Пошук документів, викрадених із Львівського архіву, привів навіть до помешкання колишнього міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова. Принаймні у рамках розслідування цієї справи міліція провела у нього обшук, повідомив начальник УМВС у Львівській області Богдан Шкарада. «Там знайшли багато цікавого, але нічого, пов'язаного з архівом», — цитує головного міліціонера Львівщини ForUm. Також, за його словами, обшуки були проведені і в інших екс-урядовців.

Іракське відгалуження терористичної організації «Аль-Каїда» повідомило в інтернеті про страту голови єгипетської дипломатичної місії в Іраку Іхаба аль-Шеріфа, якого терористи викрали у Багдаді минулої суботи. На сайті терористів розміщено відеозапис, на якому видно аль-Шеріфа у білій футболці із зав'язаними очима.

Щоправда, сам Президент ще нічого про це не знає — з ініціативою збудувати судно, яке стало б такою ж невід'ємною частиною іміджу країни, як і резиденція Президента, виступили фахівці кримського ВАТ «Приморець». Як зазначив на прес-конференції в УНІАН експерт у галузі суднобудування Сергій Батрак, свої яхти є у президента Росії Володимира Путіна, президента Франції Жака Ширака, прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі, то чому б Україні не долучитися до цього списку?

Ще зовсім недавно вітчизняні фахівці у сфері будівництва нарікали на те, що застарілий Житловий кодекс Української РСР 1983-го року «народження» не спроможний регулювати чимало спірних питань у галузі. Відтепер таких закидів має поменшати, адже парламент днями ухвалив Житловий кодекс України. Новий документ визначає, приміром, способи надання житла українцям. Так, громадяни, за Кодексом, можуть отримати від держави чи органів мiсцевого самоврядування соцiальне житло (безкоштовно або за доступну плату на основi договору найму), купити в кредит чи за повну вартість або ж «розширитися» за рахунок обліку для полiпшення житлових умов. За формою власностi тепер житлофонд офіційно подiляється на приватний, державний, комунальний i той, що перебуває у спiльнiй власностi рiзних суб'єктiв приватної, комунальної або державної власностi.

— Олегу Олександровичу, час підбивати підсумки 7-ї сесії Верховної Ради, яка була вельми специфічною з огляду на її перебіг у проміжку між президентською й парламентською виборчими кампаніями. Представники опозиції стверджують, що вона була «сесією втрачених надій», провладні нардепи, навпаки, запевняють, що принаймні до останнього тижня все було не так уже й погано. Чию думку поділяєте ви?
— Сесія була нормальна. Бо адекватна тим подіям, які відбулися після помаранчевої революції, і тому часу, в який проходила, — по суті, перед реальним початком парламентських виборів. Тим паче, що навіть незважаючи на ці чинники, було ухвалено цілу низку важливих законопроектів.

Реагуючи на матеріал «УМ» від 7 липня «Леви і левиця», секретар Ради національної безпеки й оборони Петро Порошенко заявив, що не мав жодних контактів із Генеральною прокуратурою України з приводу кримінального переслідування Юлії Тимошенко та поновлення будь-якого тиску на Прем'єр-міністра. Подана «УМ» інформація, зазначає Порошенко, не відповідає дійсності.

Установча конференція полтавської міської організації партії «Народний союз «Наша Україна» починалася за сценарієм аналогічного обласного зібрання (про яке писала «УМ»): з гучних звинувачень на адресу оргкомітету у відстоюванні «неугодних» делегатів і навіть штовханини з охоронцями зали за участю тих, кому «не вистачило» мандатів.

До «стоденки» нинішньому кримському прем'єру ще далеко — парламент автономії з подання Президента України затвердив його на посадi 20 квітня. Інтрига з призначенням Анатолія Матвієнка зберігалася буквально до останнього моменту. Нагадаю, його попередник Сергій Куніцин написав заяву про відставку лише за годину до відкриття доленосної сесії. Раніше він цього принципово не робив, бо був категорично проти кандидатур своїх імовірних наступників — місцевого «нашоукраїнця»-нардепа Володимира Шкляра, інших бажаючих, ніби демонструючи тим самим офіційному Києву, що Крим — не звичайна область, «що тут не можна одним розчерком пера замінити прем'єра, як «губернатора». Після цього Куніцин таки поступився Матвієнку — лідерові УРП «Собор», який був «прив'язаний» до Києва і мав амбіцію обійняти посаду віце-спікера у парламенті України. Анатолій Сергійович піддався на умовляння глави держави, виходячи із національних інтересів.
Який же в Анатолія Матвієнка інтерес, точніше, необхідність працювати майже в пожежному режимі, обходитися без вихідних, сім'ї? Невже така запущена ситуація на півострові? З відповіді на це запитання розпочалось його інтерв'ю кримського прем'єра «Україні молодій».