Нарешті, як справжній телевізійний фан, чотири вихідних дні поспіль я просиділа (пролежала, проскніла) на дивані при ящику. «Довтикала» до того, що мало вже очі на лоба не вилазили. Під обід четвертого дня такого концептуального «експертного» перегляду відчула, що шкіра моя стає блідо-зеленою, а сама я перетворююся на перестиглий кабачок.

Сприймаючи піняві й агоністичні побрехеньки наших сусідів стосовно «політичних репресій» в Україні, згадується дитячий віршик: «Цапеня, немов німе. Цапеня — ні «бе», ні «ме». Але це ще добре було, якби те цапеня, чи пак старий бородатий цаписько, та й не «мекав». Бо ж верещить, аж барабанні перетинки лускають, та ще й закликає свою громадськість «проявить журналистскую солидарность с гонимыми (так і хочеться написати «голімими») коллегами». Цю зворушливо-цинічну заяву оприлюднив на сайті tv.net Віталій Солодовников з подачі www.from-ua.com. Так і тягне зацитувати цю «рускую пургу» цілком, попри розуміння, що, пардон, забагато честі. Хоч як це прикро визнавати, але все частіше в нашому житті трапляються випадки, коли правді не віриться, а брехня сприймається за чисту монету.

Державна Дума Росії стурбована моральністю героїв телепрограми «Спокойной ночи, малыши». Водночас державні діячі незадоволені, що хронометраж згаданої програми скоротився майже вдвічі. Тобто їм не догодиш. З одного боку — немилосердно наїжджають на стареньких плюшевих тваринок, звинувачуючи їх у старечому маразмі. А з іншого — вимагають від телекомпаній, щоб дитячих програм у їхньому етері було не менше, ніж 7 — 10%, інакше погрожують відібрати ліцензії.

Переконатися в тому, що народна мудрість — безпомилкова, людство матиме ще безліч нагод. Надто, коли йдеться про дим, що його — це знає кожна дитина — без вогню не буває. Джерела займання у розмовах стосовно «продажу» телеканалів «Студія «1+1» та «Інтер» поки що ніхто начебто не виявив, хоча «диму» з цього приводу було більш ніж досить. Тож кіптява ще осідатиме й осідатиме.

«Біла гроза Чорного континенту», «Український Іван Грозний», «кіцманський кенієць» — так називають Івана Гешка, першого легкоатлета зі Східної Європи, який став призером світової першості на дистанції 1,5 км і розвіяв міф про непереможність темношкірих бігунів. Сьогодні він — один із спортивних символів України, не кажучи вже про рідну Буковину, де Іванові присвятили вже не одну пісню, а знаний бізнесмен Валерій Чинуш нещодавно навіть посадив «Алею Гешка» з декількох тисяч дерев.
Проте шлях Івана до світового визнання був настільки тернистим, що на його початку навряд чи хтось міг повірити умовному пророку, який сказав би, що у 25 років цього хлопця знатиме весь світ. Але уродженець села Кліводин Кіцманського району довів: у спорті навіть бідне «гидке каченя» може стати зіркою, головне — хотіти, прагнути і не боятися виснажливих тренувань.
«Був простим Іваном, а став людиною з великої літери», — каже про свого найтитулованішого вихованця заслужений працівник фізичної культури і спорту України Георгій Миронюк. Напівжартома. Хоча в цих простих словах є велика правда. І не лише тому, що майбутній зірковий стаєр народився у простій селянській сім'ї і виріс у бабусі-пенсіонерки...

У Німеччині завершився вже сьомий розіграш Кубка конфедерацій-2005. Удруге в історії цей трофей виграли «чарівники м'яча» бразильці. У вирішальному матчі у Франкфурті вони розгромили найпринциповіших суперників — команду Аргентини, реваншувавшись таким чином за недавню поразку в рамках латиноамериканського відбору на ЧС-2006. Фактично, переможець був визначений уже до 16-ї хвилини, коли легіонери з «Інтеру» й «Мілана» — Адріано й Кака — двічі пробили голкіпера аргентинців Лукса з-за меж штрафного майданчика.

Позавчорашня дискусія під час засідання Ради національної безпеки і оборони щодо інвестицій і земельних відносин виявилася досить показовою. Президент розкритикував як дії уряду, так і підготовлений апаратом РНБО проект рішення з цих питань. Віктор Ющенко нагадав, що іноземні інвестори серед головних претензій до України називають «дуже суперечливі, непослідовні, неясні» позиції у формуванні регуляторних методів, а також політику у сфері приватизації і ціноутворення. «Якщо в іноземного інвестора є вибір — іти на ринок Казахстану, Росії, Туреччини, то на український ринок він не піде, оскільки ситуація на сусідніх ринках залишається для інвестора більш привабливою», — дорікнув Віктор Ющенко. Водночас Президент наголосив на сьогоднішній тенденції уповільнення темпів економічного зростання, навівши приклад зростання ВВП у січні на 6,5 відсотка, у травні — на 3,6. Глава держави наполягає на скасуванні понад тисячі регулятивних актів і таким чином намагається спростити умови роботи інвесторів.

Славнозвісний будинок «з химерами», що на Банковій, 10, витвiр архітектора Городецького, має незабаром замінити державну резиденцію — Маріїнський палац (його ж закриють на ремонт). Тут, на Банковій, уже приймають почесних гостей за участю Президента України Віктора Ющенка і розповідають, на якому кріслі сидів Володимир Путін, а де — Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер.

З сьогоднішнього дня головування в Європейському Союзі на наступне півріччя переходить до Великої Британії. Однією з головних проблем, окрім кризи з ратифікацією Конституції ЄС та прийняттям проекту союзного бюджету на 2007—2013 рр., які доведеться вирішувати Блеру, буде ведення акцесійних переговорів з Туреччиною.