягами запасів у Латинській Америці (після Венесуели) родовища природного газу, але з 8 мільйонів мешканців країни понад 60 відсотків живуть за межею бідності. Дехто з демонстрантів навіть закликав до народного повстання.

Рiч у тiм, що у прибудові львівської церкви Покрови Пресвятої Богородиці священнослужителі знайшли кілька днів тому бронзове погруддя «вождя світового пролетаріату». Духовні отці не довго думаючи вирішили переплавити бронзову знахідку на новий дзві

Навіщо людині вуха? Правильно, щоб чути. А троє хмельничан «без певного місця проживання» знайшли цим органам ще одне призначення. Свій вільний час під чарочку вони «убивали» грою в карти. І щоб додати їй більшої азартності, картярі вирішили карати «дурня». Ось тут і згодилися вуха, бо карати того, хто програв, вони вирішили щиглями по «локаторах».

Днями журналісти «УМ» на чолі з редактором взяли участь у створенні картини, яка претендує на потрапляння до Книги Гіннесса. За ініціативою народного художника з Вінниччини кожен бажаючий, хто симпатизує помаранчевому Майдану, може долучитися до його відтворення своїм мазком фарби. Нас багато, і це може бути рекорд...

Сьогодні — якщо рахувати від «пакетного голосування» у парламенті 8 грудня — виповнюється рівно півроку від завершення помаранчевої революції. Можна було б написати «з дня перемоги», однак і наші висновки, і висновки політологів про «постреволюційний» розвиток України не додають приводів для оптимізму. Тоді, в емоційно-піднесеному грудні, здавалося, що нові керманичі — ті, яких відстояли ми, — мали повести країну дещо в іншому напрямі, зробити значно менше помилок. Що маємо зараз? Переможний запал вичерпано, мода на Україну у світі невдовзi скiнчиться, помаранчевий колір у самій Україні стає, на жаль, кон’юнктурою. Попереду — вже не жовтогарячі, а дедалі сіріші будні. Нову владу доводиться критикувати майже тими самим словами, що й попередню. А боролися ж не за це...